Єврейська спадщина: світлини-переможці спецномінації фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки»

Представили переможців спецномінації «Єврейська спадщина» у рамках української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Її вже шостий рік поспіль підтримує українське представництво канадської недержавної організації Ukrainian Jewish Encounter (UJE).

Про це йдеться на сайті фотоконкурсу.

У 2023 році в межах спецномінації завантажили понад 800 світлин. На цих фотографіях 119 об’єктів, з яких 46 — не охороняються державою. На знімках представлені пам’ятки єврейської спадщини з 20 регіонів України. Всього роботи на спецномінацію завантажили понад 50 учасників та учасниць. 

Усього у списках спецномінації «Єврейська спадщина» є 940 об’єктів, із них 670 — не охороняються державою.

До складу журі увійшли: Марла Раучер Осборн та Джей Осборн — співзасновники Rohatyn Jewish Heritage; Мирослав Переймибіда — популяризатор пішого та локального туризму; Алла Снурнікова — громадська діячка; Сергій Хом’як — фотограф.

Робота журі проходила у три етапи: на першому етапі журі отримали порції світлин для початкового відбору – потрібно було виокремити не більше 50 фотографій, які підуть у наступний раунд з майже 700 фото. На другому етапі журі оцінювало майже 100 робіт за дев’ятибальною шкалою. 

На третьому етапі журі оцінювало 23 світлини, які набрали найбільше балів з попереднього раунду.

За оцінками журі виділили 12 світлин-переможців, які представляють об’єкти із семи регіонів України — Хмельницька, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська, Черкаська, Рівненська та Київська області. Ці роботи умовно поділили на три загальні категорії: «Синагоги», «Кладовища», «Інше». 

У ці категорії розподілили фото, що за технічними вимогами та оцінками журі отримали найбільше балів. Окремо відзначили найкращу серію світлин.

Найкраща серія

Найкращою серією світлин стали три роботи із зображенням єврейського кладовища Делятина Івано-Франківської області авторства Тараса Золотавіна. Це кладовище не охороняється державою.

Журі відзначило не тільки художність робіт, а й детальне документування – завантажено понад 100 світлин кладовища, яке до цього у вікіпроєктах представляло тільки три фотографії користувачки Trip Impressions Iryna.

«На цьому знімку зображено одне з небагатьох уцілілих єврейських кладовищ у західній частині України, яке старіє природним шляхом без стороннього втручання. Фото ілюструє типову щільність поховань, які були на цих старих кладовищах, і унікальний стиль різьблення написів і символів (як примітивних, так і більш витончених). [Фото] демонструє обширність і рідкісність цього незвичайного історичного місця», – прокоментували це фото Марла Раучер Осборн та Джей Осборн.

«[Нема] нічого зайвого. Темне хмарне небо вигідно контрастує зі світлими тонами каменю, водночас, не відволікаючи уваги від мацеви», – зауважив член журі Мирослав Переймибіда.

Сергій Хом’як розповів, що автор вдало підібрав ракурс.

Тарас Золотавін вперше взяв участь у конкурсі 2021 року, відзначившись серед учасників-дебютантів, а вже у 2022 році він увійшов до десятки найбільш результативних конкурсантів. Зараз він перебуває на службі в ЗСУ. 

«Десь на одному з інтернет-ресурсів побачив інформацію про кіркут у Делятині (як виявилося потім, зовсім не проілюстрований у Вікіпедії, хоча місце варте того). [Тож] вирішив виділити один день спеціально для його дослідження. І воно справді того вартувало. Дуже вразили масштаби, до того не доводилося бачити одночасно стільки мацев у такій концентрації і різноманітті орнаментів. З приємного: видно, що за цвинтарем почали доглядати, спиляли зарості, встановили паркан і інформаційну дошку. Раніше там, судячи із залишків сміття, місцеві зробили звалище.

Було досить важко потрапити на територію самого кіркута. Паркан по периметру гарно захищає місце від вандалізму і випасу худоби, але я так і не знайшов якогось організованого входу. Довелося звертатися до місцевих мешканців, які провели до дерев’яної частини і відчинили імпровізований прохід. У цілому місце варто відвідати хоча б один раз не лише краєзнавцям чи дослідникам минулого єврейського народу. Трапляється досить витончена робота різьби по каменю. Багатство стилістики і орнаменту, тварини, як символів, написи і т.д. Тож роботи ще непочатий край», – розповів Тарас Золотавін.

Найкращі фото у категорії «Синагоги»

Робота Олександра Соленцова з інтер’єром синагоги у Сатанові отримала найвищі бали журі у цій категорії. Сатанівська синагога — пам’ятка архітектури національного значення.

Журі відзначило якість роботи. 

«Композиційно гарна фотографія, з дотриманням геометрії при такому широкому куті фотографування», – зауважив член журі Сергій Хом’як.

Ця світлина також отримала відзнаку у спеціальній номінації «Інтер’єри» 2023 року.

На другому місці — робота із зображенням Канівської синагоги. Світлина авторства Олександра Мальона. Будівля початку XIX століття є щойновиявленою пам’яткою архітектури.

На третьому місці у цій категорії — Гусятинська синагога. Автор – Петро Грушко. Журі відзначили хорошу композицію та освітлення роботи. Синагога є пам’яткою архітектури національного значення, датується кінцем XVI — XVII століття.

Найкращі фото у категорії «Кладовища»

На першому місці у цій категорії — збережена мацева із єврейського кладовища в Острозі Рівненської області. Авторка – Станислава Ро. Це кладовище теж не охороняється державою.

«Дуже чітке зображення дуже старого та художнього надгробка, справді одного з найцікавіших знайдених каменів на цьому кладовищі (можна порівняти з іншими в категорії Вікісховища). Крім мереживних лоз в кам’яному обрамленні, досить реалістично зображені руки, що демонструє майстерність різьбяра по каменю. Фотографія чітка, добре обрамлена, з хорошим освітленням і кольором. Дуже гарний фіксація важливого об’єкта», – зауважили Марла Раучер Осборн та Джей Осборн.

Друге місце посіла світлина із зображенням єврейського кладовища на Вовчій Горі. Щойновиявлена пам’ятка історії, датується XIX століттям. Вважається, що тут похований рабин Ісраель Аврагам Мазал – духовний лідер і наставник єврейської громади, керівник юдейської общини Чорного Острова. Автор фотографії — Валентин Маговкін. 

«Мені важливо зберегти і передати пам’ять, про історичні пам’ятки, які з тих чи інших причин зникають… відобразити їх у фотографії для прийдешніх поколінь. [А] єврейська спадщина в моєму історичному містечку Чорному Острові, не так давно почала відновлюватися, [тут] йдеться про старе кладовище. Воно дослівно постає з руїн, з землі», – розповів учасник фотоконкурсу Валентин Маговкін.

На третьому місці у цій категорії журі відзначило роботу Дмитра Полюховича із видом на єврейське кладовище у Городку Хмельницької області. Це кладовище датується XVIII—XX століттям і теж не охороняється державою.

Найкращі фото у категорії «Інше»

Ця категорія поєднала у собі усі ті світлини, що журі високо оцінило, але на яких не зображені ні синагоги, ні кладовища.

За оцінками журі найкращим фото у цій категорії стала робота Сергія Плахотнюка із зображенням червоного єврейського будинку в Ставищі Київської області. Цей цегляний будинок зберігся із традиційної єврейської забудови. На першому поверсі був магазин, а другий — житловий. 

Офіційного статусу пам’ятки будівля не має, хоча цегла датується 1902 роком. Раніше тут був райвійськкомат, потім перейшов у приватну власність й поступово руйнується.

«Цікавий об’єкт, хочеться його дослідити та заглянути всередину. Велосипед з людьми вказує на те, що життя триває». Марла та Джей доповнили, що: «Фото має хорошу композицію, добре освітлене та з доданими елементами (люди та велосипед), що створюють масштаб, не закриваючи об’єкт . Воно також важливе як позначка часу, яка фіксує стан занепаду будівлі, коли вона вже не відповідає тому життю, для якого була побудована», – зазначив Сергій Хом'як.

Сергій Плахотнюк не вперше бере участь у конкурсі: 2014 року його робота із зображенням дерев’яного вітряка у селі Гейсиха стала найкращим фото Київської області, а 2021 року його роботи посіли друге та третє місце у спеціальній номінації «Відео». 

«Вирішив, що на Вікіпедії мають бути артефакти і про ставищанську єврейську спадщину. (…) 2017 року я переклав і видав книгу «Ставище у спогадах євреїв» — це оповіді, які впорядкували ставищанські євреї з усього світу про містечко Ставище Таращанського повіту на межі 19—20 століть. Боюся, мине півстоліття і про те, що євреї становили половину населення Ставища на початку 20 століття, ніхто й не згадає. По суті, перекладом книги я повернув усе це в Ставище, примножив знання про минуле свого рідного містечка.

У сателіті Ставища селі Розкішна до наших днів збереглося єврейське кладовище, благоустрій якого у 2016 році фінансувала Комісія США зі збереження спадщини за кордоном і навіть її представник професор Річард Вайсберґ приїздив на відкриття меморіальної таблички на паркані кладовища (його предки походять зі Ставища)», – розповів про свою мотивацію Сергій Плахотнюк.

Сергій також знімав відео про червоний будиночок.

Друге місце у цій категорії посіла робота Вадима Постернака із зображенням єврейського народного дому у Чернівцях. Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 2786-Чв).

«Гарна пам’ятка і чудово представлена автором. З технічної точки зори, можна було б трішки витягнути з тіней гілля праворуч. Хочеться, щоб таких фотографій було більше на конкурсі». Мирослав Переймибіда зауважив, що: «Трошки забагато деталей, але ідеально скомпоновано кадр, м’яке бокове світло не засліплює надлишок світлих тонів будівлі та підкреслює рельєфність», – зауважив Сергій Плахотнюк.

На третьому місці у цій категорії за оцінками журі опинилася робота із зображенням джерела Баал Шем Това у селі Требухівці Хмельницької області, передмістя містечка Меджибожа. Автор — Ігор Западенко. Цей об’єкт теж не охороняється державою.

Найактивніші учасники

Нижче перелік учасників, які завантажили світлини найбільшої кількості об’єктів спецномінації 2023 року:

• Постернак Вадим Дмитрович (фото 27 об’єктів)
• Олексієнко Жанна Михайлівна (фото 11 об’єктів)
• Мальон Олександр Романович (фото 7 об’єктів)
• Користувач(ка) Петро Грушко (фото 7 об’єктів)
• Шевчук Володимир Васильович (фото 6 об’єктів)
• Оньков Сергій Миколайович (фото 6 об’єктів)
• Левінзон Євгеній Юрійович (фото 6 об’єктів)
• Плахотнюк Сергій Олександрович (фото 6 об’єктів)
• Мачуленко Олена Іванівна (фото 6 об’єктів)
• Тітаренко Михайло Олександрович (фото 5 об’єктів)

Переможці й відзначені отримають дипломи та сувеніри від українського представництва канадської недержавної організації Ukrainian Jewish Encounter (UJE) та ГО «Вікімедіа Україна» і проєкту «Вікі любить пам’ятки».