Волинська ікона: «Христос Вседержитель»

05 Серпня 2023, 17:04

688

Ікона «Христос Вседержитель»

Історія одного з перших відреставрованих експонатів Музею волинської ікони, віднайдених під час експедицій у 80 роках ХХ століття – ікони «Христос Вседержитель» з Михайлівської церкви села Зачернеччя Любомльського району.

Ще у 80 роках ХХ століття Волинський краєзнавчий музей здійснив кілька наукових експедицій по районах області. Обстеження культових споруд зосереджувалося на візуальному огляді, внутрішньому убранстві, взятті на державний облік цінних пам'яток, які залишалися у храмі і передачу до музею тих пам'яток, які не використовувалися у богослужбовій практиці й часто перебували в аварійному стані. Про це розповідають на фейсбук-сторінці установи.

Збірка музею поповнилася десятками давніх пам'яток іконопису, дерев'яної різьби і скульптури. Зберігалися вони у костелі святих Петра і Павла, де діяв Музей атеїзму. Однією з перших відреставрованих для музею стала ікона XVIII століття «Христос Вседержитель» з Михайлівської церкви села Зачернеччя Любомльського (нині Ковельського) району. У 1989 році у кооперативі «Відродження-2» (м.Київ) з образом працював реставратор Сергій Глущук.

Образ Христа Вседержителя (Пантократора) займає центральне місце серед чисельних типів зображення Спаса. Догматичне значення таких ікон полягає у визначенні Ісуса як Царя Небесного, Судді, Учителя. Пантократор, складається з двох грецьких слів: паv — все, кратос – суддя, сила, що в перекладі означає всевласний, всесильний, вседержитель. Менш літературним перекладом слова пантократор є словосполучення Володар всього, Правитель світу.

Композиція ікони з Зачернеччя вирізняється строгою фронтальністю, постать Спасителя займає більшу частину площини ікони і цим надає образу особливої величності і царственості. Постать Вседержителя, який зображається у віці проповідництва (тридцять три роки), вирізняє цей образ з-поміж інших.

Тут символічно поєднуються канонічність з мистецьким втіленням прояву особливої любові до володаря світу. Права рука піднята у жесті благословіння, у лівій тримає відкриту книгу. Тут читаємо слова Євангеліє Матвія: «Прийдіть благословенні Отця Мого, успадкуйте царство, уготоване вам від створення світу».

Жест руки означає не тільки благословіння, а й є знаком звернення до уваги, проповіді, молитви і виразом сили християнського вчення. Насичені кольори традиційних одеж Спаса доповнені зеленим виворотом гіматію, чим утверджується життєдайна сила його вчення. Ісус Христос представлений із темними бородою і вусами, довгим темним волоссям, яке спадає на плечі. Нечасто можна зустріти на іконах саме такий підхід до трактування лику святих.

Лик Ісуса просто випромінює легку посмішку, яка ніби має наблизити небесного суддю співучасно до кожного вірянина. Зліва і справа від Спаса на білих хмаринах зображені Богородиця та Іоан Хреститель. Вони в пошані до Сина Божого схилили голови і протягують руки до нього як рятівника і помічника.

Таким чином образ набуває виразу композиції Моління, яка традиційно займає центральне місце в іконостасі православного храму. Ця волинська ікона є неординарним образом Ісуса Христа, як судді, вчителя, помічника і порадника роду людського.