Ретросвітлини поліщуків в унікально оздобленому одязі

17 Квітня 2020, 11:23

4560

Поліссям здавна називали низовину, яка нині перебуває у складі чотирьох країн: України, Білорусі, Польщі та Росії.

У міжвоєнний період Волинське Полісся навіть порівнювали з Амазонією. Полісся вважається місцем сили наших предків, адже саме там досі зберігається багато традицій та обрядів, які здавна передавались від батьків до дітей, – пише ВолиньPost.

Сьогодні знайомимо з колоритними світлинами поліщуків, які були зроблені ще на початку ХХ століття.

Більшість з них вбрана в одяг, прикрашений неповторною вишивкою. Процес вишивання як традиція із глибоким корінням сприяв формуванню у дівчат і жінок терпіння. Вишитий власноруч одяг був одним із показників працьовитості молодої дівчини, яка збиралась одружуватись. Вишивальним матеріалом були тканини домашнього і фабричного виготовлення (вовняні, льняні, полотняні).

Якщо говорити про чоловічий костюм на Поліссі початку ХХ століття, то він був досить скромним в плані його оздоблення. Він складався з білої полотняної сорочки і таких же білих штанів з грубого полотна. Чоловіче святкове вбрання складалось із сорочки, яка мала широку вишиту манишку, стоячий або виложистий комір, чохли.

Святкову сорочку оздоблювали вишивкою геометричного орнаменту, технікою «хрестик». Під впливом звичаю прикрашати сорочки візерунковим ткацтвом на Волинському Поліссі утворилась техніка шиття «занизування». Однією із характерних особливостей цієї техніки є те, що вишивальна нитка протягується через усю довжину орнаменту, аналогічно шву але «поперед голки».

Якщо говорити про кольорову гаму, то у Волинському Поліссі перевага надавалась домінуючим червоному чи вишневому кольорам, що були підсилені чорним. Погодьтесь, кольорова символіка мала вагоме значення. Червоний колір символізував – любов, жагу, світло, боротьбу. Чорний - смуток, нещастя, горе, смерть. Солярні знаки та схематичні фігури Сонця були ознакою шанобливого ставлення до своїх пращурів.

Читайте також: Як одягався князь Вітовт

В поліській вишивці використовуються нескладні орнаменти, які утворюються з ритмічного повтору окремих або вписаних один в другий ромбів, восьмикутних зірок, ламаних ліній. Часто у вишивці зустрічається мотив птаха, іноді із деревом життя в центрі, із гілочками із ягід і листя. Найулюбленішими в поліщуків є лінійні орнаменти, що складаються з ромбів у середину яких вміщено геометричні розетки різної конфігурації.

Розглядаючи вишивку Волинського Полісся ми бачимо, що у ній зберігається велика кількість геометричних фігур, від яких віє таємничою силою легенд і вірувань наших пращурів. Вишивка була своєрідним оберегом від злих сил. Сьогодні вишивка втратила цю роль, адже з часом семантика її затемнилась, втратилось її первісне значення. Тому для багатьох вишивка є все ж таки и художнім оздобленням і не більше.

У зв'язку зі змінами селянського побуту наприкінці XIX ст. відбуваються кардинальні зміни і в народному мистецтві. Насамперед, у ньому відчувається безпосередній зв'язок з новим укладом життя, новими враженнями, зацікавленістю новими темами, що позначається на переорієнтації вишивальниць на нові сюжети, орнаментальні мотиви і композиції.

Читайте також: Як відроджують автентичні костюми Ратнівщини. ФОТО

У селянський побут входять друковані масовим тиражем дешеві малюнки. Майстрині охоче переносять їх на поле рушників, в оточення рослинного орнаменту, гірлянди з вензелями, букети, зображення ваз і кошиків з плодами, квітами. Ці малюнки відповідали смакам і запитам масового міського споживача, проте вони були позбавлені простоти, декоративної цілісності, притаманної народному мистецтву.

Читайте також: Як одягали маленьких турійчан у міжвоєнний період. ФОТО