Хроніки Району: як ми пережили і задокументували історію дев’яти років 24 лютого

У пам'яті кожного українця 24 лютого назавжди викарбувалося, бо того світанку стався початок повномасштабного вторгнення Росії. 

Ранкові вибухи, тривожні повідомлення і відчуття, що світ, яким ми його знали, перестав існувати.

Але історія не почалася того холодного лютневого ранку 2022 року. Переглядаючи архіви Району за минулі роки, ми бачимо, що 24 лютого було наповнене різними подіями — буденними і визначними, сумними і радісними. Це були дні, коли народжувалися З діти, створювалися сім'ї. Це були дні, коли громада жила своїм звичайним життям, сповненим надій і мрій.

У попередні роки ми публікували новини про культурні заходи, спортивні змагання, політичні дебати і релігійні суперечки, протести і святкування, судові процеси і відкриття нових підприємств. Усі ці події писали історію нашого краю.

Тому, згадуючи події 24 лютого різних років, ми не лише віддаємо шану нашій історії, але й краще розуміємо, чому ми сьогодні такі, які є, і за що боремося. Адже наше «сьогодні» виросло з нашого «вчора», а наше «завтра» залежить від того, як ми збережемо пам'ять про минуле і якими цінностями наповнимо наше теперішнє.

2016: боротьба уже тривала

У 2016 році ми вже бачили, як змінюється українське суспільство після Революції Гідності. Наші журналісти зафіксували важливу перемогу в боротьбі з сепаратизмом – 23 лютого Луцький міськрайонний суд виніс вирок 46-річному лучанину, якого засудили за посягання на територіальну цілісність України, участь у терористичній організації, незаконне поводження зі зброєю та захоплення державних будівель.

Той чоловік у лютому 2014 року вступив до так званої «Групи самооборони» у Севастополі, брав участь у проведенні нелегітимного референдуму в Криму, а за свою діяльність отримав від Міністерства оборони РФ медаль «За возвращение Крыма». Пізніше він приєднався до терористичної організації «ДНР», де патрулював вулиці Донецька, затримував українських патріотів і охороняв нафтобазу.

Суд призначив сепаратистові 12 років позбавлення волі, хоча прокуратура області вважала це покарання занадто м'яким і планувала оскаржити вирок.

У той же день журналісти Район.Луцьк писали про показовий випадок зміни суспільних настроїв. В одному із закладів відпочинку Луцька сталася бійка через російську пісню «Господа офицеры». Директор клубу Hollywood Володимир Фіщук розповів нам, що конфлікт виник через його зауваження щодо сепаратистської музики в іншому закладі і це була не просто бійка, символ змін у суспільній свідомості.

2017: Нові виклики та загрози

У 2017 році в фокус Району потрапила тривожна тенденція — поширення ««груп смерті» серед молоді. Ми повідомляли, як куратори так званої гри Синій кит змушували лучанку зняти відео власного самогубства. Ця тема сколихнула громаду, і батьки стали уважніше стежити за активністю своїх дітей в інтернеті.

Того ж року ми стали свідками політичних баталій у Луцьку після смерті міського голови Миколи Романюка. Боротьба за крісло секретаря міської ради, який мав обіймати посаду міського голови до проведення виборів, стала серйозним випробуванням для місцевої демократії. Сесію міськради спочатку перервали на невизначений термін, а депутатка Юлія Вусенко вибачалася перед родиною померлого за «дії безвідповідальних та бездушних депутатів».

У той же день стало відомо, що Миколі Романюку посмертно присвоїли звання почесного громадянина міста Волновахи, що демонструвало тісні зв'язки між Волинню та Сходом України.

2018: Пам'ять про Небесну Сотню

У 2018 році, коли країна готувалася до п'ятої річниці Революції Гідності, особливої уваги наших журналістів заслуговувала тема справедливості для Героїв Небесної Сотні. На сторінках Району з'явився коментар Романа Мойсея, брата загиблого під час Революції Гідності Василя Мойсея.

Василь Мойсей, один із Героїв Небесної Сотні з Волині, кілька років жив і навчався у Луцьку. 21-річний юнак, який мріяв виростити сад, 20 лютого 2014 року отримав смертельне кульове поранення в груди на вулиці Інститутській у Києві. Через три дні його з військовими почестями провели в останню путь у Луцьку.

Брат Василя, отець Роман Мойсей, розповів нашим журналістам про суд і про те, що, на його думку, засідання навмисне зривають, а адвокати підозрюваних не з'являються. За словами Романа, усе вказувало на те, що Василя вбив командир «чорної роти» Беркута Дмитро Садовнік, який був відпущений з-під варти і втік до Росії.

«Співставляли відео, і приблизно у ті хвилини й секунди, коли отримав смертельне поранення Василь, видно, як він стріляє», — розповідав тоді брат загиблого.

Василь Мойсей був не єдиним Героєм Небесної Сотні з Волинського краю. В ці дні наші журналісти також згадували про інших волинян, які загинули, захищаючи ідеали Майдану:

• Сергій Байдовський, 23-річний студент із Нововолинська, який загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року
• Едуард Гриневич (село Деревок Любешівська громада), якого застрелили на вулиці Інститутській
• Іван Тарасюк (Олика), який помер від поранень, отриманих на Майдані

Окремі матеріали були присвячені рівнянину Олександру Храпаченку з Рівного, який загинув під час розстрілів на Майдані. 

2019: Українське пробудження православних громад 

2019 рік запам'ятався нам релігійним пробудженням. Після отримання Православною Церквою України Томосу, на Волині почався масовий перехід парафій від УПЦ МП до ПЦУ.  

Показовим був випадок у селі Жидичин, де вночі 23 лютого настоятель храму Московського патріархату, погрожуючи вбивством, чотири рази вистрілив у напрямку прихильників Української православної церкви з мисливської рушниці. 

24 лютого в Жидичині відбулася перша Літургія в складі ПЦУ, попри інцидент. Паралельно ми повідомляли про перехід до ПЦУ громад у селах Лобачівка, Вишеньки, Шклинь, Бистровиця, Мишів, Охнівка та багатьох інших.

Того ж дня ми зафіксували спортивний успіх – біатлоністка з Ковеля Юлія Батенкова-Бауман здобула золоту медаль на чемпіонаті світу в Канаді в змішаній естафеті.

 2020: Пандемія і перші тривоги

2020 рік приніс новий виклик — пандемію COVID-19. На сторінках Район.Сарни з'явилися повідомлення про підготовку санаторіїв для прийому хворих на коронавірус, зокрема на Сарненщині. Тоді це здавалося головною проблемою, але історія готувала нам випробування значно серйозніші.

Наші журналісти також зафіксували, як у селі Вири на Сарненщині батьки не пустили дітей до школи на знак протесту, вимагаючи будівництва нової школи. Такі локальні проблеми здавалися важливими, але скоро вони відійшли на другий план.

У цей день ми також повідомили про успіх волинських легкоатлетів на чемпіонаті України в Сумах — Волинь посіла високе дев'яте місце в командному заліку.

2021: Останні спокійні дні

У 2021 році ми ще не знали, що живемо в останні мирні місяці перед великою війною. Наші журналісти фіксували події культурного життя, спортивні досягнення, економічні новини. За рік до повномасштабного вторгнення Волинь і Рівненщина жили звичним життям, хоча військові дії на Сході країни тривали вже сьомий рік.

В архівах Район.Луцьк за 24 лютого 2021 року ми знаходимо повідомлення про акцію на підтримку колишнього лідера одеського осередку «Правого сектору» Сергія Стерненка, яка відбулася в Луцьку. Ми також звітували про те, що депутати Луцької міської ради не підтримали звернення щодо перегляду справи Стерненка.

Того ж дня редакція опублікувала аналітичну статтю Волинський фокус на з'їзді «гонимих» парафій РПЦвУ, в якій аналізувалася діяльність УПЦ Московського патріархату на Волині. Ця тема виявилася пророчою з огляду на роль, яку РПЦ згодом відіграла у виправданні російської агресії проти України.

2022: Рік, який змінив усе

24 лютого 2022 року назавжди змінило наше життя і роботу. Журналісти мережі Rayon.in.ua працювали в режимі 24/7, щоб інформувати громаду про події, які розгорталися з блискавичною швидкістю.

Ми повідомили про атаку на державний кордон України з боку російських військ за підтримки Білорусі. О 6:50 зафіксували перші вибухи в Луцьку — російські війська завдали удару по військовому аеродрому. Наші кореспонденти на місці повідомляли про шість вибухів і про те, що один працівник ДСНС отримав поранення.

Зміни, які відбувалися в місті буквально щогодини:

• о 8:18 з'явилася неперевірена інформація про підрив телевежі в Луцьку, яку пізніше спростувала поліція
• 0 8:33 ми повідомили про травмування працівника ДСНС під час обстрілу аеродрому
• о 9:02 журналісти зафіксували великі черги на луцькій автостанції та на заправках у Ковелі
• о 10:02 наші кореспонденти повідомили про установлення блокпостів по всьому місту

Влада діяла того ранку хаотично і розгублено, про що свідчить брифінг за участі Луцького міського голови Ігоря Поліщука, голови Волинської облради Григорія Недопада і голови Волинської ОДА (яка в той же десь стала ОВА) Юрія погуляйка. Тоді Погуляйко заявив, що на Луцькому аеродромі... підірвали вибуховий пакет. Відео того брифінгу висіло на офіційних ресурсах щонайменше два роки, а зараз воно недоступне. 

Залишається невідомим мотивив такого інформування людей, адже було очевидно, що аеродром атакували ракети, а навідником був луцький музикант Ілля Сметанін, якого СБУ затримала через декілька днів. 

Читайте більше: Зрадник Ілля Сметанін: скрипаль, авіалюбитель і агент Путіна. ЩО ПРО НЬОГО ВІДОМО

Ми спостерігали, як змінювалося життя громади:

• У Луцьку створили резервний запас води
• Припинила роботу котельня на вулиці Карбишева через вибухи
• Вдвічі зменшили кількість громадського транспорту
• Національний банк України ввів обмеження на зняття готівки

Наші журналісти простежили, як громада згуртувалася перед обличчям загрози. В перші години вторгнення:

• У Луцьку створили мобілізаційний штаб
• У Ковелі біля відділку поліції зібралися чоловіки, готові обороняти місто
• У Локачинській громаді за порядком почали стежити добровольчі патрулі
• У Вараші й селах громади з'явилися патрулі з місцевих жителів зі зброєю
• У військкоматах утворилися черги з чоловіків, які хотіли вступити до армії

В стрічку новину Району потрапили й історії про те, як люди допомагали одне одному:

• Любомльська хлібопекарня працювала у штатному режимі, щоб забезпечити людей хлібом
• ПриватБанк скасував комісію за зняття готівки з кредиток
• Рівненщина готувалася приймати вимушених переселенців
• Українських перевізників, які не могли повернутися через кордон з Білоруссю, пропустили через Польщу

Того дня ми також повідомили про трагічне захоплення острова Зміїний, Чорнобильської АЕС, аеропорту в Гостомелі,  Північно-Кримський канал та Каховську ГЕС. Ці втрати стали символами перших годин війни, хоча згодом частину територій було повернуто.

2023: Перші роковини великої війни

24 лютого 2023 року, в першу річницю повномасштабного вторгнення, редакція сайту Район.Херсон повідомили про обстріл дитячого садка в Корабельному районі Херсона. В той же день Польща запропонувала прийняти на лікування і реабілітацію 2,5 тисячі українських військових, що демонструвало підтримку наших міжнародних партнерів.

Ця дата стала для України днем вшанування тих, хто загинув за незалежність, і днем єднання для тих, хто продовжував боротьбу. На сайта всіх Районів з'явилися матеріали про меморіальні заходи, волонтерські ініціативи, історії військових та цивільних, які мужньо протистояли російській агресії.

2024: Два роки опору агресору

У 2024 році, коли війна тривала вже два роки, ми бачили, як трагічні події стали частиною нашого повсякденного життя. 24 лютого 2024 року до Києва прибули світові лідери, щоб показати свою солідарність з Україною у другу річницю вторгнення — президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем'єри Італії, Канади та Бельгії.

Було і прикре: у Польщі 24 лютого 2024 року пошкодили українську агропродукцію, тепер інцидент стався на залізничній станції «Дорогуськ».

Того ж дня наш сайт Район.Закордон повідомляв про підписання безпекової угоди між Україною та Італією, а Британія оголосила про виділення пакета артилерійських боєприпасів. Але наші журналісти також повідомляли про трагічні події — атаку дронів на Дніпро, де загинули двоє людей, обстріл в Одесі, знищення росіянами 500 тисяч тонн зерна на Донеччині.

Особливо уважно команда сайту Район.Культура відстежувала новини про українське мистецтво та діячів культури, бо наш голос і самовираження стали не менш важливим у цій війні. 24 лютого 2024 року ми повідомили про:

• Збірку віршів загиблого поета та військового з Рівного Максима Кривцова, яка вийшла друком у Польщі.
• Виступ поетки Катерини Калитко перед королем Данії, де вона прочитала свою версію молитви «Отче наш» про звірства росіян.
• Українську стрічку «Мирні люди», яка отримала особливу відзнаку Екуменічного журі на Берлінале.
• Ірландського віолончеліста, який виконав «Пливе кача» до других роковин повномасштабного вторгнення РФ.

Як нас змінила війна

За ці роки ми всі змінилися. Ми стали сильнішими, рішучішими, більш згуртованими. Ми навчилися цінувати кожен день миру і кожен момент спокою. Ми зрозуміли, що справжня сила — в єдності.

Війна змусила редакцію «Району» адаптуватися до нових реалій. Наші журналісти навчилися працювати в умовах повітряних тривог, обстрілів, перебоїв з електрикою. Ми навчилися перевіряти інформацію ще ретельніше, щоб не допомогти ворогу.

Але найголовніше — війна показала, наскільки важливою є роль локальних медіа. 

Ми продовжуємо документувати нашу історію, якою б складною вона не була. Ми будемо свідками не лише трагедій, але й перемог — і великих, і маленьких, щоденних.

Бо історія пишеться кожен день. І ми пишемо її разом з вами.

Дорогі читачі, щоб і надалі мати можливість документувати історію нашої громади, фіксувати найважливіші події та розслідувати найгостріші проблеми, нам потрібна ваша підтримка. Оформіть підписку Друзі Району вже сьогодні. Ваша фінансова допомога — це інвестиція у правдиву інформацію, у нашу спільну історію і майбутнє. Разом ми зможемо зберегти незалежну журналістику і продовжити літопис нашого краю.

Команда Району, склад 2024