Лікар Шухевича: що відомо про співорганізатора медичної служби УПА Матвія Лотовича

23 Серпня 2023, 14:32

1406

Матвій Лотович

Матвій Лотович був особистим лікарем Головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Він народився 22 серпня 1903 року на хуторі Гаї Ходорівські біля села Байківці на Тернопільщині. У 1924 році закінчив Тернопільську гімназію. Вступив на медичні студії у Варшаві.

У 1927 році продовжив навчання медицині у Львові, яке завершив у 1932 році, отримавши диплом лікаря. Після стажування працював у Львівському шпиталі, а згодом його перевели на роботу в лікарню Нового Милятина біля Львова.

З 1940 до 1944 року Матвій Лотович працював старшим лаборантом Львівського медінституту. У період німецької окупації він активно діяв в Українському Центральному Комітеті, а з половини 1944 року розпочав тісну співпрацю з підпіллям ОУН і УПА.

Читайте також: Євреї в УПА: лікар Варм Шай Давидович «Скрипач»

Матвій Лотович. Джерело фото: Книга «Українська Повстанська Армія у боротьбі проти тоталітарних режимів»

За дорученням станичного «Дуба» лікував вояків та командирів УПА, надавав допомогу медичним підпільним пунктам. Завдяки його відданій і наполегливій професійній праці вдалося повністю ліквідувати епідемію шкірної хвороби, яка спалахнула в Рожанці Вижній.

У 1945-1948 роках Матвій Лотович працював асистентом кафедри пропедевтичної терапії та завідував терапевтичним відділом Львівського медінституту. Використовуючи свою посаду, він лікував духовенство підпільної Греко-Католицької Церкви, командирів і воїнів УПА.

У 1946 році його призначили лікарем Головного Проводу ОУН і УПА. У червні 1947 року до Матвія Лотовича звертався за медичною допомогою Головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

Тоді лікар визначив, що Роман Шухевич страждає на послаблення серцевих м’язів, катар шлунку, ревматизм суглобів. Дав рецепт, призначив дієту. Вдруге він відвідав лікаря у лютому 1948-го.

Читайте також: Головнокомандувач УПА: факти з життя Романа Шухевича, про які ви не знали

У випадку потреби Матвій Лотович під чужими прізвищами приймав у лікарню хворих, лікував їх та допомагав Українському Червоному Хресту, подаючи професійний інструктаж для медичної служби УПА.

У 1948 році доктор Лотович захистив кандидатську дисертацію на тему «Гіпертиреози та їхнє лікування» – це було перше у Західній Україні наукове дослідження, присвячене популярній у цьому регіоні хворобі.

Вільно володіючи польською, російською, чеською мовами, англійською та німецькою мовами, Матвій Лотович у своєму дисертаційному дослідженні врахував найновіші доступні надбання наукових досліджень того часу.

А вже 7 квітня 1948 року Матвія Лотовича та членів його сім’ї заарештував НКВС за «справу Шухевича». Після численних тортур під час слідства його засудили на 25 років в ГУЛАГ.

Родина Лотовичів: брати Павло і Матвій (стоять) батьки Марія і Михайло, дружина Анізія. Фото 1939 року. Джерело фото: стаття Ярослав Стеха

Дружину Анізію з десятилітньою Зоряною і чотирнадцятилітньою Галиною заслали в Хабаровський край, звідки вони повернулися лише 1957 року.

Попри масовий радянський терор батьки Матвія Лотовича зуміли кілька років утримувати криївку УПА, про яку так ніхто ніколи і не довідався. Хоч батьки також жили під постійною загрозою вислання.

Матвій Лотович відбував ув’язнення в особливому таборі у місті Тайшет Іркутської області. Працював у табірній лікарні, де був терапевтом і рентгенологом. Помер 9 вересня 1953 року внаслідок інсульту.

Читайте також: Лікарні в Рівному на столітніх фото