Ілюстратор «Історії України» Аркаса був ад'ютантом Командувача Української Галицької армії

02 Грудня 2023, 14:16

507

Реабілітовані історією: Яків Струхманчук

2 грудня 1937 року комуністична влада вбила талановитого українського художника-графіка Якова Струхманчука.

Художник належав до блискучої плеяди митців періоду 20-х – початку 30-х років двадцятого століття, які увійшли в історію української культури під промовистою назвою «Розстріляне відродження». Яків Струхманчук пройшов пекло більшовицького терору і передчасно загинув, не сказавши свого останнього слова у мистецтві – ідеться на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.

Народилася він у родині одвічних українських хліборобів у селі Росоховатець Козівського району 10 серпня 1884 року. Мистецьку освіту здобув у Краківській Академії красних мистецтв (1906-1910). Як один з талановитих молодих художників отримав благословення та стипендію митрополита Андрея Шептицького для вдосконалення своєї майстерності в Празькій Академії мистецтв. Був автором ілюстрацій до «Історії України» Миколи Аркаса (1908.

Після трьох років студій у Парижі Яків Струхманчук повертається на Україну першорядним художником.

Високий український патріотизм привів художника до лав Українських Січових Стрільців, де отримав медаль Хоробрості. Весь 1919 рік служив в Українській Галицькій Армії, воював з більшовицькими й денікінськими окупантами. Служив ад'ютантом Командувача УГА генерала Мирона Тарнавського. Після поразки української революції він залишається в Україні.

Потужним імпульсом творчої діяльності Струхманчука стає переїзд до Києва і вступ до Спілки письменників «Західна Україна» у 1925 та Асоціації художників Червоної України 1926 роках.

Художник створює серію портретів-шаржів українських письменників з Галичини: Василя Атаманюка, Дмитра Загула, Мелетія Кічури, Агати Турчинської. Відомі також портрети дружини («Портрет в білій панамі», «Портрет в блакитному капелюсі з білим страусовим пером»), портрети акторів театру Леся Курбаса.

Кривава хвиля репресій не обминула художника. Особлива трійка НКВС 20 листопада 1937 року йому призначила найвищу міру покарання – розстріл. Вирок здійснили 2 грудня 1937 року.

Мало збереглося творів репресованого художника: 17 малярських полотен та 62 графічні листи у Львівському Національному музеї, 33 портрети-рисунки артистів у Київському музеї театрального та кіномистецтва, портрет письменника Мелетія Кічури в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.

Читайте також: Українські митці ХХ століття: Михайло Жук, художник, урятований поетом