На Волині 97 років тому народився поет і громадський діяч Ростислав Братунь

07 Січня 2024, 11:08
Ростислав Братунь 776
Ростислав Братунь

Волинянин очолював Львівську організацію Спілки письменників України та був головним редактором усеукраїнського журналу.

7 січня 1927 року в місті Любомлі Волинської області народився Ростислав Братунь, поет і громадський діяч. Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Його батьками були депутат польського сейму, старшина армії УНР Андрій Братунь та Оксана Ужвій (рідна сестра відомої української актриси Наталі Ужвій). Після закінчення гімназії в Горохові, вступив до Львівського державного університету ім. І.Франка. Ще студентом сформувався як поет і видав збірку віршів. 

Здобувши у 1950 році вищу освіту, працював журналістом. Протягом 1963-66 років був головним редактором журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»). Друкував твори заборонених радянським режимом письменників, зокрема Богдана-Ігоря Антонича і Володимира Гжицького. У 70-ті роки відмовився бути «закритим цензором» (піддавати жорсткій критиці) праць дисидентів братів Горинів, В’ячеслава Чорновола, Ігоря та Ірини Калинців.

Ростислав Братунь – один зі співорганізаторів у Львові першого в тогочасній Україні Клубу творчої молоді. Згодом саме він стояв біля джерел об’єднання львівської інтелігенції «Львівська бесіда».

«Хто ж, як не він, був осердям «круглих столів»? До сьогодні нема йому заміни! Братунь не картав, не дорікав, не хизувався. Він сіяв зерна злагоди і толерантності. Тому й був завжди на крок попереду від усіх», – згадує поет Ігор Калинець.

Серед 106 пісень Володимира Івасюка найбільше – на вірші Ростислава Братуня. Переїхавши з Чернівців до Львова, композитор знайшов у його особі не просто поета-співавтора, а друга. За шість років творчого тандему створено 26 пісень. Серед них – легендарні «День з тобою», «Незване моє кохання», «Перший сніг», «Білий серпанок», «Роки вже відшуміли»…

Упродовж п’ятнадцяти років – до 1979-го Братунь очолював Львівську організацію Спілки письменників України. 

На похороні Володимира Івасюка влада заборонила виступи. Попри це Ростислав Братунь першим взяв слово на Личаківському кладовищі й наголосив, що то ховають не студента консерваторії, а великого українського композитора, якого вбили. 

За це його зняли з посади. На десять років він потрапив в опалу партійних структур: його не друкували, не дозволяли виступати. У 1980 році, коли поет поїхав до Києва на вечір Павла Тичини, невідомі ледь не проломили йому голову (завдали чотири удари кастетом). Від його сім’ї відвернулися колишні друзі. 

Він не зламався, спілкувався із патріотично налаштованою молоддю. Саме Братунь стояв біля джерела легендарного Товариства Лева (1987), був частим гостем Львівського клубу творчої молоді імені Володимира Івасюка.

Навесні 1989 року відбувалися вибори народних депутатів СРСР – уперше в радянській історії, коли дозволили альтернативних кандидатів. Він став першим демократично обраним депутатом від Західного регіону України. Цей  похід у владу був прагненням прискорити перемогу опозиції, демократії і  незалежності України.

 

Установча конференція НРУ у Львові, 7 травня 1989 р. У центрі президії – Ростислав Братунь
Установча конференція НРУ у Львові, 7 травня 1989 р. У центрі президії – Ростислав Братунь

Ростислав Братунь входив у міжрегіональну депутатську групу, де були, зокрема, Андрій Сахаров, Галина Старовойтова, Анатолій Собчак. Він у Москві підтримав вимоги делегації українських греко-католиків щодо легалізації УГКЦ, не побоявся везти до Москви лист від владики Володимира Стернюка, і Горбачов цей лист підписав. Чи не першим з українських депутатів виступив у Кремлі на підтримку незалежності Литви. Ростислав Братунь товаришував із депутатом Альгірдасом Бразаускасом, який згодом став прем’єр-міністром і першим президентом Литовської республіки.

Коли з трибуни з’їзду народних депутатів СРСР тодішня голова Президії Верховної Ради СРСР Валентина Шевченко виступила проти синьо-жовтого прапора, назвавши його «петлюрівським», а всіх, хто «мутить воду» в Україні, – націоналістами, то слово для виступу із зали взяв Ростислав Братунь. Він заявив на весь світ (в телефірі йшли прямі трансляції) про наш прапор як святиню українського народу і, звертаючись безпосередньо до Михайла Горбачова, сказав: «Ось  стою перед вами – український націоналіст Ростислав Братунь! А Україна буде вільною!»

Те його фото з піднятою рукою біля мікрофона у Кремлівському палаці з’їздів обійшло перші сторінки багатьох газет світу. 

«Завдяки виступу Ростислава Братуня, вперше ми почули голос незалежної України», – наголосив після цього виступу Андрій Сахаров  в інтерв’ю засобам масової інформації Радянського Союзу

На початку 1990-х йому була необхідна операція на серці. Коронарне шунтування Братуню зробили у Вільнюсі. Безплатно і терміново, повідомивши: «Ця людина стільки зробила для незалежності Литви, що всі витрати ми беремо на себе».

 

На мітингу національнодемократичних сил у Львові, початок 90-х. У першому ряду зліва направо: дружина В
На мітингу національнодемократичних сил у Львові, початок 90-х. У першому ряду зліва направо: дружина В

На сторінках радянської преси саме Ростислав Братунь першим звернувся до проблем об’єктивного перегляду місця ОУН і УПА, Січових стрільців в історії боротьби України за незалежність. У 1993 році Братунь підняв український національний прапор над «Гетьманом Сагайдачним» – флагманом Військово-Морських Сил України. Він був нагороджений орденами Дружби народів та «Знаком Пошани».

У його творчому доробку близько двадцяти поетичних збірок, кілька книжок статей, памфлетів: «Крапка без «і», «Людина розправляє крила», «Слово гніву», лібрето опери А.Кос-Анатольського «Зарево». Загалом на вірші поета створено понад 200 пісень. 

Ростислав Братунь помер 8 березня 1995 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Пам'ятник поету та меморіальну дошку на будинку зробив скульптор Еммануїл Мисько. Одну з вулиць Львова назвали іменем Ростислава Братуня.

 

Читайте такожПоет з Волині, вірші якого Івасюк перетворював на пісні

Коментар
26/05/2024 Неділя
26.05.2024
25.05.2024
24.05.2024