Руйнівниця міфів про Роксолану. ІНТЕРВ'Ю з дослідницею Олександрою Шутко

16 Липня 2022, 18:00
Олександра Шутко 14923
Олександра Шутко

Інтерв'ю з письменницею та дослідницею Олександрою Шутко було збережене ще 22 лютого. Лишалося декілька штрихів, але все назавжди змінив один ранок. Певний період нам усім було «не на часі», новини про жахливі звірства не давали нам можливість думати про щось інше, окрім ВІЙНИ. 

Однак, історія не чекає. Вона є тим, що нас об'єднує, надихає та вирізняє серед інших. Не знати свого минулого рівноцінно байдужості. Багато імен втрачені, про деякі з них нам не вдасться дізнатися, але є й ті, які обросли міфами та потребують ретельного фактчеку. 

Волинянка Олександра Шутко досліджує життя султан українського походження. Вона вправно оперує фактами, які побутують навколо зачинательки Жіночого султанату, величної Гюррем султан або ж усім відомої – Роксолани. 

Саме завдяки дослідниці ми можемо читати листи коханої Сулеймана Пишного українською мовою. Проаналізуваваши перекладені листи, можна уявити образ цієї жінки, вільний від зромантизованого письменниками, створеного чутками та припущеннями. 

Олександра Шутко є постійною авторкою видання «Район.Історія». Вона відкрила нових історичних діячів, які так чи інакше пов'язані з історією Волині. Нещодавно фундатори видання мали можливість зустрітися з дослідницею наживо та дізнатися більше про османську історію, яка тісно переплетена з українською.

Зустріч з Олександрою Шутко у Луцьку 10 липня організувало видання Район.Історія для читачів та фундаторів. Там нам вдалося завершити розпочате ще до повномасштабної війни інтерв'ю.

***

– Пані Олександро, чому для досліджень ви обрали саме султан українського походження? Розкажіть детальніше про своє захоплення історією Османської імперії.

– Попри мистецький фах і роботу журналістом, я з дитинства захоплювалася темою Сходу і Роксолани, яка була українкою за походженням, а після полону кримськими татарами опинилася в гаремі могутнього султана Сулеймана. Я перечитала про неї всю художню та наукову літературу, яка виходила не тільки у нас, а й у росії, Польщі. 

Читайте також: Як волиняни поверталися із кримськотатарського полону

Оскільки більшу частину життя Роксолана провела в Стамбулі, мені дуже кортіло дізнатися, що ж про неї писали турки. Тому вивчила турецьку мову, щоб мати можливість читати турецькі історичні джерела. Завдяки цьому дізналася і про інших султан-українок – Хатідже Турхан (Надії з Поділля), про яку написала роман-трилогію, та Шехсувар (Марію).

Олександра Шутко із доробком
Олександра Шутко із доробком

– Розкажіть про тонкощі роботи в закордонних архівах, зокрема турецьких?

– Матеріали, які стосуються султан-українок, містяться у стамбульському палаці Топкапи (TSMA), де мешкали османські султани. Саме там зберігаються любовні листи Роксолани до султана Сулеймана, усі фінансові документи гарему, а також ділова кореспонденція Хатідже Турхан, яка була регентом малолітнього султана Мехмеда ІV і практично п’ять років (1651-1656) керувала Османською імперією.

В османському архіві прем'єр-міністра Туреччини (BOA) у Стамбулі містяться документи з історії України, які стосуються зносин султана Сулеймана з очільником українського козацтва Дмитром Вишневецьким, а також протекторату, наданого Мехмедом ІV гетьманам Богдану Хмельницькому та Петру Дорошенку

Читайте також: Волинський князь Дмитро Вишневецький – на службі у султана Сулеймана та Роксолани

Щоб прочитати ці документи, треба володіти османською мовою, яка містить чимало запозичень з арабської та фарсі. В її основі – арабський алфавіт і тюркська граматика. Із цим мені допомагають українські дослідники-османісти Рефат Абдужемілев, Олег Рустемов, Олесь Кульчицький та Марина Кравець, за що я їм дуже вдячна. 

Адже мало знати османську. Слід володіти навичками читання канцелярських документів – султанських ферманів, бератів (дозвільних документів), ахіднаме (мирних угод), дефтерів (фінансово-податкових реєстрів) тощо. Тому що кожен із них має свої формули компонування та навіть характер письма, найважчим з яких вважається «сіякат» – своєрідний стенографічний запис.

