На Рівненщині досліджують місця пам'яті про УПА

У рамках проєкту «Місця пам'яті про УПА: каталог пам'яток історії на Рівненщині» організували першу експедицію.

Вона тривала 12 годин і охопила сім сіл області, повідомив автор проєкту, голова громадської організації «Рівненська Горинь» Олександр Денисюк. Під час експедиції облікували 15 пам'ятних знаків та могил повстанців. Про це пише Суспільне.

Першу експедицію бойовими стежками УПА розпочали в урочищі Гурби, це колишній Здолбунівський, а нині — Рівненський район. У квітні 1944 року тут відбулася найбільша битва повстанців з військами НКВС. 

«Там є пантеон, але маємо ще низку цікавих об'єктів, про які середньостатистична людина не знає. Є два об'єкти біля Гурб — це пам'ятник сотнику Нечаю і одне із перших масових поховань загиблих воїнів УПА в часи Гурбенського бою, і є питання, чи вони ексгумовані», – зазначив Олександр Денисюк.

Учасники експедиції побували і в селі Будераж, де в 1943 році відбулася Конференція поневолених народів. На згадку про подію там встановили пам'ятник. При цьому Олександр Денисюк зазначив, що науковці й досі сперечаються, де саме відбулася згадана конференція — у Будеражі чи в Ілляшівці.

«У селі Буща є пам'ятник загиблому Семену Котику, одному з керівників УПА на псевдо «Докс», він там загинув після битви під Гурбами, коли бійці УПА виходили з оточення в процесі так званого Бущанського прориву. Насправді НКВС намагалися частини УПА оточити, але були розбиті», – повідомив дослідник.

Олександр Денисюк — справа, зліва — заступник директора Державного історико-культурного заповідника Острога Андрій Брижук

Наступною точкою маршруту експедиції був Мізоч, де є два поховання бійців УПА.

Оскільки Мізоч був адміністративним центром в совєцький час, відповідно там була катівня МДБ. Всіх впійманих повстанців там катували й тих, кого вбивали, вони фактично там хоронили.

З Мізоча дослідники вирушили в Дермань, де похований генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький.

«Він був полковником УНР, учасником двох зимових походів, а згодом став професійним військовим, який діяв у складі УПА. Він був шефом штабу, тобто не останньою людиною. Трагічно загинув, його вдалося нормально поховати. Бо зазвичай таких видатних постатей УПА совєти намагалися знищити, і їхніх місць поховань навіть немає», — пояснив Олександр Денисюк.

Також він повідомив про наміри встановити пам'ятник на «Турецькій Скалі». Так дерманці називають місце у їхньому селі, де колись добували камінь для будівництва хат. А в середині XX століття тут були бої повстанців проти НКВС. 

«У колишніх каменоломнях розташовувалась величезна криївка ОУН-УПА. Це місце не було картографоване на місцевості. І, якби люди хотіли побачити це славетне місце, то треба було б питати у місцевих, а тих, хто щось знає — не так багато залишилось», – зазначив дослідник.

За даними Олександра Денисюка, у Дермані біля школи встановили пам'ятний знак всім односельцям, які загинули в боротьбі за незалежність України. Це курган, поховання в лісі. Є збережені фотографії про встановлений хрест на цій могилі. Вона впорядкована була ще на початку незалежності, поки були живі свідки подій.

Також учасники експедиції відвідали три об'єкти у селі Кунин, описали місце загибелі повстанців у лісі та дві могили на сільському цвинтарі. Там один цікавий хрест, який був поставлений 1946 року, потім поновлений у 1956-му. Совєти його знищили, а місцеві жителі знову поставили. Потім знов цей хрест був знищений і у 90-х роках місцеві жителі його поставили знову.

Загалом перша експедиція членів громадської організації «Рівненська Горинь» тривала 12 годин і охопила сім сіл та 15 пам'ятних місць УПА в межах колишнього Здолбунівського району.

Наступне дослідження планують присвятити місцю народження художника-повстанця Ніла Хасевича.

Загалом, планують дослідити 50 об'єктів. Роблять це в рамках реалізації проєкту «Місця пам'яті про УПА: каталог пам'яток історії на Рівненщині» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Це один із шести проєктів, які у 2023 році реалізують на Рівненщині.