Дев’ять століть війни з росією. Частина восьма: наша перша війна з династією Романових

18 Квітня 2023, 18:00
Дев’ять століть війни з росією. Частина восьма: наша перша війна з династією Романових 2562
Дев’ять століть війни з росією. Частина восьма: наша перша війна з династією Романових

У 1613 році в московському царстві почала правити нова династія, яка ввійшла в історію під назвою Романових. Першому її царю – Михайлу Федоровичу – на час коронації було всього 16 років. 

А тому реальну владу в своїх руках тримала його мати – черниця Марфа, і батько – майбутній патріарх Філарет. Московське царство переживало тоді не самі найкращі часи. Попередніх півтора десятиліття, які отримали назву Смута, добряче підкосили економіку держави. Та й сусіди були геть не проти скористатись цим. 

В наступні кілька років московити відбивалась як від шведів, так і від Речі Посполитої. І це не рахуючи регулярних походів татар на південь царства!

Читайте також: Дев’ять століть війни з росією. Частина перша: Андрій Боголюбський

Перший московський цар Михайло з династії Романових
Перший московський цар Михайло з династії Романових

Зі шведами «вічний мир» уклали в 1617 році. За ним московити втратили вихід до Балтійського моря і значну частину міст і фортець на північному заході. А ще вони мали виплатити контрибуцію в 20 000 рублів (це майже 1 тонна срібла!)

Через рік, в грудні 1618 року, москва підписала Деулінське перемир’я з Річчю Посполитою, за яким остання отримала у свої володіння велику частину територій, а королевич Владислав IV зберігав право називатись «царем московським». 

До складу Великого князівства Литовського вернулись ті землі, які вона втратила 105 років тому. Проте на те воно і перемир’я, щоб не тривати вічно!

В наступні півтора десятиліття нові правителі москви готувались до бойових дій. Так, шотландець на службі у царя Алєксандр Леслі створив «Полки нового порядку», або «Полки іноземного формування». 

За взірцем європейських армій були засновані рейтарські, драгунські і солдатські загони чисельністю до 17 000 чоловік. До слова, те саме в той час робив в Речі Посполитій і Владислав IV. І скоро видалась нагода перевірити хто ж з них сильніший.

Читайте також: Дев’ять століть війни з росією. Частина друга: Золота Орда

«Полки нового порядку» в москві організовував шотландець Алєксандр Леслі
«Полки нового порядку» в москві організовував шотландець Алєксандр Леслі

В той час в Європі тривала Тридцятилітня війна, яку називають першим загальноєвропейським конфліктом. Річ Посполита, яка відносилась до католицького табору, вступила в конфлікт з протестантською Шведською державою. 

А король останньої – Густав ІІ Адольф вирішив залучити на свою сторону православне московське царство. Проте ті не виявили великого захоплення від такої пропозиції, адже на той момент ще не були готові до нової війни.

І лише на початку 1630-их років зібрались з силами. Деулінське перемир’я закінчилось у 1632 році і співпало якраз з моментом, коли в Речі Посполиті не було короля. В квітні 1632 року король Сигізмунд ІІІ помер, а вже в серпні московські війська вирушили в похід на Смоленськ. Щоправда, доки московити збирались, то встигли втратити свого союзника.

В листопаді того ж року шведський король Густав ІІ Адольф загинув в битві. «Сніговий король» або «Лев Півночі» – один з найталановитіших полководців свого часу і один з найвідоміших правителів-реформаторів зробив свою державу домінуючою силою на півночі Європи. 

І його смерть завдала сильного удару по табору противників Речі Посполитої.

Читайте такожДев’ять століть війни з росією. Частина третя: Московське князівство

Дев’ять століть війни з росією. Частина восьма: наша перша війна з династією Романових
Дев’ять століть війни з росією. Частина восьма: наша перша війна з династією Романових

Річ Посполита знала про приготування москви до нападу. І заздалегідь відправляла загони для укріплення східних кордонів. Найбільше солдатів відправили до головної східної твердині держави – міста Смоленськ: 2212 професійних вояк і близько 700 козаків і посполитого рушення.

Московські війська нараховували близько 60 000 чоловік. З них 25 000 під командуванням боярина Михайла Шеїна йшли атакувати Смоленськ. І йшли вони якось повільно. До міста царські загони дійшли аж в другій половині жовтня!

Співвідношення сил було явно не на користь гарнізону міста – московитів було більш ніж в 10 раз більше. Сам Смоленськ командуючому царській армії був добре знайомим – саме Шеїн керував обороною міста проти військ Речі Посполитої понад 20 років тому. 

Оборону він програв, провів деякий час в полоні, а зараз планував вернути місто у склад царства. Однак взяти Смоленськ він не зміг. Місцевий гарнізон вдало тримав оборону.

Читайте також: Дев’ять століть війни з росією. Частина четверта: виникнення московського царства

Навіть голландці тих часів малювали гравюри успішної оборони Смоленська від московитів
Навіть голландці тих часів малювали гравюри успішної оборони Смоленська від московитів

Це дозволило королевичу Владиславу IV виграти вибори (еге ж! короля в Речі Посполитій вибирали шляхом голосування), сейму проголосити збір податків на війська для війни, озброїти свою армію за новими зразками і вирушити на виручку місту.

Аж через 10 місяців, в вересні 1633 року, 15 000 військо на чолі з королем Владиславом підійшло до Смоленська. Ще через кілька днів до них приєднались 12 000 козаків з гетьманом Тимішом Орендаренком

В цьому протистоянні козаки не дозволили з’єднатись загонам Прозоровського, який мав би допомагати основним військам Шеїна. Щоб ослабити ворога, в московський тил відправили чисельні загони, які знищували ворожі міста і війська. 

До них приєднались татари, які нанесли удари з півдня. Не отримавши підтримки з москви, навесні 1634 року армія Шеїна капітулювала, кинувши під ноги короля 121 прапори своїх загонів, і залишивши переможцям зброї і спорядження на 1 мільйон злотих!

Король Владислав дозволив решткам московських військ і їх головнокомандуючому вернутись додому. Однак щастя останньому це не принесло. В москві його звинуватили у зраді і разом з товаришами стратили на Червоній площі біля кремля.

Читайте також: Дев’ять століть війни з росією. Частина п’ята: «собіранія руських Земель», або як наші предки воювали з московським царством

Боярин Шеїн капітулює під Смоленськом королю Владиславу. Боярин лежить зліва внизу
Боярин Шеїн капітулює під Смоленськом королю Владиславу. Боярин лежить зліва внизу

Одночасно з цим цар Михайло на початку березня 1634 року відправив послів, щоб домовитись про мир. Однак сталось не так, як гадалось. Представники Речі Посполитої відмовились під перемовин. Навпаки, до загонів, які розорювали московську землю, відправили підкріплення.

Деякі науковці стверджують, що Владислав IV хотів посадити на московський трон свого брата Яна ІІ Казимира, щоб потім спільними зусиллями розбити шведів і захопити шведську корона, на яку він мав права. Москву врятували Османська Імперія і «полки нового порядку», які хоча і зазнали важких втрат, однак зуміли зупинити наступ армії Речі Посполитої.

Турки, які вирішили що їх північний сусід застряг на війні біля москви, почали все більшими силами атакувати українські землі. Воювати на кілька фронтів держава не могла, а тому Владислав IV погодився на перемовини з москвою.

Читайте такожДев’ять століть війни з росією. Частина шоста: царя Дмитра на московський престол посадили волинські князі

«Бій за турецький прапор» – епізод з протистояння на українських землях в XVII столітті
«Бій за турецький прапор» – епізод з протистояння на українських землях в XVII столітті

14 червня 1634 року між Московським царством і Річчю Посполитою був підписаний Поляновський мир.

За ним:

  • у склад Речі Посполитої верталась вся Чернігово-Сіверщина, де було створене Чернігівське воєводство;
  • частина земель за Смоленськом переходила до московського царства; 
  • Владислав IV відмовлявся від титулу «царя московського», за що отримував 20 000 рублів;
  • московський цар відмовлявся від претензій на балтійські землі;
  • Москва мала виплатити контрибуцію 200 000 срібних рублів (в 10 раз більше, ніж вона заплатила шведам!).

Читайте такожДев’ять століть війни з росією. Частина сьома: вулкан Huayanaputina, або Як князі з козаками москву воювали

В честь перемоги король Владислав викарбував медаль в 26 дукатів (90 грам чистого золота!)
В честь перемоги король Владислав викарбував медаль в 26 дукатів (90 грам чистого золота!)

Річ Посполита не зуміла посадити свого кандидата на московський трон. Нова династія в москві зуміла відстояти свою незалежність ціною великих територіальних і фінансових втрат. Спільні комісії обох держав, які мали визначити кордон, через інтриги царя і його оточення не довели свою справу до кінця.

А вже через 13 років, в 1648 році, розпочалось чергове повстання козаків на чолі з Богданом Хмельницьким, яке призвело до радикальних змін в житті усієї Східної Європи.

Читайте також: Самійло Корецький, або Як волинський князь втік з турецької в’язниці

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром