Священник з Нововолинська пояснює, чому не варто пірнати в ополонку на Йордана

18 Січня 2022, 09:00

1184

Незабаром християни святкуватимуть одне з найбільших свят в році – Водохреще або ж Йордан.

За традицією дата припадає на 19 січня. Багато наших земляків звикли в цей день пірнати в крижану оболонку. Чи варто це робити, розповідає для Район.Іваничі настоятель Свято-Михайлівського храму Православної церкви України, що в Нововолинську, отець Михайло.

«Взагалі то, хто хоче пірнати в ополонку, священника дозволу не питає. Як показує практика, ті парафіяни, які ходять до нас в храм постійно, зазвичай, такого не роблять. А ті, які бувають раз в рік, чомусь полюбляють цю традицію», – розповідає священник.

З його слів, були випадки біля Нововолинська, коли крижана вода провокувала параліч в любителів ополонок. Словом, не підготовленій людині, яка не загартовується протягом року, категорично заборонено пірнати в холодну воду. Адже здоров'я – найбільший скарб, який отримала людина від Господа. А таким чином можна дуже легко його підірвати.

«Як казав, апостол Павло: ''Все мені можна, та не все корисно''. Так і тут: зловживати здоров'ям для того, щоб комусь щось доказати - не варто. До слова, святкування Йордана в наші дні перетворилося на певний фарс і прояв гордині. Люди таким чином показують свою самовпевненість, безстрашність, те, що вони можуть пірнути. І в тому, як раз і є прояв гріха», – наголошує отець Степан.

Він додає, що, церква говорить про те, що вода, яка в ополонці не гарантує спасіння душі. Гріх має внутрішній характер. І тут питання тут до самої людини: на скільки вона хоче розкаятися, виправитися, а не просто стрибнути в холодну воду перед натовпом.

Священник додає, що це як той процес, коли ми купуємо хліб в магазині. Ми ж не хочемо сіяти зерно, збирати урожай, молоти борошно. Нам простіше отримати готовий продукт. Так і тут, люди думають, що тричі занурившись в ополонці позбудуться всіх гріхів.

Також буває, що при пірнанні люди лаються. Адже при нестерпно холодній воді, важко втримати самоконтроль. Після дійства люди часто починають зігріватися алкоголем. А це зі спасінням душі не має нічого спільного.

Освячують воду для внутрішнього вживання. І людині, яка вживає її з вірою вона буде помічною

«Пірнання – зовсім не українська традиція. Наприклад, ще 200-300 років тому люди дуже шанобливо ставились до води.Протягом тижня до Йордану старалися навіть не прати одежу в воді, щоб не забруднювати водойми. Хіба при нагальній потребі. Воду старалися тримати в повній чистоті», – провадить настоятель храму.

Вже при освячені набирали воду, яку зберігали вдома і споживали весь рік. Її можна порівняти зі святим причастям.

Зі слів отця Михайла, зараз освячення води – стало розвагою. Все йде до того, що духовна частина церковного звичаю стає матеріальної. А якраз таки народні гуляння, веселощі і розваги з очищенням душі не мають нічого спільного.

«Йордана стає певним брендом і багато людей в цьому мають матеріальну вигоду. А люди, які пірнають хочуть показати свою силу та перевагу над іншими. А посту, чомусь, дотримуватися важче. Після ополонки людина залишається з тими ж думками, що й була. Як показує практика, ніхто не змінився після ополонки, на відміну від тих, яка щиро прийшла до храму та покаявся в гріхах», – закінчує розмову настоятель храм у з Новоовлинська.