У Волинському краєзнавчому музеї презентували виставку «Вінтаж. Фото»

У Волинському краєзнавчому музеї презентували виставку «Вінтаж. Фото». 

Подія відбулася у четвер, 14 вересня. Захід відвідала й журналістка Район.Історія.

На виставці представили старовинні світлини лучан з різних фотосалонів, епізоди життя волинян кінця ХІХ – першої половини ХХ століття, раритетну фототехніку (легендарні Leica та Zeiss), аксесуари та одяг тогочасних модниць. 

Виставку створила дослідниця історії Волині Адріана Зозуля спільно з завідувачем відділу давньої й середньовічної та нової історії Волині Волинського краєзнавчого музею Тарасом Вербою. Частину світлин для експонування надав колекціонер листівок та фотокарток Віктор Літевчук.

Тарас Верба

Як розповів Тарас Верба, частина знімків збереглася ще зі старих музейних фондів міжвоєнного періоду. В подальші роки колекцію музею активно поповнювали люди, які прагнули зберегти історію. Віктор Літевчук розповів про історію становлення фотографії на Волині. 

За його словами, на теренах України фотографія з'явилася 1839 року. Першими були на Галичині.

«Прорив у виготовленні фотографії відбувся у 1860 році, коли винайшли методики, які дозволяли з одного негативу робити багато знімків. Тоді фотографія стала масовим явищем, почали відкриватися фотоательє», – розповів колекціонер.

Віктор Літевчук

Перше фотоательє в Луцьку відкрили у середині 1860-х років. 

«Нині відома єдина фотографія закладу Еміля Маєра. Про самого фотографа немає майже ніякої інформації: хто він, за якою адресою працював. Масова поява фотографії у Луцьку відбулася 1880-ті роки, коли з’явилися ательє Олександра Міколаєвського та Миколи Мінаковського. У той час фотографи робили переважно портрети на замовлення. Види міст чи зображення об’єктів архітектури є надзвичайно рідкісними», – розповів Віктор Літевчук.

Також найвідомішими у Луцьку були фотосалони «Леонарди» Нахмана Шифера, «Рембрандт» Ананія Досіка, «Рафаель» Соломона Гурвича, «Слов’янська фотографія» Л. Конторовича, С. Ходоровського, «Штука». Варто зауважити, що донька Соломона Гурвича – Марія також мала у власності фотоательє.

В багатьох містечках Волині було переважно кілька фотоательє.

«Фотографи часто брали участь у міжнародних виставках, де вигравали срібні та золоті медалі, які вважали за честь зображати на лицьовій стороні знімка, наклеєного на паспарту. Ананій Досік теж брав участь у таких виставках і декілька разів здобував призові місця. На виставці представлені фотографії з виграними медалями», – зауважила Адріана Зозуля.

Адріана Зозуля

Люди ретельно готувалися до походу в фотосалон. Жінки на замовлення шили одяг з дорогих тканин, в тому числі з шовку і підбирали аксесуари. На фотографіях часто можна побачити панянок з цікавими аксесуарами – мереживними комірцями, які доповнювали їхній образ.

«В одній з вітрин представлені комірці, китайська тканина та браслет зі слонової кістки з колекції Галини Мельник-Калужинської –нареченої Данила Скоропадського», – розповіла дослідниця.

Окремий блок виставки присвячений фотографіям з етнографічних досліджень. Це фотокопії зі знімків, які зробив Федір Вовк під час подорожі на Волинь на початку ХХ століття. Він зафіксував традиції, заняття та побут поліщуків. 

Цікавими є світлини з незрячим лірником та традиція поминального обіду в селі Любитів Ковельського повіту (Нині Ковельський район).

«Фоторафія лірника на прощі в Почаєві відома вже близько ста років. Її експонували на промисловій витсавці 1928 року, яка передувала створенюю Волинського краєзнавчого музею», – зауважила Адріана Зозуля.

У міжвоєнний період Волинь стає одним із центрів фотомистецтва. У 1929 році у Кременці при ліцеї діяв фотографічний гурток, який започаткував Станіслав Шейбал. 

«Луцьк потрапив під об'єктив двох найвідоміших фотографів міжвоєнної Польщі – Яна Булгака та Генрика Поддембського. Це фотографи зі світовим ім'ям, які приїздили до Луцька і на замовлення робили знімки», – розповів Віктор Літевчук.

Фотографії часто дарували на пам'ять. Щемливі підписи і досі можна побачити на старих світлинах. Під час екскурсії представили й фотопортрет Касі Куб'як із салону «Romeran», що діяв у Маневичах. На звороті міститься підпис:

«Дарую свою фотографію для коханої Моті від Касі Куб'як 29/V 1931 р. Коли залишу Маневичі і поїду десь далеко, подивишся на це фото і пригадаєш собі, Мотю, подружки образ».

Для відвідувачів підготували дві фотозони. На згадку про чудову подію усі охочі змогли взяти копії старовинних світлин. Виставка «Вінтаж. Фото» діятиме місяць.

Читайте також: Світлини із луцьких фотосалонів початку минулого століття