ПЦУ вилучила зі списку святих Олександра Невського

03 Лютого 2024, 14:03
Засідання Синоду 4196
Засідання Синоду

Православна церква України вилучила з переліку святих Олександра Невського, а також визначила день пам'яті українців, заморених голодом. 

Відповідне рішення ухвалили під час синоду, 2 лютого, повідомили у пресслужбі ПЦУ.

День пам’яті князя Олександра Новгородського (Невського), в схимі Олексія, відзначали 23 листопада. Відтепер – це додатковий день святкування пам’яті преподобного Олександра, першоначальника обителі «Невсипущих».

Також за поданням Синодальної календарної комісії вирішили встановити поминальну суботу в пам’ять всіх в Україні голодом заморених щороку у четверту суботу листопада та внести відповідний день пам’яті в Церковний календар Православної церкви України.

Олександр Невський є однією з топових фігур російської історії. Він здебільшого проявив себе на території Росії, але близько півтора десятка років був великим князем Київським. Як православний святий він доволі популярний в Україні. Лише у Києві – щонайменше три храми Олександра Невського.

Народився Олександр Невський у Переславлі-Залєському (на теренах нинішньої Росії). Був сином князя Ярослава Всеволодовича, правнуком Юрія Долгорукого. Точна дата його народження невідома – принаймні ніяких писемних джерел щодо цього немає. Хоча ймовірною датою появи князя на світ вважається 1221 рік. Ця дата дала підстави російській владі помпезно відзначити 800-ліття з дня народження Олександра Невського в 2021 році.

Щодо Олександра Невського як Київського князя, то за словами історика Андрія Плахоніна, немає жодних доказів, що він взагалі коли-небудь бував у Києві. Титулярно він був київським князем, отримавши ярлик на княжіння в Орді. Але, цілком імовірно, правив Києвом, чи тим, що від Києва залишилося, не виїжджаючи з Володимиро-Суздальщини та Новгородщини.

Канонізації Олександра Невського передувало його прийняття схими перед смертю. На той час – це вже було підставою. Остаточна ж канонізація відбулася в 1547 році. Ця дата – дуже важлива. Адже саме цього року Івана Грозного проголосили царем московським. І в цей час канонізували дуже багато представників династії Рюриковичів із Володимиро-Суздальського, а пізніше Московського князівства. 

Очевидно, це було важливо саме для Росії, адже Олександр Невський є прабатьком династії московських Рюриковичів. Його молодший син Данило став першим московським князем. І саме як «святого прабатька правителів Москви» Невського канонізували у 1547 році.

Саме як святий праотець князь Олександр Невський був дуже зручною постаттю для московської пропаганди. Бо на відміну від Андрія Боголюбського він є предтечею Московської держави напряму. А нащадки Боголюбського не були московськими князями.

Українські дослідники історії вважають, що багато з того, що про князя розповідають, насправді є історичними міфами, які складалися впродовж сторіч, міфами інколи з протилежним змістом, які складалися з пропагандистською метою. Тому в Україні Олександра Невського сприймають, перш за все, не як історичну постать, а як образ російської пропаганди.

Довідково2 лютого 2024 року в Синодальній залі Митрополичого дому – Резиденції настоятель Православної церкви при Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі, відбулося чергове засідання Священного синоду Православної церкви України. У засіданні взяли участь всі члени Синоду.

Коментар
27/04/2024 П'ятниця
26.04.2024