УВАГА Волинь, Рівненщина, Закарпаття, Львівщина, Херсонщина!

повітряна тривога

усі в укриття

Спогади про Луцьк родини єврейського мера

22 Жовтня 2017, 11:53
1737

Сто років тому мером Луцька був Абрам Варковицький, про особистість якого є мало відомостей.

В архіві єрусалимського меморіалу «Яд Вашем», присвяченого жертвам Голокосту, зберігаються світлини родини Варковицьких, які передала Фріда Плебан-Варковицька, – пишуть Хроніки Любарта.

Колекція світлин не має детального опису, проте усі вони підписані, як ті, що були зроблені в Луцьку та Рожищі. Також вказано, що на фото родина Варковицьких, можливо найстарший чоловік на фото і є Абрам Варковицький.

Крім того, на сайті, присвяченому єврейській історії містечка Рожище на Волині, були опубліковані спогади Фріди Плебан-Варковицької про перебування її родини в Рожищі та Луцьку в першій половині ХХ століття.

Фріда Варковицька (Плебан) народилась у містечку Рожище на Волині в 1928 році. До Другої світової війни її сім’я була щасливою родиною, яка проживала на головній вулиці Рожища. Батько Самуїл Варковицький мав власний банк, а матір працювала акушеркою. Фріда проживала в Рожищі до семи років, навчалась там в єврейській школі. Спогади про Рожище лише добрі. Коли їй виповнилось сім років, сім’я переїхала до міста Луцька. Родина не була надто релігійна, проте усі свята відзначались за давніми звичаями. У батьківському домі говорили на ідиш та польській мові.

Кілька цитат з її оповіді:

- Батько Самуїл був талановитим, вмів гарно малювати, знав багато іноземних мов. Мати навчалась на акушерку в Варшаві.

- В 1935 році в Польщу прийшла економічна криза, це справило свій негативний вплив на банківську систему, зокрема, на банк Варковичів, який згодом збанкрутів. Батько важко переживав поразку і захворів. Батька поклали в лікарню до Львова, де з ним постійно була матір, а ми із сестрою проживали з батьками батька в місті Луцьку. В Рожище ми вже більше не повернулися.

- На щастя, батько завдяки турботі матері виздоровів. Після повернення до Луцька, він почав працювати бухгалтером на луцькій взуттєвій фабриці Blumenkrantz. Матір далі працювала акушеркою.

- На той час в Луцьку проживало двадцять тисяч євреїв, була дуже розвинена єврейська культура. Ми з сестрою Любою навчались в польській школі в Луцьку.

- Пам’ятаю випадок із польської школи. Одного разу всі діти встали і молились, але ми з сестрою не знали молитви і просто стояли та мовчали.

- Свою родину я не уявляла без бабусі та дідуся. Пам’ятатиму, як вони йшли додому завжди разом.

- До приходу німців у Луцьк ми не знали, що таке антисемітизм. Серед моїх друзів було багато українців та поляків. Я розуміла добре українську та російську мови. Пам’ятаю, вперше я відчула антисемітизм, коли побачила на стіні одного із будинків напис «Геть євреїв».

- У вересні 1939 року німці вторглись в Польщу. В рамках пакту Молотова-Ріббентропа Луцьк був переданий російській владі. В місті була велика тривога про те, що можуть прийти німці, лише тоді вперше я дізналась про існування «Mein Kampf», про який до того нічого не було відомо.

Коментар
Код блоку:
01/12/2022 Четвер
01.12.2022
30.11.2022
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром