Як лучанка стала принцесою Сіаму

03 Квітня 2018, 22:46
Катерина Десницька та принц Сіаму Чакрабон таємно обвінчалися 1906 року в грецькій церкві Святої Трійці в Константинополі — тепер Стамбул, Туреччина 1864 Джерело: WWW.MORS.IN.UA
Катерина Десницька та принц Сіаму Чакрабон таємно обвінчалися 1906 року в грецькій церкві Святої Трійці в Константинополі — тепер Стамбул, Туреччина

Катерина Десницька родом з Луцька вийшла заміж за сіамського принца, жила в палаці Бангкока, а згодом побралася з американцем.

19-річна Катерина родом із Луцька вивчилася на медсестру і працювала в Маріїнському госпіталі в Петербурзі, – пише Gazeta.ua. 

На благодійному балу в салоні Храповіцької познайомилася з Чакрабоном, 22 роки. Він навчався в Академії генштабу і жив у окремому палаці в Царському Селі. Наступного дня принц приїхав до госпіталю на кареті з імператорськими гербами. Знайшов Катерину й подарував їй сумку, оздоблену емаллю та її ініціалами.

Дівчина живе в орендованій кімнаті разом зі старшим братом Іваном. Він навчається в Петербурзькому університеті. Чакрабон заходить до них у гості. Катерина приймає його, але кохає іншого хлопця. Той саме їде на фронт російсько-­японської війни. Дівчина теж вирушає з госпіталем на Далекий Схід. Спадкоємець сіамського трону просить її руки. Вона не дає згоди.

На фронті Катерина не знаходить свого хлопця і не отримує від нього звісток. Натомість Чакрабон пише їй листи. Подає рапорт із проханням відправити його на фронт, щоб бути ближче до коханої. Але імператор Микола ІІ відмовляє.

У листі до брата Катерина зізнається в коханні до принца. За рік повертається до Петербурга. Має три бойові нагороди, в тому числі Георгіївський хрест. При зустрічі з Чакрабоном отримує нову пропозицію взяти шлюб.

«Тільки ви, мабуть, не любите електричні вентилятори?» – натякає на переїзд у Сіам.

 

«Чому ж, дуже люблю», – відповідає Десницька.

 

«У нас іноді буває дуже спекотно й електричний вентилятор – єдиний порятунок», – пояснює Чакрабон.

Після закінчення ним академії, 1906-го разом залишають Петербург. Таємно вінчаються в грецькій церкві Святої Трійці у Константинополі – тепер Стамбул, Туреччина. Принц – буддист. Але за наполяганням коханої змушений прийняти православну віру. Медовий місяць молодята проводять у Єгипті.

«Ми вирушаємо по Нілу на північ, – Катерина пише в листі до брата. – Подорож триватиме п'ять днів, потім проведемо одну ніч у Каїрі й відправимося в Порт-Саїд. А звідти в Сіам. Мені страшно, сама не знаю чому. Найгірше, що в Бангкоку немає православної церкви. Тільки подумай, як жити без цього? Вранці я ходила в грецьку церкву. Служба в ній починається з восьмої ранку і відрізняється від нашої. Спів жахливий. Тут усі говорять по-англійськи, я нічого не розумію. Думаю, що мені важко житиметься в Сіамі. Передбачала, що далеко від дому буде складно, але не знала, що настільки. Тепер уже нічого не поробиш. Але я втішаю себе думкою про шлюб із людиною, яка мене любить. Я щаслива».

Батьки не визнають шлюб сина. Категорично не приймають невістку. Вінчання за православним звичаєм принца-буддиста сприймають як «плювок в обличчя» всьому королівському двору.

Молоде подружжя живе ізольовано в окремому палаці у місті Бангкок. Катерину навіть не показують батькам принца. Вони не можуть пробачити синові волелюбства. Позбавляють права на престол і не дають грошей на життя. Чакрабон заробляє начальником місцевого військового училища. З початком Першої світової війни займається ар­мією і майже не живе вдома. Катерина більшість часу проводить за доглядом саду біля палацу, вивчає мову й освоює готування традиційних страв.

Після 12 років сімейного життя Чакрабон каже Катерині, що закохався у принцесу, 15-річну Чаваліт. Пропонує жити разом. Багатоженство дозволяється в Сіамі, батько принца має гарем із 92 жінок. Українка відмовляється.

«Бабуся була горда й не хотіла почуватися утриманкою», — згадує Нариса Чакрабон, онука Катерини Десницької.

 

«Вона ніколи не мала достатньо коштів, переживала важкі часи. Інша жінка для неї була абсолютно неприйнятна. Чакрабон відмовився вибрати тільки Катерину. Вона поїхала до Шанхая, зустріла американця і вийшла заміж за нього».

1919 року Катерина Десницька їде із Сіаму. Живе в Китаї. Там підписує документи про розлучення. Пізніше напише сину: «Я залишила Сіам з усмішкою, хоча серце моє розривалося від болю. Твій батько помер для мене того дня, коли я виїхала з нашого палацу».

Чакрабон не може одружитися із Чаваліт, бо вона його племінниця. Живуть у цивільному шлюбі. За рік чоловік хворіє на запалення легень і помирає.

Катерина до самої смерті живе з американським інженером Гаррі Клінтоном Стоуном у власному будинку поблизу французького Парижа. Вона пережила Чакрабона на 40 років.

12 дітей було в батьків Катерини Десницької. Четверо – від першого шлюбу матері, шестеро – від першого шлюбу батька, двоє – спільних. Батько Іван працював головою Луцького окружного суду. Він помер, коли Катерині було два роки. Мати продала все майно в Луцьку й переїхала до Києва.

«Першим вчинком на цій землі порадував батька»​

«Батько турбувався, щоб я не з'явився на світ у неділю. Він і його брат – принци Сіаму народилися в суботу і вважали це хорошим знаком. Коли суботнього вечора в мами почалися пологи, він стежив за годинником. Я народився 28 березня 1908-го о 23:58. Мені приємно, що першим вчинком на цій землі порадував батька», – пише в щоденнику Чула Чакрабон – син уродженки міста Луцька Катерини Десницької та принца Сіаму Чакрабона.

Король Сіаму Рама V не визнає Катерину як повноправну дружину сина і всіляко уникає зустрічі з нею. Свого онука Чулу він уперше бере на руки лише у дворічному віці.

«Усе-таки він моя кров і плоть. І зовні зовсім не схожий на європейця. Від сьогодні житиме в покоях своєї бабусі Саовабха», – каже король.

1910-го Рама V помирає, і престол під іменем Рами VI посідає його старший син Вачпровуд. Коронований дядько не має спадкоємця. Одразу надає 2-річному Чулі нижчий титул «мом чао» – королівський онук. Але чиновники позаочі називають Чулу «маленький принц» – спадкоємець престолу.

«Можете не переживати за його долю. Він житиме в повному достатку. Свій законний спадок отримає по досягненню повноліття. Катерино, зрозумійте, я прив'язаний до хлопця. Намагатимуся забути його не повністю королівське походження. Щось я не бачу радості на вашому обличчі? Ви повинні бути щасливі таким ставленням до вашого сина», – каже Рама VI до Катерини Десницької.

 

«Дякую, Ваша величносте», – відповідає.

 

«Тільки я категорично забороняю вам відвідувати його занадто часто в Англії. Порушите правила – залишитеся без пенсії», – заявляє він.

Із 12 років Чула навчається в лондонській школі для хлопчиків «Херроу», потім – у «Триніті-коледж» Кембріджського університету. Там захоплюється мотокросом. Із молодшим на шість років братом Біра 1935-го засновує команду автогонщиків «Біла миша». Успішно виступають на європейських змаганнях.

У своїх листах Катерина неодноразово просить у сина вибачення за його вимушене сирітство. Він купує матері будинок поблизу Парижа, Франція. Приїжджає до неї відпочивати. Але їхні стосунки постійно напружені.

Після одного із заїздів Чула знайомиться із майбутньою дружиною – англійкою Елізабет Хантер. Одружується і втрачає право на престол. Через 19 років вона народжує йому доньку Нарису. Подружжя Чули й Елізабет у 1940–1950-х живуть у графстві Корнуолл, а пізніше переїжджають до Лондона, Велика Британія.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
26.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром