У Звягелі померла багаторічна очільниця Літературно-меморіального музею Лесі Українки

25 Лютого 2023, 10:26

887

Віра Римська

24 лютого перестало битися серце завідувачки Літературно-меморіального музею Лесі Українки у Звягелі Віри Римської, Заслуженої працівниці культури України, кавалера ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня, невтомної дослідниці та берегині Лесиної оселі.

Звістку про смерть Віри Римської повідомляють на фейсбук-сторінці музею, який вона багато років очолювала.

Віра Омелянівна, ідеться в некролозі, зростала разом зі старшою сестрою Раїсою в мальовничому куточку поліського краю, в селі Ясна Поляна Червоноармійського (нині — Пулинського) району.

Дуже рано залишилась без батька. Друга світова війна забрала його в перший же рік. Невимовним болем відгукнулося це в серці матері, яка, незважаючи на скруту, намагалася з останніх сил підняти своїх донечок на ноги.

Ввічлива, чуйна, слухняна Віра допомагала мамі й бабусі по господарству та з нетерпінням чекала вільної хвилинки, щоб скоріше зануритись у неймовірно глибокий світ літератури. Творчість Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка та інших відомих українських письменників захоплювала дівчинку. Та неоціненним скарбом для себе виявила вона твори Лесі Українки.

У перший клас Віра пішла до Яснополянської семирічної школи. Десятий клас закінчила в Червоноармійській середній школі, влаштувалася на роботу в місцевий колгосп «Вперед», одночасно навчаючись у Дубнівському бібліотечному технікумі.

Закінчивши технікум, працювала в сільській бібліотеці. З 1959 по 1961 рік – інструкторкою-методисткою Червоноармійського відділу культури.

У 1963 році вступила заочно до педагогічного інституту ім. Івана Франка, а через два роки — заочно до Київського інституту культури ім. Олександра Корнійчука на бібліотечний факультет. Бувши студенткою, спробувала себе в ролі викладача у школі-інтернаті. У зв’язку з реорганізацією районів в області в 1963 році переїздить до Звягеля.

Згодом Вірі Римській запропонували очолити меморіальний музей Лесі Українки як філіал Житомирського обласного краєзнавчого музею. З превеликим бажанням та небаченим запалом вона взялася до роботи.

Музей переживав різні часи, але в ньому завжди під мудрим керівництвом Віри Омелянівни працювали самовіддані люди, які доклали немало зусиль для збагачення його фондів, організації й проведення змістовних екскурсій, літературних зібрань, зустрічей з цікавими, творчими людьми та збереження надбань Лесиної домівки.

Все своє життя Римська була закохана в постать Лесі Українки, у її творчість, мужність мудрість та одержимість. Тому й не дивно, що невеликий ошатний будиночок над Случчю став для Римської, немов новонародженою дитиною, яку плекала вона все життя.