Полон російської риторики

15 Березня 2022, 04:11
Аналогії з Другою світовою на більш глобальному, не родинному, рівні є засадничо неправильними БЛОГ 6817
Аналогії з Другою світовою на більш глобальному, не родинному, рівні є засадничо неправильними

Досить часто напряпляю зараз на пости українців, які порівнюють теперішню війну із Другою світовою, а швидше із її частинкою - радянсько-німецькою війною. 

Оповідки про евакуацію прабабусі з Харкова переповненим потягом під бомбами у 1941 та подібний досвід праонука у 2022, емоційні оцінки «навіть фашисти так не робили» чимраз більше наповнюють наш інформаційний простір.

Родинні історії – це прекрасно, це справді супер, це те, що вибили з пам’яті нашого. народу в радянський час. 

Порівняння російсько-української війни із нападом Гітлера на СРСР є спокусливими і дають примару пояснення. Але лише примару.

Аналогії з Другою світовою на більш глобальному, не родинному, рівні є засадничо неправильними. 

Порівнюючи дії сучасних росіян із нацистами ми мимохідь потрапляємо у дискурс, який нав‘язує Росія. Для них важливо описувати цю війну словами «фашисти», «нацисти», «визволення, «партизани», «українське питання», чіпляти червоні прапори та намагатись скасувати декомунізацію. 

А ми відповідаємо тими ж «фашистами» і співставленням путіна з Гітлером, званнями «Герой України» (коли військовим вручається нагорода у вигляді п'ятикутної зірки) та «містами-героями»...

Тобто, ми не формуємо власну концепцію того, що відбувається, а лише даємо відповідь росіянам. Ми користуємось тими самими словами з тим самим змістом, що й росіяни. Ми, на жаль, перебуваємо у полоні російської риторики.

Здається, це неправильно. Нам не варто піддаватися на російський наратив. Нам важливо творити український погляд на війну. 

І саме цей погляд саме зараз має усі можливість стати переважаючим у майбутніх текстах про події 2022 року в Україні.

Тому я й надалі стверджую, що Другу світову війну ми маємо забути (так як забули Першу світову). І не тільки візуально (усі ці вулиці Перемоги й Миру, імені якихось місцевих радянських ватутіних, радянські танки на пам'ятниках мають бути прибрані). 

Забути ту війну ми маємо ще й у нашій риториці. Інакше ми так і залишимось в «руском міре». Бо будемо послуговуватись їхніми словами.

Нам треба творити власний, український наратив про спротив російській агресії.

Коментар
13/07/2024 П'ятниця
12.07.2024
11.07.2024