Історії лікарів Шехтерів у Володимирі

Лікарі-євреї у Володимирі потерпали як від радянських, так і від нацистських окупантів.

На вулиці Ковельській у Володимирі розташований гарний будинок з колонами. Раніше там було фінуправління, а тепер магазин «Є таке». А от до Другої Світової війни у цьому будинку проживав лікар Соломон Шехтер і проводив медичну практику – пише  наукова співробітниця Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Анастасія Бабенко.

У документах Державного архіву Волинської області зберігаються справи Соломона та Берти Яківни Шехтер. Справи датовані вереснем 1941 року, отже були сформовані вже під час німецької окупації Володимира. Дані документи проливають світло на те, ким же були ці лікарі, як опинились у Володимирі та чим займались.

Соломон Шехтер народився 1893 року  в Кам’янці-Подільському в бідній родині. Після закінчення народної школи навчався сам і згодом був прийнятий до 8 класу гімназії, яку закінчив на відмінно.

Вступив на медичний факультет у Києві та заробляв на життя лекціями. Після закінчення навчання у 1916 році був відразу призваним на військову службу та відправлений на фронт лікарем, спочатку у царську, а згодом в українську армію. 

Служив до початку 1919 року і після цього близько двох років працював цивільним лікарем у Львівському шпиталі, одночасно практикував у професора Гальбана в «Університетській клініці нервових хвороб». 

У Володимир переїхав у 1921 році і працював спочатку як завідувач міської амбулаторії, а з 1924 до вересня 1939 року був лікарем у Касі Хворих (Ubezpieczalnia Spoleczna). З 1939 до червня 1941 року був керівником міської поліклініки, а після цього ординатором міського шпиталю.

Одночасно з цим, з самого приїзду до Володимира займався приватною лікарською практикою. Також був автором наукових праць «В справі лікування черевного тифу ін’єкціями препаратів бісмуту», «На маргінесі сучасних поглядів на суть і лікування uleus Ventriculi et duodeni», «Про суть та лікування бронхіальної дихавки та ін.»

У книзі «Jewish Ludmir. The history and tragedy of the jewish community of Volodymyr-Volynsky» Володимира Музиченка знаходимо згадку про родину Шехтерів у 1940 році під час депортації, організованої радянською владою. 

Під час депортації, коли зганяли і звозили вантажівками людей на станцію, енкаведисти варварськи розгромили будинок лікаря Соломона Шехтера, розтрощивши все що не змогли вкрасти: дорогі меблі, картини, рояль. 

«Навіть зараз не можу згадати без жаху та обурення, як, не знайшовши господарів, три п’яні енкаведисти застрелили нічного сторожа й садівника, а потім по черзі зґвалтували і вбили дружину останнього» – так  описує ці події Я. Бардах.

Поряд з тим, у матеріалах Державного архіву Волинської області є особова справа лікаря-стоматолога Берти Яківни Шехтер, яка теж практикувала у Володимирі. Згідно з автобіографічною довідкою, вона народилась у 1894 році у Білій Церкві. 

Після закінчення школи навчалась у лікарській дентичній школі, а у 1916 році склала іспит на ступінь зубного лікаря перед державною екзаменаційною комісією Університету Св. Володимира у Києві і після цього залишилась працювати при дентичній школі, як асистентка. 

Після початку Першої світової війни поїхала працювати на фронт, як керівник дентичної амбулаторії. Після демобілізації з царського війська продовжила працю в українському війську. З 1919 року працювала в дентичній амбулаторії міста Львова.

До Володимира переїхала на рік пізніше, ніж її чоловік, – у 1922 році, і спочатку не працювала, оскільки займалась вихованням своїх дітей. З 1926 року працювала шкільним лікарем у гімназії та завідувачкою дентичної амбулаторії, а з осені 1939 року в поліклініці.

Достеменно не відомо про сімейну спорідненість Соломона та Берти Шехтер. З їх біографічних довідок бачимо, що вони переїхали у Володимир майже у той самий час, а також до переїзду обидва працювали у Львові. 

У спогадах Макса Шехтера є лист, написаний йому у 1944 році Григорієм Грінбергом, молодим адвокатом з Володимира. З цього листа дізнаємось таке: «З адвокатів тільки я один залишився в юридичній консультації! Вайлер, Бракер, Пасс, Кац – всі загинули. З лікарів – Кац з дружиною отруїлися, а Шехтер і Берта Яківна загинули в першому погромі». 

Перша акція у Володимирському гетто тривала 1-14 вересня 1942 року, тоді й закінчився життєпис лікарів Шехтерів у Володимирі.

Читайте також: У Володимирі привітали ветеранку УПА з позивним «Леся», яка рятувала повстанців