Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Мукачево вчора і сьогодні: як змінилося місто за останні 100 років. БЛОГ

16:24 29.03.2021
1930

Блог Ігоря Гуледзи - туризмовзнавця з Мукачево. Обережно,багато крутих фото!

Мукачево та мукачівці пережили багато різних подій за минулі 100 років. Вихори глобальних та локальних конфліктів, часта зміна кордонів, активна розбудова зробили місто таким яким ми його знаємо та любимо.

Проте, Мукачево продовжує змінюватися. Часом на краще, щось залишилось таким самим, а дечого вже нема. Інколи ці зміни довготривалі та ледь помітні. Відтак, потрібна допомога аби звернути увагу на деталі.

До нашого часу дійшло багато старих зображень міста над Латорицею. Унікальні листівки та світлини є насамперед відбитком своєї епохи. На перший погляд, місто майже не змінилося з того часу. Так здається лише до моменту, коли починаєш порівнювати.

5 років тому в мене виникла ідея порівняти сучасне Мукачева з його минулим за допомогою старих листівок та фотографій. З того часу поринув у дивний світ старих зображень Мукачева. Нарешті, цього року відчув, що готовий поділитися своїми напрацюваннями зі світом.

Під час роботи використані листівки з моєї колекції та віднайдені фотографії різного періоду. Тож, любий читачу, «застрибуй» до «машини часу», «пристібайся» та бажаю цікавої подорожі старим варошом (з угор. «város» – місто).

Читайте також: Беззахисна архітектура: чи можливо відреставрувати Хустський замок

РАТУША

Осердям середмістя є міська Ратуша. З неї і почнемо нашу мандрівку. На фото перехрестя пл. Кирила та Мефодія і пл. Олександра Духновича (тоді пл. Міклоша Горті та вул. Ракоці). Зауважу, що центральна частина міста проїжджа. Обабіч можна побачити автомобіль та автобус. Кутова частина готелю «Star» ще двоповерхова, а не триповерхова як зараз.

Ратуша та готель «Star», 1939 р. Barasits/Schöfeld Henrik. Колекція: Ігор Гуледза ©

Ближчий погляд на готель «Star». Ліворуч можна побачити натовп людей. Імовірно, чекають на автобус. Ближче до центру на першому поверсі магазин «Schöfeld». Його власник надрукував деякі листівки використані в блозі.

Читайте також: Міжвоєнний Луцьк на світлинах Альтера Кацизне

Готель «Star», 1939 р. Barasits. Колекція: Ігор Гуледза ©

Ще один акцент на Ратушу. На жаль, не знаю точного дня, коли було зроблене фото. Зате годинник підказує точний час – 8:25 (ранку? вечора?).

Ратуша, 1939 р. Sattler Katalin. Колекція: Fortepan ©

Вид на Ратушу з боку вул. Михайла Грушевського (тоді вул. Мігая Мункачі). Ліворуч можна побачити міський театр. До речі, тоді головний вхід був з вул. Грушевського, а не пл. Кирила та Мефодія як зараз.

Ратуша та театр, 1940 р. Weinstock Foto. Колекція: Ігор Гуледза ©

Що в 2020 р., що в 1940 р., в центрі міста купа людей. Не вистачає лише ретро автобусів.

Ратуша, 1940 р. Gyöngyi. Колекція: Fortepan ©

Мукачево, імовірно, на момент вступу Красної армії вкінці 1944 р. В центрі міста вже з’явилися поховання. Вказівники з відстанями до інших населених пунктів досі угорськомовні.

Ратуша, 1944 р. Vörös Hadsereg. Колекція: Fortepan ©

Ратуша, 1944 р. Vörös Hadsereg. Колекція: Fortepan ©

12 років у складі СССР.

Ратуша, 1957 р. Répay András. Колекція: Fortepan ©

КІНОТЕАТР

1929 р. в Мукачеві збудували кінотеатр «Scala». Спроектував будівлю відомий кошицький архітектор Людовит Оелшлеґер.

Кінотеатр «Scala», 1938 р. Колекція: Fortepan ©

Читайте також: У міжвоєнні роки у Луцьку був надсучасний кінотеатр

Після входу території нинішнього Закарпаття до СССР кінотеатр отримав нову назву «Перемога».

Кінотеатр «Перемога», 1957 р. Répay András. Колекція: Fortepan ©

Кінотеатр «Перемога», 1985 р. В. Болясний. Колекція: Ігор Гуледза ©

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА

Навпроти театру можна побачити фрагмент будинку Гіртенштейна. На жаль, він не зберігся до нашого часу. За деякими даними, постраждав під час «Битви на Святвечір» – прикордонного конфлікту між Угорщиною та Чехо-Словаччиною 6 січня 1939 р.

Будинок Гіртенштейна, 1916 р. K.J.Bp. Колекція: Ігор Гуледза ©

Мукачівський драматичний театр ще без добудованого балкону.

Мукачівський драматичний театр, 1985 р. В. Болясний. Колекція: Ігор Гуледза ©

У 1931 р. в Мукачеві встановили погруддя Олександру Митраку. Був відомим письменником та етнографом. 85 см. бюст виготовила Олена Мондич-Шіналі. Вона також була автором пам’ятникам Т.Г. Масарику в Ужгороді та О. Духновичу в Пряшеві.

Центр Мукачева та бюст О. Митраку, 1940 р. Gyöngyi. Колекція: Fortepan ©

В 1944 р. від пам’ятника залишився лише п’єдестал.

Центр Мукачева, 1944 р . Vörös Hadsereg. Колекція: Fortepan ©

За деякий час нова влада встановила пам’ятник Й. Сталіну. Згодом його замінили на Леніна.

Пам’ятник В. Леніну, 1985 р. В. Болясний. Колекція: Ігор Гуледза ©

Вид на вул. Т.Г. Масарика (зараз пл. Кирила та Мефодія).

Центр Мукачева, 1925 р. Novotný a Bartošek. Колекція: Ігор Гуледза ©

Центр Мукачева, 1935 р. Колекція: Ігор Гуледза ©

Вид на пл. Леніна (зараз пл. Кирила та Мефодія).

Центр Мукачева, 1957 р. Répay András. Колекція: Fortepan ©

Вид на вул. Св. Іштвана (зараз вул. Ярослава Мудрого).

Центр Мукачева, 1939 р. Barasits/Schöfeld Henrik. Колекція: Ігор Гуледза ©

Вид на вул. Лайоша Кошута (зараз вул. О. Духновича). Двоповерховий будинок ліворуч не зберігся. На його місці тепер Центральна міська бібліотека ім. О. Духновича.

Центр Мукачева, 1940 р. Barasits. Колекція: Ігор Гуледза ©

Вид на вул. Кірова (зараз вул. Яноша Недецеї). Здається, з того часу значно побільшало транспорту на міських вулицях.

Вул. Я. Недецеї, 1985 р. В. Болясний. Колекція: Ігор Гуледза ©

Колишня Державна горожанська школа для дівчат. Зараз ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О. Духновича. Навчальний заклад збудували 1892 р. Це одна з найстаріших шкіл міста. Ймовірно, в радянський час добудували третій поверх.

ЗОШ № 20, 1940 р. Sárai Imre/Papirografia. Колекція: Ігор Гуледза ©

Колишня Мукачівська державна реальна гімназія. Згодом Мукачівська угорська королівська державна гімназія ім. князя Арпада. Сьогодні ЗОШ № 1 ім. О.С. Пушкіна. Школу теж збудували в 1892 р. Прототипом став навчальний заклад в м. Панчеві, що знаходиться в сучасній Сербії.

ЗОШ № 1, 1924 р. Karpatia. Колекція: Ігор Гуледза ©

ОКОЛИЦІ

Вид на р. Латориця та вул. Першотравневу ( зараз вул. Івана Парканія).

Латориця, 1985 р. В. Болясний. Колекція: Ігор Гуледза ©

Храм Св. Архангела Михаїла, 1777 р. Знаходився на розі сучасних вул. Музикальна та вул. Михайла Грушевського. Ймовірно, церква збудована 1777 р. в Шелестові (нині частина Кольчина).

Після того, як у Шелестові збудували нову муровану церкву, дерев’яну продали мукачівській православній громаді. В 1928 р. споруду перевезли до Мукачева.

До речі, перепис населення Чехословаччини за 1930 р. зафіксував у місті, зокрема, лише 376 православних.

