Останній розстріляний бандерівець: листи Івана Гончарука, які зберегла родина

В Києві, 35 років тому, 12 липня 1989 року, в слідчому ізоляторі КДБ розстріляли воїна Української повстанської армії Івана Гончарука. Він народився 1925 року в селі Грудки Камінь-Каширського району на Волині. У 1944 році вступив в УПА. Чоловіка заарештували у грудні 1945 року, а навесні 1946 року засудили на 20 років ув’язнення, яке відбував на Колимі. Після звільнення лишився там працювати, створив сім’ю. В Україну Гончаруки повернулися у 1975 році, оселилися на Харківщині, де батьки дружини купили їм хату. У 1987 році 62-річного Івана Гончарука знову арештували і привезли на Волинь.

Він став черговою жертвою радянської пропагандивної кампанії проти українських націоналістів. З 1960-х років на Західній Україні практикували публічні суди над окремими членами УПА, щоб підірвати довіру до них у місцевого населення, яке було опорою національно-визвольного руху. 

А ще, щоб тримати суспільство у страху й покірності перед тоталітарною владою. Івана Гончарука тиждень судили у жовтні 1987 року, зігнавши на «шоу» в Будинок культури Каменя-Каширського повний зал людей. 

Судили за те, що був в УПА. Повторно, бо у 40-50-х роках він уже відбув покарання на Колимі. За новими надуманими «злочинами». І прирекли на розстріл. Він став останнім розстріляним бандерівцем. 

Читайте також: Як і чому стратили Івана Гончарука. Юридичний розбір