Луцький учитель висловив свої думки щодо викладання історії в школах

01 Серпня 2021, 15:50
Урок історії. Фото ілюстративне 8201
Урок історії. Фото ілюстративне

Викладач гімназії міркує з приводу запитання газети «День» «Чому майже 20% цьогорічних випускників не подолали поріг ЗНО з історії»

Цьогоріч майже 20% випускників не подолали поріг ЗНО з історії – пише «День». Чому так сталося? З приводу цього  міркує вчитель історії Луцької гімназії №21 імені Михайла Кравчука Андрій Мельник.

«Однозначно відповісти на це запитання непросто. Насправді йдеться, очевидно, не лише про ЗНО з історії, результати погіршуються й з інших предметів, тому тенденція виглядає не дуже приємною. Так, справді, у 2020 році — 13%, а у 2021 році — 18% не подолали поріг ЗНО з історії України. Наприклад, 42% не зуміли розпізнати цитату про «референдум» російської окупаційної влади в Криму у 2014 році. Якість освіти таки падає», –  зазначає  педагог.

Однією з причин цього він вважає падіння мотивації дітей до навчання. Це загальне явище. З одного боку, старі методи й підходи до викладання перестають працювати, з другого — діти не хочуть вчитися в тій парадигмі, яка була ще 10 — 20 років тому. Кількість інформації різко збільшилася, ґаджети є тепер практично в кожного. Виглядає так, що треба лише вміти заґуґлити і швиденько знайти потрібну інформацію й скористатися нею. Але при цьому багато хто не здатен аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку, емоції і почуття в прийнятній для інших формі — і тут у нас щось близьке до колапсу... Сучасне покоління найменших дітей фактично перестає читати книжки.

«Я цьогоріч викладав «Вступ до історії» в учнів 5-х класів. Перше, що я дізнавався в дітей, — запитував (у різний спосіб) після налагодження контакту, хто з них читає книжки. Три-чотири дитини з класу на 30 осіб. Власне, нині молодше покоління часом не здатне осмислено прочитати понад сторінку тексту. Починає «рулити» кліпове мислення. Картинка, коротка фраза, нова картинка, відео на кільканадцять секунд — наступне відео. За день — 100 — 500 відео. Величезні масиви інформації. А де розмірковування, неспішний аналіз, вміння розлого й аргументовано викласти власну(!), а не прочитану чи нав’язану думку? Повертаючись до запитання — школярі не працюють з підручниками (хай які б вони були, це вже інше питання), не орієнтуються в мапах, мало (або й зовсім не) читають, відповідно, вони здатні лише відтворити якусь інформацію, але не здатні її проаналізувати, не вміють визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, мислять лінійно, шаблонно й стереотипно», – каже вчитель.

Мало того, стверджує далі, часто-густо учні просто не здатні зрозуміти суті питання, тому й відповідають навмання. Працюючи з дітьми індивідуально, це відчувається особливо гостро. На третьому занятті дитина вже не може пригадати, про що йшлося на першому. Ну, й рідне міністерство частенько «допомагає». Чому і на підставі яких досліджень концентричний підхід є на задвірках освітнього процесу?

2021-2022 навчальний рік у пілотних школах НУШ заходить у базову середню освіту. З наступного року — в усі школи. Треба це правильно й системно зробити, щоби змінити підходи до освітнього процесу як такого. Адже НУШ насправді — це не просто «гратися» з дітьми, це інша освітня парадигма. І тут, крім усього, може стати на заваді нездатність частини вчителів змінюватися. Тому, коли говоримо про низькі результати ЗНО з історії, тут не обійшлося без учителя.

«Частина колег не лише працює, як 10,15 чи 20 років тому і й не дуже прагне (може/хоче) змінюватися. Ну, і як казав мій дідусь, Ремезовський Григорій Маркович, який був серед першого випуску істфаку Луцького педінституту, вчитель історії, директор у кількох школах — учитель пенсійного віку не здатен зрозуміти дитину. Вміння вчасно піти — велике вміння. Якщо ми говоримо про іноземний досвід, то навряд чи можна якісно працювати вчителем 20, 30 чи навіть більше років поспіль, але це моя власна точка зору, – констатує Андрій Мельник.

Як змінювати підходи? На це він запитує у відповідь: а чи всі мої колеги мають сторінки в Фейсбуці, акаунти у вайбері, телеграмі, воцапі, тік-току? А пробували працювати з дітьми через групи чи канал у телеграмі, використовуючи ментіметр, кахут, різні ґуґл-сервіси, зум чи інші застосунки? Адже діти в них вільно себе почувають.

Й останнє, над чим міркує, — спробувати готувати дітей до ЗНО через тік-ток. Але треба освоювати програму відеомонтажу, оскільки його власна дитина має і світло, і мікрофон, і в тік-току вже давно.

Коментар
17/09/2021 П'ятниця
17.09.2021
16.09.2021
15.09.2021