Православна церква України чотири роки тому отримала томос про автокефалію
5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію об’єднаної Православної церкви України.
Шлях до незалежної української помісної Церкви був складним і тривалим. Перша спроба була здійснена ще 100 років тому, за часів Гетьманату і Директорії, але народженню Української церкви завадила більшовицька окупація. Процес був відновлений з початком Незалежної України, проте багато років москві вдавалося його блокувати. І лише спроба 2018 року виявилася вдалою: 11 жовтня Синод Вселенського патріархату оголосив, що Російська православна церква втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір'ю України є Константинополь. Як наслідок, у грудні того ж року відбувся Об'єднавчий церковний собор. На ньому духовенство УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та УПЦ Московського патріархату створили єдину помісну Православну церкву України, ухвалили її статут і обрали настоятеля — митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Про ті події та становлення Православної української церкви редакція «Район Історія» підготувала добірку статей, опублікованих на нашому сайті.
У статті Тиждень по Томосу: які настрої у волинського духовенства і чому [розповідається про перші переходи парафій з УПЦ МП в ПЦУ на Волині.
З назви Томосова сотня: скільки парафій і як попрощалися з московським патріархатом можна дізнатися про перші сто парафій, які поповнили ПЦУ.
Стаття Як Петро Ратенський з Волині переніс Київську митрополію у Москву і що з того вийшло про волинського церковного сподвижника.
Публікація Клуб, церква, конюшня: історія Свято-Михайлівського вишківського храму розповідає, як сільська церква постраждала від совєтської комуністичної влади.
Становлення незалежної православної церкви майже на всіх етапах історії України проходило так само болісно і трагічно, як і становлення української державності, бо шлях до справжньої української державності завжди лежав і через шлях до повної канонічної незалежності українського православ’я.
Західна Волинь, яка майже повністю була заселена православними українцями, у поверсальській Польщі стала осередком духовного відродження церкви і народу. Про це йдеться в статтяі Владика Ігор: як полковник армії УНР розбудовував українську церкву на Волині.
Церква у селі Боровичі збудована у 1937 році. На ресурсі «Сад українського модерну» зазначають, що архітектура споруди «типовий Тимошенко». Таке припущення роблять через функціональні вікна і характерні куполи – тюльпаноподібні маківки, хоча вони і гіпертрофовані невдалим ремонтом. Мова йде про Сергія Тимошенка, відомого українського архітектора, який обіймав пост міністра шляхів в уряді Української Народної Республіки 1919-1920 роках.
В ПЦУ переходять парафіяни церкви, яку збудував міністр УНР
Як церква села Годомичі при Сталіні була осередком української культури
Мова йде про Покровську церкву, яку Звели її у 1926 році.
Волинянин Омелян Суничук донедавна був відомим лише як член комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу, яке відбулося 16 травня – 26 червня 1954 років в Казахстані. Йому присвячена стаття
Кенгірський бунтар: історія священника-бандерівця з Волині
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром