Діджиталізація: найцінніші кириличні стародруки можна погортати на сайті музею Острога
Нині колекція Державного історико-культурного заповідника м. Острог (ДІКЗО) налічує майже півтори тисячі стародруків XVI-XVIII століть та близько 150 рукописів XVI-ХХІ століть. У Музеї книги та друкарства зберігаються зібрання західноєвропейських стародруків XVI-XVIII століть, 30 палеотипів – видань першої половини XVI століття та багато інших цінних книг.
Працівники ДІКЗО уже не перший рік шукають можливості для зацифрування усіх колекцій, зокрема й цінних стародруків. У 2019 реалізували проєкт «Віртуальний музей спадщини князів Острозьких» за підтримки Українського культурного фонду (УКФ), у рамках якого зацифрували та розмістили у відкритому доступі 20 експонатів із фондів ДІКЗО.
У наступні роки в Острозькому замку запустили аудіогід. У 2020 році завершився проєкт з зацифрування рукописної колекції інституції спільно з Музеєм-бібліотекою рукописів Хілл, що працює при Університеті абатства Сейнт-Джон у США в Острощі. Загалом, було зацифровано 52 рукописи, серед яких і унікальну пам’ятку татарської спільноти міста — Острозький рукописний Коран.
Цьогоріч заповідник у співпраці з Громадською організацією «Братство імені князів Острозьких» втілює проєкт «Зацифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника м. Острог». Підтримав цю ініціативу Український культурний фонд.
У рамках проєкту у Музеї книги та книгодрукування Острога створюють каталог цифрових копій 40 найцінніших кириличних стародруків із колекції музею. Загалом до каталогу увійдуть видання Острозької, Львівської, Почаївської та Київської друкарень XVI – XVIII ст. У результаті буде створено близько 20 тисяч якісних фотографій кожної сторінки стародруків. Над зацифруванням книг працюють спеціалісти «Студії розвитку туристичного іміджу малих міст».
Одним із найцінніших зацифрованих експонатів стала визначна пам’ятка світового друкарства – Острозька Біблія, яку було надруковано в Острозі понад 400 років тому Іваном Федоровим. Це перше повне видання канонічного біблійного тексту слов’янською мовою.
Текст Острозької Біблії готувався до друку, звірявся та узгоджувався з грецькими, єврейськими та західноєвропейськими списками біблійних текстів. А редагувався та доповнювався діячами славетної Острозької академії впродовж декількох років. 12 серпня 1581 року вийшло повне видання Біблії з передмовами від імені Василя-Костянтина Острозького, ректора тогочасної Острозької академії Герасима Смотрицького та з післямовою Івана Федорова.
Книга є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття. Вона містить 1256 сторінок. За підрахунками книгознавців, Острозька Біблія має 240 000 друкованих знаків. При друкуванні було використано 6 різних за розмірами та графікою шрифтів, основний з яких стилізований під канцелярське письмо того часу, що робило книгу доступнішою для читання та сприймання.
Видання розпочинається титульним аркушем у витонченій рамці, на звороті титулу вміщено герб Острозького, в кінці книги – друкарську марку Івана Федорова.
Наклад Острозької Біблії становив приблизно 1500 примірників, 350 з них збереглися до сьогоднішнього дня, що свідчить про широке застосування цієї книги. В Острозі можна побачити три примірники: два – зберігається у заповіднику і ще одна книга – у Національному університеті «Острозька академія».
У 2021 році, з нагоди 440-річчя Острозької Біблії, співробітники ДІКЗО зацифрували один примірник, що експонується в Музеї книги та друкарства м. Острог.
Примірник, зацифрований цьогоріч, експонується в Острозькому замку, походить з приватної колекції Вальтера Ю.М. який купили для музею 40 років тому. Цей примірник зберігся повністю, має записи на полях, які свідчать, що в минулому книга належала харківському купцеві Нілу Тітову.
Тепер більше ніж чотирьохсотлітній примірник Острозької Біблії, як і ще 40 найцінніших кириличних стародруків, можна гортати онлайн на сайті заповідника. Також згодом й усі електронні копії теж будуть доступні для загального користування та зручного наскрізного пошуку. Передбачений і запуск сайту з англомовною версією.
Читайте також: В Острозі створили інтерактивну карту володінь князів Острозьких