Донька президента УНР в екзилі: 122 роки тому народилася поетеса Наталя Лівицька

15 Червня 2024, 13:00
Наталя Лівицька 226
Наталя Лівицька

15 червня 1902 року на хуторі Гельмязєв біля Золотоноші на Черкащині народилася Наталя Лівицька, поетеса, донька президента УНР в екзилі Андрія Лівицького, дружина художника Петра Холодного.

Навчалась у Золотоніській, потім в інших гімназіях України – Полтаві, Переяславі, Києві, Жмеринці, адже сім’я міністра уряду УНР Андрія Лівицького змушена була часто переїжджати. Після поразки національно-визвольних змагань 1917–1922 років родина Лівицьких емігрувала в Чехословаччину. Середню освіту дівчина здобула в Подєбрадах – закінчила матуральні курси у 1923 р. Цього ж року вступила у празький Карловий університет.

Наталя Лівицька
Наталя Лівицька

Наталя Лівицька була дуже творчою особистістю, тож у студентські роки швидко зблизилася з іншими поетами празької школи, зокрема з Юрієм Дараганом, Євгеном Маланюком, Оленою Телігою. У неї з першого погляду закохався Маланюк, але дівчина не прийняла його залицянь. Вона закохалась у Петра Холодного. Він був художником, хіміком, громадським діячем і запеклим футболістом. 31 серпня 1924 р. вони одружилися, а наступного року в сім’ї Холодних народилася донька Іда

Родина Лівицьких
Родина Лівицьких

 

У 1927 р. Лівіцька переїхала до Варшави, студіювала філологію при Варшавському університеті. У Варшавську академію мистецтв за ініціативою Наталії вступив навчатися і її чоловік Петро. Лівицька-Холодна була однією з організаторів літературної групи «Танк». Друкувалася в альманасі «Сонцецвіт». Її перу належать поетичні збірки «Вогонь і попіл» (1934), «Сім літер» (1937) та біографічна проза про Шевченка «Шлях велетня» (1955).

Після Другої світової війни Наталя Лівицька мешкала в західнонімецьких містах Оффербах, Майнцкастель та Етлінген. У 1950-му переїхала в США й проживала в Йонкерсі, поблизу Нью-Йорка. Була членом управи Союзу українок Америки.

Наталя Лівицька
Наталя Лівицька

 

Пік таланту Наталії Лівицької випав на зрілий вік. Про це зауважив літературний критик Юрій Шерех-Шевельов.

«Буває старість різного типу. Буває осліпла й застигла в давно минулому… А в інших сама тільки старість приносить мудрий розквіт або навіть перше зародження й народження таланту… У Лівицької-Холодної вершинні осяги, справжній вибух таланту припали на старші роки», – писав він.

 У 1985 році три збірки Наталі Лівицької разом із двома попередніми увійшли до одного великого тому «Поезії, старі і нові», що побачив світ у Нью-Йорку. За цю збірку авторка була відзначена найпочеснішою в діаспорі Премією Фундації О. і Т. Антоновичів.

Останні роки Лівицька-Холодна провела в притулку для літніх у Канаді. Не хотіла бути тягарем для доньки Іди. До останнього дня писала вірші. Померла  у віці 102 роки – 26 березня 2005-го. Її поховали 26 квітня поряд із чоловіком Петром Холодним та батьками на українському православному цвинтарі Бавнд Брука (США).

 Поезії Наталі Лівицької-Холодної: 

...

Сім літер, що палають в слові «Україна»,

Сім літер, що вогнем лягли на Монпарнас,

І сім зрадливих куль на вулиці Расіна

Призначення, мементо і святий наказ.

 

Горять палким трьохкутником криваві сімки

Над простором і над часом, в хаосі й тьмі,

І серце вгору йде, все вище, стрімко, стрімко

Шляхом Твоїх голгот і слав, Народе мій!

 

Тим, що там з нею

Чом не винесла її очима,

так, як він, у безвість крадькома,

щоб була зо мною, хоч незрима,

а не ця, що тут, чужа й німа.

Щоб казала мені вдень і ніччю,

що ростуть іще такі, як він,

із очима, що, як зорі, вічні,

із любов’ю, що як гнів і чин.

Ти, мій сину, моя горда дійсність,

ствердження, і доказ, і любов:

справді – все на світі тільки пісня

в українській, у найкращій з мов.

 

Читайте також: Перша жінка-лікарка в Австро-Угорщині: 159 років тому народилася Софія Окуневська

 

Коментар
23/07/2024 Понеділок
22.07.2024
21.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром