Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Місто роду Сангушків-Кошерських: коли виникло і таємниці назви Камінь-Каширський

12:32 03.07.2020
4833

Історія літописного Каменя (Каменця) є виразним пазлом в історії України. Багато поколінь вписало власну сторінку в хроніку Камінь-Каширського Полісся, однак ще й дотепер відомості щодо дати першої писемної згадки про місто і його назву є доволі заплутаними й такими, що залишають історикам і науковцям простір для досліджень.

У «Літописі руському» неодноразово згадуються поселення із назвами, схожими за звучанням: Камінь, Кам’янець, Каменець, Камень тощо, що доволі утруднює їх ідентифікацію.

Деякі історики називають дату першої писемної згадки про сучасний Камінь-Каширський – 1196 рік, ототожнюючи його із літописним Каменцем. На цю ж дату вказують окремі архівні джерела, зокрема – Центральний державний історичний архів України у Львові. В наданій ним архівній довідці дослівно сказано: «Повідомляємо, що перша згадка про Каменець (нині Камінь-Каширський) зустрічається у «Літопису руському», перекладеному Л. Махновцем за Іпатським списком:

«Початок осені 1196 р. Володимир [Ярославич], поїхавши з Мстиславом [Мстиславичем], попустошив і попалив волость Романову довкола [города] Перемиля, а Ростислав Рюрикович, поїхавши звідси з Володимировичами [Мстиславом, Ростиславом і Святославом] і з чорним клобуком, попустошили і попалили волость Романову довкола Каменця. І тоді, набравши здобичі челяддю і скотом і відомстивши, вернулись вони до себе». Це дає підставу вважати, що на початок осені 1196 р. місто вже існувало. Більш ранніх згадок про це місто не виявлено.

Підстава: Літопис руський. За Іпатським списком переклав Л. Махновець. Київ. 1989 р., с. 361» [1].

Проте ряд сучасних істориків схиляються до іншої дати першої писемної згадки про місто на річці Цир, зокрема – 1262 рік. «Припом’янув Миндовг [також], що Василько-князь із богатирем [Бурондаєм] пустошив землю Литовську. І послав він рать на Василька, і пустошили вони довкола [города] Каменя . Але князь Василько не поїхав услід за ними, тому що сподівався він другої раті. Він послав за ними [воєвод] Желислава та Степана Медушника. І гонили вони вслід за ними аж до [ріки] Ясольди, але не догнали їх, бо рать [литовська] була мала,— вони тільки набрали були здобичі, і тому й одійшли спішно», – так звучить переклад фрагменту оповіді про Камень (Камінь) у Галицько-Волинському літописі за 1262 рік.

Деякі науковці вважають, що літописної згадки про наше місто не існує взагалі.

Плутанина із назвою на довгі роки спричинена, вочевидь, помилкою укладача чи переписувача (вони теж помилялись, як і всі люди). Тому ствердно називати дату «народження» сучасного Каменя-Каширського нині видається ризиком.



Щодо археологічних досліджень, то перші такі розвідки городища, що на правому березі Циру, де нині знаходиться дитяча школа мистецтв, були здійснені санкт-петербурзьким археологом П. Раппопортом ще в 1960 році. Тоді науковці константували, що культурний шар містить виключно пізньосередньовічні матеріали.

Упродовж 1989-1993 років дослідження городища проводила археологічна експедиція Волинського краєзнавчого музею під керівництвом Сергія Панишка. Тоді на трьох розкопах площею 24 кв.м було знайдено понад 2 тисячі фрагментів кераміки та різних предметів: кусочки березової кори, скляні браслети, прясла тощо. Дослідження дали змогу стверджувати, що окольне місто знаходилось на південь від фортеці, а на місці городища був міський дитинець.

Опрацювавши знайдені речі, науковці виділяють два періоди в існуванні давньоруського Каменя: перший – ХІІ ст.-перша половина ХІІІ ст, другий – з ІІ пол. ХІІІ ст. Спорудження валу археологи відносять до періоду будівельної діяльності Володимира Васильковича, тобто ІІ пол. ХІІІ ст. [2, с.4 ]


Отож, тема залишається відкритою для подальшого вивчення і дослідження науковцями, археологами, істориками.

Чому ж саме це місце було назване Каменем (Каменцем)? Найбільш достовірно, що назва означує територію, де знаходилося багато каменю – твердої гірської породи, скажімо, кремнію (чи інших кам’яних відкладів, принесених колись льодовиком), якого й дотепер доволі на землях нашого краю, або, можливо, окремого валуна вражаючих розмірів. Про наявність великої кількості кам’яних відкладів на землях міста і краю йде мова в багатьох наукових працях. Інша версія, відповідно до якої збудована в цих місцях дерев'яна оборонна споруда була така міцна, як камінь, – є трішечки сумнівною.

Друга частина назви – Каширський (Коширський, Кошерський ) – походить від того, що місто певний період перебувало у власності князів Сангушків-Кошерських, які йменували себе так від свого родинного гнізда – Кошера й при тім володіли нашим Каменем. Нині на місці Кошера існує лише городище між Старими й Новими Кошарами в Ковельському районі. Тому важливо знати, що Камінь і Кошер – це різні населені пункти.

Коли останній із роду Сангушків Кошерських – Адам-Олександр Григорович – помер без спадкоємців по чоловічій лінії, то Красіцькі, нові власники Каменя, починають іменувати його Каменем Кошерським, щоб відрізнити від інших поселень із подібною назвою.



Якщо ж вести мову про новітню назву міста, то вона є зрусифікованою саме через заміщення літери «о» в слові «Каширський».

Аналізуючи документи, які є в фондах музею, вимальовується така картина: коли місто перебувало в складі Російської імперії, то назва писалась по-різному: «Коширський» і «Каширський», з 1921-го по 1940-й роки – лише «Коширський», а вже з січня 1940 року й до сьогодні – тільки «Каширський».

До речі, в Указі Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року «Про утворення районів у складі Волинської області» сказано: «утворити Камінь-Каширський район з районним центром у місті Камінь-Каширську. Включити до складу району місто Камінь-Каширськ і населені пункти колишніх Камінь-Каширської, Боровнянської, Сошичнянської та Пнівненської волостей – Камінь-Каширського повіту».

Нині ряд істориків та філологів схиляються до думки, що варто було б повернути місту його історичну назву. Напередодні проведення адміністративної реформи, можливо, було б доцільно винести це питання на загальне обговорення містян і жителів краю.

А загалом, було б цікаво почути й інші думки щодо дати першої писемної згадки про Камінь-Каширський і його назву від фахівців, краєзнавців і зацікавлених осіб.

Наталія ПАСЬ,

директорка районного краєзнавчого музею.

Коментарі

Леонід

13:12 04.07.2020

Місцеві люди і приїжджі місто на пртязі недавнього, а, може, і давнього минулого називають місто Камінь, а його мішканців Камінчуками(обо люди з Каменя, каміньські). На сьогоднішній день немає жодної живої людини яка б сказала інше. То в міста виявляється є назва, її всі знають. Фактично назва є. То в чому справа? Вже давно це треба оформити юридично, Немає що обговорювати. Що не так?

Іванна

17:44 27.07.2020

Історики роблять цікаву і корисну роботу: досліджують зміни і чим це було зв'язано. Достатньо було розповісти про походження імені і все що відбувалося, на цьому і закінчити. Ініціатива з перейменуванням не більше, ніж просто дурна забава, яка взагалі нічим крім: "а вот раніше так говорили" не підкріплена. Дурість!

10 серпня
Сьогодні
Вчора
08.08.2020
07.08.2020
06.08.2020
05.08.2020
04.08.2020