В 1972 році церкву перевезли до Закарпатського музею народної архітектури і побуту в Ужгород, де вона знаходиться і досі.

Шелестівська церква, 1940 р. Sárai Imre. Колекція: Ігор Гуледза ©

Вид на чоловічий греко-католицький монастир Св. Миколая отців Чину Святого Василія Великого. Сьогодні Свято-Миколаївський Мукачівський жіночий монастир УПЦ МП. Зверніть увагу на автомобіль, що їде старою дорогою з Кольчина.

Монастир, 1940 р. Gyöngyi. Колекція: Fortepan ©

ПАЛАНОК

Вид на східну частину замку «Паланок». Сфотографовано з боку нинішньої вул. Берегівської- об’їзної.

Паланок, 1934 р. Révay Péter. Колекція: Fortepan ©

Вид на північну частину замку «Паланок». Сфотографовано з боку нинішньої вул. Графа фон Шенборна.

Паланок, 1939 р. Mezey Ferenc. Колекція: Fortepan ©

Вид на західну частину замку «Паланок». Зверніть увагу на виноградники, що ростуть на схилах гори.

Паланок, 1939 р. Sárai/ Schöfeld Henrik. Колекція: Ігор Гуледза ©

Вхід до Нижнього замку.

Паланок, 1940 р. Gyöngyi. Колекція: Fortepan ©

Паланок, 1940 р. SZF. Колекція: Fortepan ©

У верхній частині Середнього замку раніше знаходився будинок капітана. Збудований, імовірно, в першій пол. XVII ст.. На жаль, в період 1970-1980 рр. будинок розібрали.

Зверху на бастіоні видно «Дерево свободи». 15 березня 1849 р. гонведи (угор. honvéd – захисник батьківщини) на першу річницю початку Угорської революції 1848-1849 рр. висадили липу. Під час бурі 21 липня 1960 р. старе дерево (111 років!) було розколоте та повалене. Нині на бастіоні знаходиться пам’ятник Ілоні Зріні та Ференцу ІІ Ракоці.

Паланок, 1914 р. Nagy Albert. Колекція: Ігор Гуледза ©

Біля будинку капітана прилаштували скульптуру турула (угор. turul – священний птах угорців, що за легендою провів їх до нової Батьківщини). 19 липня 1896 р. був закладений фундамент пам’ятника з нагоди Міленіуму (тисячоліття приходу угорців на нову Батьківщину) на східному бастіоні верхнього замку. Висота об’єкта сягала 33 м., а розмах крил птаха – 5 м.

17 грудня 1924 р. скульптура була демонтована чехословацькою владою. Її перенесли в середній двір замку. Остаточно турула розбили та переплавили на п’ятикутні зірки за радянської влади.

Паланок, 1940 р. Gyöngyi. Колекція: Fortepan ©

Вид на Мукачево з замку.

Мукачево, 1939 р. Sattler Katalin. Колекція: Fortepan ©

Мукачево, 1939 р. Mezey Ferenc. Колекція: Fortepan ©

ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ЕКСКУРСІЇ

У 1985 році працівники Львівського музею релігії та атеїзму (нині Львівський музей історії релігії) відвідали Закарпаття. Як і сьогодні, замок «Паланок» був одним з головних об’єктів подорожі. 35 років тому перлина міста на Латориці мала зовсім інший вигляд. Завдяки фотографу Борису Дацюку у нас є можливість поринути в ту недавню епоху та згадати з чого все починалось. Світлини люб’язно надані автором.

Паланок, 1985 р. Борис Дацюк. Колекція: Ігор Гуледза ©

Паланок, 1985 р. Борис Дацюк. Колекція: Ігор Гуледза ©

Паланок, 1985 р. Борис Дацюк. Колекція: Ігор Гуледза ©

Паланок, 1985 р. Борис Дацюк. Колекція: Ігор Гуледза ©

Паланок, 1985 р. Борис Дацюк. Колекція: Ігор Гуледза ©

Читайте також: Напівзруйнований, але живий: як відновлюють понівечений Невицький замок

Автор: Ігор Гуледза

Фотограф: Роман Жук

Коментарі
Загрузка...
19 квітня
Вчора
17.04.2021
16.04.2021
15.04.2021
14.04.2021
13.04.2021
12.04.2021