«Кипарисовий рай» Лесі Українки в Італії

24 Травня 2021, 09:00
2692

Містечко Сан-Ремо – одне з найкрасивіших на італійській Рив᾿єрі. Там кілька зим прожила Леся Українка. Лікарі рекомендували їй теплий приморський клімат, а в Сан-Ремо на віллі «Наталія» мешкала далека родина Косачів.

Про це пише літературознавиця Віра Агеєва у виданні «Локальна історія».

Італійських вражень було багато в листах. Іноді Леся писала їх по кілька на день. Найперше до батьків, сестри Лілі, до Ольги Кобилянської, Агатангела Кримського, Михайла Павлика. Лариса Косач дуже любила мандри.

Вона побувала у Венеції, Неаполі, Палермо, Генуї, оглянула руїни Помпеї. Про них захоплено написала, – «то, здається мені, річ єдина в світі і надзвичайно цікава».

Сан-Ремо характеризувала як кипарисовий і квітковий рай. Завжди іронічна, додавала, що це їй нагадує опис раю в «Енеїді» Івана Котляревського, коли й не холодно, і не спекотно, а саме так, як треба.

Сумуючи за родиною, на новорічні свята докладно розповідала про безсніжне, але заквітчане італійське Різдво: «Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скілько хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік».

А всі різдвяні страви подавали, декоруючи численними букетами. На Новий рік мандрівниця до Києва навіть надсилала італійські фіалки.

Сан-Ремо був одним із найулюбленіших курортів російської аристократії, тож поетка не раз фіксувала цікаві або кумедні побутові сценки.

Надто часто траплялися курйози, подібні до описаного в одному з її листів: «Росіян тепер тут сила! Не раз лаються на вулиці без сорома, впевняючись, що їх «никакая собака не поймет», хоча «собак» таких, як вони сами, тут повно на кожному кроці. Бувають пресмішні сцени».

Якось до неї в гості приїхали з України тітоньки й захотіли подивитися знамениті казино. Проте провінційних пань туди не впустили, попрохавши змінити одяг і зачіски. Адже їхні теплі хустки виглядали на Рив᾿єрі надто екзотично.

Блискуче обізнана з європейськими літературами, Леся Українка мала своїх улюблених італійських письменників. Перекладала дуже популярну тоді поетесу Аду Негрі.

Оскільки Стара Громада утримувала провід у Київському літературно-артистичному товаристві, то там відбувалися різні українські культурні події.

Про зацікавлення Лесі італійською літературою свідчить зокрема й те, що на одному з творчих вечорів Товариства вона прочитала реферат про найновіші її тенденції, зосередившись на творчості Ади Негрі та Габріеле Д᾿Аннунціо.

Згодом опублікувала про них статті. Пишучи про італійське Рисорджименто, звичайно ж мала на увазі й паралелі, думала про об᾿єднання України як незалежної держави. За кілька десятиліть ідеолог радикального націоналізму Дмитро Донцов назве Лесю Українку «поеткою українського Рисорджименто».

Коментар
29/05/2024 Середа
29.05.2024
28.05.2024
27.05.2024