Лист Роксолани до султана Сулеймана від 1537 року. Архів палацу Топкапи TSMA. E.5038 У ньому дякує султанові за гроші та волосину з бороди і повідомляє про чуму в Стамбулі
Лист Роксолани до султана Сулеймана від 1537 року. Архів палацу Топкапи TSMA. E.5038 У ньому дякує султанові за гроші та волосину з бороди і повідомляє про чуму в Стамбулі

На щастя, багато таких документів уже розшифрували й оприлюднили турецькою, що значно полегшує їх прочитання. Утім, левова частина досі залишається невивченою. 

Завдяки посиленню на державному рівні турецько-української співпраці, наші дослідники отримали безперешкодний доступ до османських архівів у Стамбулі, які стосуються козаччини, Кримського ханства та періоду УНР. Зараз, здається, тільки я в Україні працюю над цією темою.

Султани-українки не є у списку пріоритетів українських науковців. Усі свої дослідження я виконую на ентузіазмі із залученням власних коштів на поїздки до Туреччини та придбання відповідної літератури.

Читайте також: Вишивка Роксолани – крізь пів тисячоліття

– Які були найцікавіші знахідки у турецьких архівах, що стосуються України?

– Нещодавно вдалося перекласти нововіднайдений в архіві палацу Топкапи лист Роксолани, який вона написала султанові Сулейману у перші роки свого перебування в гаремі. Його переклад я оприлюднила у книжці «Роксолана: життєпис». Загалом збереглося 9 любовних листів Роксолани. 

«Безпорадна, нещасна наложниця», «згоріла від вогню розлуки, з печінкою, що перетворилася на кебаб» – писала вона османською, переповідаючи султанові свої страждання від розлуки. До слова, саме печінка у османів була тим органом, який відповідав за палкі почуття. 

Якщо українці називають коханих та дітей «моє серденько», то османи зверталися до них як «ciğerköşem», тобто «кут моєї печінки».

Щодо османських документів, то вони також зберігаються в Головному архіві давніх актів (AGAD) у Варшаві. Зокрема, і два послання Роксолани польському королю Сигізмунду ІІ Августу, на яких міститься відтиск її печатки. 

Спільними зусиллями відомого польського османіста Даріуша Колодзейчика та львівської іраністки Надії Вишневської вдалося розшифрувати текст цієї печатки. Його переклад я опублікувала 2019 року в книжці «Жіночий султанат: влада та кохання».

Читайте також: В гостях у Роксолани: волинський рукопис про посольство до Стамбула

Печатка 20х15 см Роксолани на листі Сигізмундові ІІ Августу 1548 р. (AGAD, AKW, dz. tur., k. 68, t. 110, № 218)
Печатка 20х15 см Роксолани на листі Сигізмундові ІІ Августу 1548 р. (AGAD, AKW, dz. tur., k. 68, t. 110, № 218)

Згодом історик Тарас Чухліб виявив цей артефакт у варшавському архіві і наробив у фейсбуці галасу, мовляв, сенсація. Тому в соціальних мережах заходився шукати османістів, які б змогли перекласти текст печатки Роксолани. Читачі звернули мою увагу на цю обставину, тож довелося викласти правду про те, що такий переклад уже є. 

Тоді пан Чухліб почав звинувачувати у некомпетентності кращого османіста Польщі, який зробив для мене буцімто навмисне хибний переклад тексту печатки Роксолани. Мотивував це тим, що… там нема і натяку на ім’я Роксолани. Але в ході дискусії вдалося пояснити, що такі сумніви мають право висловлювати лише фахівці, які володіють османською, фарсі й арабською та знають канони компонування османських печаток.

– Чи траплялися цікаві події, пов’язані з пошуком архівних документів?

Саме такий випадок трапився з пошуком листа Роксолани, адресованого угорській королеві Ізабеллі Ягеллонці. Допомогти мені зголосився Даріуш Колодзейчик. Але це виявилося непростою справою, оскільки історики минулого століття помилково зазначили у працях не ту теку, в якій містився лист Роксолани. 

Пан Колодзейчик засмутився, коли не знайшов його в архіві Національної бібліотеки Польщі. Аж раптом випала інша тека, з якої вилетів документ. Виявилося, що то – лист Роксолани. Так вдалося його відшукати та вперше опублікувати в українському перекладі.

А ще тішуся, що знайшла у Головному архіві давніх актів у Варшаві відповідь Сигізмунда ІІ Августа на листа Роксолани, в якому він її величав «королівською величністю». Хоча вона від народження була його підданою, потім як рабиня потрапила до гарему султана Сулеймана та стала його законною дружиною.

Читайте також: Сигізмунд ІІ Август та його жінки: передісторія однієї картини

Портрет Роксолани, Тиціан, 1550-ті роки
Портрет Роксолани, Тиціан, 1550-ті роки

– Які цікаві факти в османських архівах вам вдалося знайти про Волинь?

– Здебільшого такі знахідки стосуються волинського князя, очільника козаків Дмитра Вишневецького-Байди та його перебування на службі у султана Сулеймана, про що йдеться у моїй статті для «Район.Історія». 

Іншу публікацію про волинського шляхтича Михайла Чайковського, який став Саїд Мехмедом-пашею та воював проти Московії, також вдалося написати на підставі документів з османських архівів. 

Відомості про польське посольство до Стамбула 1557 року (за життя Роксолани) містяться у рукописі поета епохи Відродження Еразма Отвіновського, який тривалий час зберігався на Волині. 

Цікавими видалися свідчення лікарки Речі Посполитої Саломеї Русецької, яка лікувала гаремниць султана Мустафи ІІІ, про перебування в Олиці. Адже її пацієнтом був великий гетьман литовський Міхал Казимир Радзивіл «Рибонька».

Читайте також: Пригоди волинського шляхтича Михайла Чайковського: від козацького ватажка до османського паші

– Раніше на Район.Історія ви опублікували статтю про волинських татар. Які найкурйозніші випадки, пов’язані з ними, Вам вдавалося зустрічати?

– Волинські татари перебували на військовій службі у місцевих князів. Допомагали їм не лише боронити маєтки від вторгнень чужинців, а й з’ясовувати стосунки з сусідами упродовж ХVI – ХVII століть. Відомості про це містяться у судових справах, які оприлюднив дослідник Олексій Савченко

Найбільше вразило те, як кілька сотень озброєних татар, на замовлення князя Острозького, прорили від ставка пана Мишкі-Варковського рів і спустили звідти у інший ставок усю рибу та ще й пограбували місцевих мірошників.

Читайте також: На службі у князів: як захищали та чим допомагали волинські татари

– Чи пригадуєте свій перший текст, за який отримали гроші?

– Моя перша публікація була про концерт у Національній філармонії і вийшла у газеті «Слово Просвіти». За неї я отримала копійчаний гонорар.

– Скільки часу займає написання книги?

– Це залежить від її жанру. Роман займає більше часу, ніж дослідження. В середньому – пів року. Правда, з часом та досвідом я почала швидше працювати.

Читайте також: «Роксолана. Боротьба за владу»: волинська письменниця видала нову книгу

– Більшість Ваших книжок присвячено Роксолані. Які міфи і досі побутують щодо неї та інших султан-українок?

– Про те, що Роксолана – українська патріотка. Але вона такою не була, хоч і провадила листування з правителем Польського королівства, на території якого народилася. Є версія, що завдяки цьому відбулося зменшення кількості людоловських набігів кримських татар на українські землі за часів її перебування в Стамбулі. 

Насправді, припинення набігів було вимогою мирної угоди між султаном Сулейманом і польським королем. В одному з ранніх послань чоловікові, який був на війни з угорцями, Роксолана писала: «…Хай допоможе Вам Аллах, щоб із своєю щасливою зіркою і царським знаменом здобували завжди перемоги над нікчемними й мерзенними невірними (християнами)!».

Копія листа Роксолани в оригінальному розмірі
Копія листа Роксолани в оригінальному розмірі

Про інших султан українці мають менше свідчень, тому до міфів поки справа не дійшла.

– Чи впливала Роксолана на міжнародну політику та рішення султана Сулеймана?

– Феномен Роксолани полягає у тому, що вона стала першою гаремницею, яка листувалася з правителями Європи та Азії, виступаючи посередником султана з налагодження миру між сусідніми державами. Саме цю тему я висвітлюю у романі, який присвятила Роксолані. 

Не випадково турецькі історики називають її зачинателькою доби «Жіночого султанату», за якої жінки султанів майже сто років втручалися у політичні справи.

А завершила цей період інша султана-українка – Хатідже Турхан, яка 1656 року віддала більшість владних повноважень великому візирові Кьопрюлю Мехмед-паші. Той деспотичними методами навів лад в ослабленій корупцією, повстаннями та війнами Османській імперії.

Читайте також: Райський куточок із розкішними садами: як жила Ілона Зріні в Османській імперії 

Лист Хатідже Турхан до великого візира. Архів палацу Топкапи (TSMA E. 1001-10)
Лист Хатідже Турхан до великого візира. Архів палацу Топкапи (TSMA E. 1001-10)

– Популярний турецький серіал про Роксолану повторювали на українському ТБ вже понад п'ять разів. Які найбільш грубі історичні невідповідності помічали на екрані?

– Відомий турецький серіал «Величне століття. Роксолана» за дотримання хронології розвитку подій можна назвати історичним. Запитання викликає жіноче вбрання, адже гаремниці не носили корон та корсетів. 

Не надто сприйняла я і образ Роксолани у виконанні Мер’єм Узерлі. Аж надто нахабно і спершу навіть якось безглуздо вона себе поводила. Не такою я собі уявляю цю султану. Як на мене, Роксолана була витонченою, освіченою, усміхненою, емоційною та, мабуть, хитрою, але все ж не нахабною.

– Чи інші країни намагаються «присвоїти» походження Роксолани?

– Росіяни останнім часом почали казати, що Роксолана – росіянка, а не українка, бо України на той час не існувало. Так не було і росії! Османські чиновники у ХVI столітті добре відрізняли українців, яких називали «Rus», тобто русинами, від, як вони зазначали, «Moskov», тобто московитів – пращурів росіян.

Про те, що Роксолана була русинкою, у рапортах XVI століття зазначали венеційські посли у Стамбулі П’єтро Брагадін, Даніелло Людовічі та арабський духівник Кутбеддін аль-Меккі. Польські посли надали точніші відомості про походження Роксолани. 

У доповідній великому канцлерові Великого Князівства Литовського Левові Сапізі Кшиштоф Дзержек під псевдонімом Перегрін Полонус 1596 року повідомив, що вона була «попівною з Рогатина з народу русинського». А член польського посольства у Стамбулі в 1621–1622 роках Самуель Твардовський у поемі «Посольство Кристофера Збаразького» зазначив, що Роксолана, яку часто називав просто Русинка, «підлого (низького походження) попа з Рогатина донька!».

Українські дипломати в Туреччині нещодавно заявили про коригування інформації на табличці з Роксоланиної гробниці про те, що вона – українка, а не росіянка. Насправді ж, там було вказано, що ця султана походить із земель, які належать нині Україні, і є русинкою (Rus kökenli), а не росіянкою.

Читайте також: Як росіяни поклали око на Роксолану

– А як сучасні турки ставляться до постаті Роксолани?

– За життя Роксолана, яка була найбагатшої жінкою того часу, адже володіла землями, маєтками та фермами, фінансувала будівництво мечетей, громадських їдалень, шкіл, лікарень і лазень на території Османської імперії. Однак турки доволі скептично ставляться до неї, бо звинувачують у страті пасинка Мустафи, якого називали гідним спадкоємцем трону. Хоча це не так. 

Мустафа листувався з ворогами Османської імперії – венеційським дожем та шахом Ірану, намагаючись заручитися їхньою підтримкою у боротьбі за трон за життя батька-султана. За це його звинуватили у зраді і стратили.

– Майже 30 років османи перебували в Кам’янці-Подільському. Чи вдалося вам знайти матеріали про цей період в османських архівах?

– Завоюванню османами Кам’янця-Подільського 1672 року присвячено третій том мого роману «Хатідже Турхан. Султана-українка – покровителька козаків». Інформацію я отримала з дефтерів, в яких занотовано витрати на цей похід та утримання султана Мехмеда ІV з гаремом. Адже його супроводжувала матір Хатідже Турхан, фаворитка Гюльнуш та сестри. Завдяки цьому вдалося відстежити шлях, який вони подолали та яким чином пересувалися.

– Про яку історичну постать Ви б хотіли ще написати книгу?

– Планую спробувати свої сили у жанрі історичного детективу, в основі якого – події з життя султани-українки Шехсувар (Марії). Її син Осман ІІІ зійшов на трон 50-річним. Більшу частину життя провів замкненим у покоях султанського палацу, котрі отримали назву «золотої клітки», тому став свідком палацових інтриг та навіть убивств. Відтак вимальовується дуже цікава сюжетна лінія для детективу.

***

Протягом століть біографія Роксолани «обростала» дивними твердженнями, але завдяки кропіткій праці авторки з пошуку документів, перекладу та залученню провідних турецьких істориків, ми маємо можливість знівелювати значну кількість вигадок щодо цієї султани.

Читайте також: День Конституції з османською історією

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром