Минає річниця від дня народження Левка Боровиковського, українського поета-романтика
-
-
>
-
>
-
>
534
Український поет-романтик, етнограф, філолог Левко Боровиковський народився 22 лютого 1806 року.
За своє творче життя поет написав понад 600 байок, 24 балади і думи, в основу яких клав, як правило, народні перекази, повір’я, переклав російською мовою твори Горація, Федра, Адама Міцкевича, – йдеться на сайті Національної бібліотеки імені Вернадського.
У 1826–1830 роках навчався на філософському факультеті Харківського університету, приєднався до групи поетів-романтиків.
У 1838–1855 роках викладав історію, російську словесність та латинську мову в гімназіях.
Як фольклорист підготував до друку 200 українських народних пісень і 1200 прислів’їв та приказок. Написав літературознавчу розвідку «Обзор литературы малороссийской, народной и писательной».
Левка Боровиковського вважають серед зачинателів української романтичної течії. Він вніс у літературу нові сюжети, мотиви, теми.
Він був першим українським поетом, котрий залишив бурлескну манеру, започатковану Іваном Котляревським, і, зрештою, став одним із перших українських романтиків, розвиваючи в українській літературі поширений у Європі жанр, щоправда, виключно на народній основі.
Найвідоміший в Україні автор романтичних балад.
У тому жанрі Левко Боровиковський створив 24 твори, різні за своїми художніми вартостями, але саме вони принесли майстрові заслужену славу.
Розквіт поетичної творчості припадає на 1830-ті – 40-ві роки.
У цей період Боровиковський створив багато балад, пісень, віршів, дум та байок. Найвідоміший твір – балада «Маруся» (1829 рік).
У творах на історичні теми висвітлював історичне минуле України в дусі ідей офіційної «народності»; у байках та віршах – переважно етичні та побутові проблеми.
За життя поета була опублікована лише одна його книга «Байки й прибаютки» (1852 рік), написана живою народною мовою.
Боровиковський збирав народні пісні, прислів'я, повір'я, працював над словником української мови.
