127 років тому народився письменник Євген Маланюк

01 Лютого 2024, 12:29

663

Євген Маланюк. Фото: Diaspora.ua

Євген Маланюк – письменник, публіцист, культуролог, літературний критик. Він народився 1 лютого 1897 року в містечку Новоархангельськ що на Кропивниччині. Під час Української революції 1917 – 1921 років служив у Армії УНР.

Про це пише Український інститут національної пам'яті.

Культурологиня Оксана Пахльовська у передмові до видання із циклу «Бронебійна публіцистика» – «Євген Маланюк «Малоросійство. Нариси з історії нашої культури» пише:

«Євген Маланюк – письменник, який був «завжди – проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори в Америці. Повернувшись своїми книжками в Україну від початку незалежності, Маланюк став непримиренно критичним нашим сучасником».

Як писав у спогадах Євген Маланюк:

«Матері я завдячую дві речі: серце і мистецтво. Батькові – життьову свою невдачу… З батька мого був «інтелігент», що, всупереч всім обставинам і спокусам, залишився національним до кінця, не зрадивши ні свого роду, ні своєї раси».

Євген Маланюк під час навчання в Київській школі прапорщиків, 1914 рік. Фото: gazeta.ua

Навчальний заклад з початком Першої світової війни відкрили на Контрактовій площі у приміщенні Духовної академії, яку взялися евакуювати до Казані. Готували офіцерські кадри для піхоти. За три місяці успішного навчання Маланюк отримав чин офіцера-прапорщика. Після кількох місяців служби в тилу вирушив на Південно-Західний фронт.

Учасник Першої світової війни. З початком Української революції служив в Армії УНР. Пройшов крізь усі перипетії національно-визвольних змагань. Після поразки Української Народної Республіки серед інтернованих вояків Армії УНР опинився у Польщі.

У 1923 році він виїхав до Чехословаччини. Навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах. Друкувався в журналі «Державна нація». У середовищі української еміграції друзями й найближчим оточенням Євгена Маланюка були Леонід Мосендз, Олег Ольжич, Олена Теліга, Олекса Стефанович, Оксана Лятуринська.

У 1925 році в Подєбрадах вийшла перша збірка поезій Євгена «Стилет і стилос». З 1929-го – знов у Польщі. Наприкінці Другої Світової війни – наступна еміграція, спершу до Німеччини, а далі до США.

У своїх творах Євген Маланюк багато розмірковує про причини поразки Української Народної Республіки:

«Хтось сказав, що українці не вміють шанувати своїх героїв. А там, де немає пошани до визначних особистостей, не може витворитися традиція, що грає таку велику ролю в вихованні нації, в накресленні її історичних завдань і шляхів… Через усю нашу історію проходить яскрава національна риса індивідуалізму, яка, на жаль, принесла більше шкоди, ніж користи, з огляду на трагічні для нас обставини… Ця риса вдачі і привела нас на чужину».

Євген Маланюк помер 16 лютого 1968-го в Нью-Йорку.