Якби Чорновіл: історик Олександр Зінченко пояснив, чому важливо працювати над критичним мисленням

26 Січня 2024, 15:50

4584

Олександр Зінченко

Історик та публіцист Олександр Зінченко розповів, чому критичне мислення аудиторії – важливе. Взявши за основу «якбитологію», експерт впродовж години разом зі слухачами намагався з’ясувати, як міфологеми можуть викривляти сприйняття дійсності.

Лекцію на тему «Якби Чорновіл. Короткий тренінг з критичності мислення» чоловік прочитав під час восьмого West Media Forum у Луцьку.

«Це досить популярний мем «якби Чорновіл». Кожного 1 грудня в мережі проноситься «хвиля плачу» про те, що ж ми зробили не так 1 грудня 1991 року. Люди переконані, що це рішення дозволило б жити, як Польща або Чехія. Але, як на мене, це дуже оптимістичні нарікання», – переконаний спікер.

Читайте також: Медіапроєкти для школярів від Віталія Голубєва: як виростити нове покоління журналістів

Під час виступу Олександр змоделював альтернативну реальність, де б більшість на президентських виборах надала перевагу Чорноволу.

«Я боюсь, що, якби ми реалізували оцей сценарій, який на думку багатьох кращий, то єдиною відмінністю було б те, що «кравчучки» називали б «чорноволиками». Бо слід розуміти, що заміна одного елементу у рівнянні чи формулі не може спричинити глобальних змін. Наше завдання – навчитися оцінювати всі ресурси, які потрібні для змін та реформ», – пояснив історик.

Олександр Зінченко зазначив, що важливо пам’ятати, що в тогочасному суспільстві було дуже багато проблем, зокрема: інфляція (розпочалась ще до розпаду союзу, а в 1993 році становила 10 156%); колапс планово-адміністративної системи; відсутність соціального капіталу (тобто набору знань і навичок, яким оперує суспільство); відсутність банківської системи.

Читайте також: Понад 800 учасників: як «райони» пішли до дітей в громадах та створили неформальні гуртки з медіаграмотності

Окрім того, країна успадкувала велику кількість проблем радянської доби, а саме:

неефективність виробництва (про це жартували: що не виробляла б радянська промисловість, все одно виходить танк);
неефективність сільського господарства (середній врожай зернових наприкінці існування союзу був від 16 до 22 центнерів з гектара, а в США в той самий час – 44-46 центнери);
військово-промисловий комплекс, з яким потрібно було щось робити.

«І от уявіть: якби Чорновіл опинився на місці Кравчука, то чи зміг би він швидко все змінити. Однозначно – ні. Наприклад, для покращення сільськогосподарської сфери потрібен був час, щоб збільшити врожайність. Від комуністів у той час була велика користь – вони взяли на себе електоральний негатив. А якби в цей момент Чорновіл був президентом, а хтось із націонал-демократів прем’єром, то кого б суспільство звинуватило в економічних негараздах? Відповідно закономірно, що на наступних виборах переміг комуніст. І це б спричинило регрес», – пояснив історик.

Читайте також: Медіашкола від видання «Ехо Червонограда»: як навчити дітей мислити критично

Спікер наголосив, що, коли ми починаємо критично переосмислювати ті міфологеми, які дуже часто звучать у суспільстві, то можемо опинитися абсолютно не в тому місці, на яке розраховували.

«Зараз багато українців мали досить сумний досвід прогнозування певними «великими спеціалістами» перспективи перемоги за два-три тижні. І величезна кількість людей не критично сприймала цю інформацію. Нам потрібно постійно практикувати критичність мислення, щоб не було таких персонажів в українському політикуму, які б могли б розповідати ось такі тези. Для того, щоб наступив кінець епохи бідності, кожному треба багато працювати. Це неприємно. Багато людей не захочуть сприймати цю правду, але тільки переосмислення і праця допоможуть вийти на траєкторію посттравматичного зростання», – підсумував спікер.

Читайте також: Єноти зайшли туди, куди я не доходила: фактчекерка Альона Романюк розповіла, як зробити медіаграмотність не нудною