Чорна княгиня, засновниця Острозької академії

22 Серпня 2021, 16:08

БЛОГ 2667

Гальшка Острозька

«Панно з вустами спілої вишні,

панно з очима карими,

дайте вгадаю, що з того вийшло, —

вас бо покарано...» ((с.) І. Голуб‘юк)

...Народитися найбагатшою спадкоємицею в країні. І бути засобом. Просто засобом вирішення політичних чи матеріальних проблем або задоволення амбіцій — матері, короля, дядька, чоловіків.

Єлизавета (Гальшка) Острозька народилась у листопаді 1539 року й була донькою князя Іллі Острозького, який помер до її народження, о здоров‘ї перед тим не скорбівши, та позашлюбної доньки короля Сигізмунда ІІ Августа Беати Костелецької.

Уявляю, як довго тягнулися для всіх, для кого це було важливо, роки її дитинства.

У 14-річному віці Гальшку видають заміж за князя Дмитра Сангушка. Цьому шлюбу через свої причини сприяє дядько нареченої — князь Василь-Костянтин Острозький, але її мати і король проти. Король не визнає шлюбу.

Під час вінчання сильний вітер розчиняє царські варта і гасить свічки — усі вважають то поганою прикметою.

Історія завершується втечею молодих з країни і зрештою вбивством Дмитра Сангушка (ймовірно, від цього шлюбу в Гальшки був син, вихований з багатьох причин у іншій сім’ї, який увійшов у історію під іменем Северина Наливайка).

Після вбивства князя Сангушка Гальшка опиняється під опікою його вбивць, кожен з яких хоче стати її чоловіком.

За бажанням короля, в якого на то свої причини, її видають заміж за шляхтича і політичного діяча Лукаша Ґурку. Її мати проти. Проти і сама Гальшка, закохана на ту пору в князя Симеона Слуцького.

19-річна дівчина втікає в монастир домініканців у Львові і вінчається з коханим Симеоном. Проте її повертають Ґурці.

Мати Гальшки переписує всі свої і доньчині статки на Слуцького, його ж за якийсь час вбивають, а відрубану його руку з обручкою привозять Гальшці. Щоб повірила в його смерть.

14 років живе бідолашна жінка, замкнута у вежі належного Ґурці Шамотульського замку.

Лукаш Ґурка наказав одягти на обличчя дружини маску, щоб ніхто не бачив її краси. З вежі вона могла робити тільки одну прогулянку — підземним коридором у костьол, де за ґратами могла прослухати месу. Люди називали її «чорною княгинею» через жалобний одяг.

На початку 1573 року Лукаш Ґурка помер. Гальшка отримала волю, повернулась до дядька— князя Василя-Костянтина Острозького, передала йому управління своїми маєтками й переїхала жити в Дубно. Вийти заміж ще раз дядько їй не дозволив.

1579 року на кошти Гальшки було засновано Острозьку академію.

Померла княгиня в 43-річному віці у «замку на водах» у Закриниччі на Поділлі.

Привид Гальшки, яка оплакує своє кохання, досі бачать місячними ночами біля однієї з веж Шамотульського замку.

...На всіх портретах вона сумна.

Статки, якими володіла ця нещасна жінка, зараз би оцінювалися у мільярди доларів.

«Панно з вустами кольору вишні,

панно з очима карими,

де ж ваша врода колишня,

де чари оті?

Навколо вежі легенди снуються,

наче сторожа.

Кажуть, по ночах там плаче й сміється