«Фартова» справа №777

17 Жовтня 2023, 16:52

КОЛОНКА 1019

Ознайомився зі справою свого прадіда Станіщука Стефана Леонтійовича. Засудили його за систематичне пасобнічєство бандітам УПА. Під систематичним пасобнічєством малося на увазі два рази віддати трохи масла, борошна, шинель, черевики, кальсони, крій чобіт, 200 рублів і зарізати на вимогу СБ ОУН корову.

Як я зрозумів, здав діда один з ОУНівців, що приходили по їду і одяг, який явився з повинною до яремчанського МГБ 29 травня 1947 року. Небелюк Іван Михайлович на псевдо «Нечай», 1915 р.н. А 19 червня діда Штефана затримали і повезли в Коломийську тюрму №2.

Читайте також: Кенгірський бунтар: історія священника-бандерівця з Волині

Стефан Станіщук

У серпні діда засудили до 10 років виправних таборів. При чому, як видно з матеріалів справи, на суд мали прибути мій прадід Штефан з адресою проживання Коломийська тюрма №2, в якості підсудного, і Небелюк, як свідок, з адресою проживання село Шевелівка. Тобто, явка з повинною забезпечила йому проживання вдома.

Сидів прадід в системі Озерлагу, найбільшому підрозділі ГУЛАГу, в Прибайкаллі, майже за 6 тисяч кілометрів від рідного дому.

У 1954 році Штефан написав скаргу у Верховний Суд УРСР з проханням переглянути справу і зменшити покарання. Ну як написав – він був неграмотний, до школи не ходив. Усі протоколи, розписки та інші документи підписані трьома хрестиками.

Хтось освічений написав цей документ за нього. Справу переглянули, допитали додаткових свідків, взяли різні довідки та зменшили строк з десяти років до п'яти. Правда, на той час прадід уже відсидів більше 8 років.

У протоколі допиту моєї баби Зузани, його доньки (в протоколі її написали як Зою) є інформація про Небелюка: після арешту прадіда він жив у Делятині.

В 1949 році було вбито першого чоловіка моєї баби – Василя Довбенюка. Баба бачила Небелюка на місці злочину разом з працівниками міліції і він носив погони лейтенанта. Чи дійсно він працював у органах вона не знала.

У справі є довідка сільської ради, що Небелюк Іван Михайлович помер у 1951 році. Дідо ще не досидів, а той, хто, ймовірно, здав – уже помер, хоча був на 17 років молодшим.

Дід Штефан помер у 1980 році. Таке життя. Діда реабілітували у 1992 році.

Читайте також: Від польського Сейму до катівні НКВС: як праонук відшукав інформацію про прадіда волинянина

Матеріал вперше опубліковано у виданні «Історична правда». Передруковано з дозволу автора та редакції