Донька президента УНР в екзилі: 122 роки тому народилася поетеса Наталя Лівицька

Леся Бондарук

Автор(ка)

15 Червня 2024, 13:00

287

Наталя Лівицька

15 червня 1902 року на хуторі Гельмязєв біля Золотоноші на Черкащині народилася Наталя Лівицька, поетеса, донька президента УНР в екзилі Андрія Лівицького, дружина художника Петра Холодного.

Навчалась у Золотоніській, потім в інших гімназіях України – Полтаві, Переяславі, Києві, Жмеринці, адже сім’я міністра уряду УНР Андрія Лівицького змушена була часто переїжджати. Після поразки національно-визвольних змагань 1917–1922 років родина Лівицьких емігрувала в Чехословаччину. Середню освіту дівчина здобула в Подєбрадах – закінчила матуральні курси у 1923 р. Цього ж року вступила у празький Карловий університет.

Наталя Лівицька

Наталя Лівицька була дуже творчою особистістю, тож у студентські роки швидко зблизилася з іншими поетами празької школи, зокрема з Юрієм Дараганом, Євгеном Маланюком, Оленою Телігою. У неї з першого погляду закохався Маланюк, але дівчина не прийняла його залицянь. Вона закохалась у Петра Холодного. Він був художником, хіміком, громадським діячем і запеклим футболістом. 31 серпня 1924 р. вони одружилися, а наступного року в сім’ї Холодних народилася донька Іда.

Родина Лівицьких

У 1927 р. Лівіцька переїхала до Варшави, студіювала філологію при Варшавському університеті. У Варшавську академію мистецтв за ініціативою Наталії вступив навчатися і її чоловік Петро. Лівицька-Холодна була однією з організаторів літературної групи «Танк». Друкувалася в альманасі «Сонцецвіт». Її перу належать поетичні збірки «Вогонь і попіл» (1934), «Сім літер» (1937) та біографічна проза про Шевченка «Шлях велетня» (1955).

Після Другої світової війни Наталя Лівицька мешкала в західнонімецьких містах Оффербах, Майнцкастель та Етлінген. У 1950-му переїхала в США й проживала в Йонкерсі, поблизу Нью-Йорка. Була членом управи Союзу українок Америки.

Наталя Лівицька

Пік таланту Наталії Лівицької випав на зрілий вік. Про це зауважив літературний критик Юрій Шерех-Шевельов.

«Буває старість різного типу. Буває осліпла й застигла в давно минулому… А в інших сама тільки старість приносить мудрий розквіт або навіть перше зародження й народження таланту… У Лівицької-Холодної вершинні осяги, справжній вибух таланту припали на старші роки», – писав він.

У 1985 році три збірки Наталі Лівицької разом із двома попередніми увійшли до одного великого тому «Поезії, старі і нові», що побачив світ у Нью-Йорку. За цю збірку авторка була відзначена найпочеснішою в діаспорі Премією Фундації О. і Т. Антоновичів.

Останні роки Лівицька-Холодна провела в притулку для літніх у Канаді. Не хотіла бути тягарем для доньки Іди. До останнього дня писала вірші. Померла у віці 102 роки – 26 березня 2005-го. Її поховали 26 квітня поряд із чоловіком Петром Холодним та батьками на українському православному цвинтарі Бавнд Брука (США).