Дев’ять століть війни з росією. Частина друга: Золота Орда

04 Травня 2022, 20:33
Дев’ять століть війни з росією. Частина друга: Золота Орда 9546
Дев’ять століть війни з росією. Частина друга: Золота Орда

Ця війна триває уже дев’ять століть. І розпочалась вона тоді, коли один з нащадків великих князів київських вщент спалив і пограбував столицю своїх предків.

Ішли віки, змінювались назви цієї держави. У різний час вона використовувала різні методи і різні імена. Моїх предків вона називала гайдамаками, малоросами, мазепинцями та петлюрівцями. Проте незмінними залишались її цілі: підпорядкувати мою землю, позбавити мій народ самоідентифікації.

Як же виникла росія і чому ми з ними не братні народи? 

У цій серії статей я спробую прослідкувати історію наших взаємовідносин. Увага! Вживаючи термін «росія», я матиму на увазі всі державні утворення, які існували протягом століть в московських землях.

Червоним квадратом вказане місце, де почала в свій час формуватися росія
Червоним квадратом вказане місце, де почала в свій час формуватися росія

Майже дев’ять століть тому, в березні 1169 року, князь Андрій Боголюбський вщент зруйнував Київ. Цей погром знаменував втрату єдності колись цілої держави – Русі. На її землях виникли нові князівства, серед яких одними з найактивніших були Володимиро-Суздальське і Волинське. 

Читайте також: Дев’ять століть війни з росією. Частина перша: Андрій Боголюбський

Першим керував Боголюбський і саме воно стало основою майбутньої росії. В другому осіли закляті суперники цього «першого великороса» – князі Ізяславичі.

На відміну від інших правителів, які прагнули отримати титул Великого князя Київського, правитель Залісся (а так тоді називали росію) назвав себе «вєлікім князєм владімірскім» і почав будувати нову державу. Так, тут прийдешнє слов’янське населення змішалось з місцевими фіно-угорськими племенами меря, чудь і весь. 

Та й сам Боголюбський був сином половецької ханші – представниці сусіднього степового східного племені. Проте інтерес до Києва у нього нікуди не зник. Як і у його нащадків.

Реконструкція облич представників народу меря
Реконструкція облич представників народу меря

На початку XIII століття боротьба між різними князями за владу у Києві й за нові володіння не припинилась. Вони активно суперничали один з одним, воювали та одружувались, торгували й конфліктували. Одним словом, жили в режимі «класичний правитель середньовіччя».

Потрібно сказати, що подібний стиль життя тоді був характерним для всієї Європи. А, зважаючи на дуже тісні контакти князів з володарями інших земель, то стає зрозумілим, чому наші предки ходили в хрестові походи на Єрусалим, а польські війська стояли пліч-о-пліч з волинянами проти росіян під Луцьком чи Києвом.

Читайте також: Коли вперше згадується Луцьк, або що у місті робив перший король Русі

В росії (точніше, Володимиро-Суздальському князівстві) тоді правив Всеволод Юрійович, який за своє багаточисельне сімейство (аж 12 дітей!) отримав прізвисько «Велике Гніздо». 

На відміну від свого покійного брата Андрія Боголюбського, він не охоче воював, а намагався досягнути успіху чужими руками і інтригами. То він підтримував чернігівців, то атакував Великий Новгород, то брав під опіку свого племінника галицького князя Володимира (уявляєте, дід майбутніх львів’ян ховається в росії?!).

Всеволод Велике Гніздо
Всеволод Велике Гніздо

Наприклад, в ході інтриг цього москаля на українських землях розпочалась чергова війна між місцевими князями: овруцький князь Рюрик почав воювати проти князя Романа – нащадка волинських Ізяславичів. І саме цей Рюрик в січні 1203 року вдруге в середньовічній історії Русі вщент знищив Київ. 

Як за тридцять з лишнім років до цього, війська переможця без милосердя пограбували і Київську Гору, і Поділ, і церкви з монастирями:

«от крщ҃енья надъ Къıєвомь напасти бъıли и взятье не ӕкоже нъıнѣ зло се сстасѧ. не токмо едино Подольє взяша и пожгоша ино Гору взѧша . и митрополью ст҃ую Софью разграбиша . и Десѧтиньную ст҃ую Бц҃ю разграбиша . и манастъıри всѣ . и иконъı ѡдраша . а инъıѣ поимаша . и кр с̑ тъı ч с̑ тнъıӕ . и ссудъı свщ҃нъıӕ . и книгъı и портъı блж҃нъıх ъ первъı х̑ кнѧзьи. єже бѧху повѣшали в цр҃квахъ ст҃хъ на памѧ т̑ собѣ то положиша все»

Якось так в ті часи малювали напад на Київ
Якось так в ті часи малювали напад на Київ

Читайте також: Як москвичі хотіли, але не змогли захопити Луцьк

Та чим далі, тим більше розходились дороги між долями князівств. Князь Роман об’єднав під своєю рукою Волинь і Галичину і активніше втручався в справи своїх сусідів з польських, угорських і німецьких землях, з якими у нього були тісні родинні контакти.

Всеволод Велике Гніздо воював зі своїми сусідами з Волзької Булгарії і Великого Новгороду. А половці, які колись громили князів під Києвом, породичались з руськими правителями та приймали участь вже в їх чварах.

Саме ці родинні стосунки і тісна співпраця з князями зіграли визначальну роль в наступній сторінці Історії. Навесні 1223 року в приазовських степах вперше вигулькнули загони, або «тумени» монгольських військ.

Що ж вони забули в наших землях?

На початку XIII століття в монгольських степах з’явився талановитий воєначальник Темуджин, який розбив конкуруючі кочові племена та об’єднав їх всіх під новим законом – Великою Ясою. В 1206 році кочівники підняли його на білий повстині над своїми головами. 

Вчорашній вигнанець і бунтар отримав титул «Світосяйного, Високого Хана», або Чингісхана. А після цього він звернув увагу на своїх ворогів. Були серед них і кипчаки, яких в руських князівствах добре знали під іменем «половці».

Темуджин, він же засновник Монгольської імперії Чингісхан
Темуджин, він же засновник Монгольської імперії Чингісхан

Читайте також400 гривень і 4 міста: скільки коштував Луцьк і Володимир 900 років тому

У 1223 році, щоб не брати участь у цій зарубі самостійно, половці звернулись до руських князів. Ті погодились – швидше всього геть не безкоштовно. Проте і тут об’єднуватись один з одним не захотіли. На зустріч з монголами руські війська пішли трьома частинами: київською, чернігово-смоленською і волинсько-галицькою.

А як ви думаєте, хто не вписався у цю бійку? Звичайно ж, москалі.

Вєлікій князь владімірскій Юрій – син вже покійного Великого Гнізда сказав, що відправить на допомогу свого племінника, який (о несподіванка!) «не встиг» на поле бою. Москалі дійшли лише до Чернігова, не пройшовши й половини дороги.

Так, 31 травня 1223 року у битві на річці Калці в степах майбутньої Донецької області, скориставшись не узгодженими діями князів, монголи вщент їх розбили. Київський князь нічого не зробив, доки волинські і галицькі війська мужньо билися на іншому березі річки. 

За що і поплатився: і юний князь Данило, і луцький князь Мстислав зуміли з рештками загонів відірватись від монголів, а от останні розтрощили київські і чернігівські війська і вбили всіх князів.

Читайте також: Володимир Василькович, або Майстер-клас волинського князя у боротьбі з львівськими рейдерами

Монголи святкують перемогу після битви на Калці
Монголи святкують перемогу після битви на Калці

Половці, які заварили усю цю кашу, теж втратили немало військ. Але, розуміючи що може бути далі, почали потроху переїжджати з берегів Дніпра далі на захід, щоб через 15 років опинитись …в Угорщині. Щоправда, і там їх пізніше монголи зуміли дістати!

Розвідку боєм монголи провели успішно. Вивчили місцевість, розібрались з методами війни руських князів, заслали своїх шпигунів і вернулись назад в монгольські степи. 

А в 1236 році розпочався Великий похід на Захід. До цього часу історики сперечаються скільки монгольських та їхніх союзних військ вирушило у цей грандіозний тур, але цих сил було явно достатньо, щоб за шість років переможно пройти від Волзької Булгарії (нині Казань) майже до Венеції і Адріатичного моря!

Читайте також: Руські княгині чи європейські принцеси: жінки, які керували Луцьком, Волинню і Європою

Великий похід монголів на Захід
Великий похід монголів на Захід

Руські князівства, Польща та Угорщина, Закавказзя і німецькі землі, Хорватія та Австрійське герцогство, Боснія, Сербія і Болгарія – не було тієї сили, яка могла б зупинити монголів. Лише смерть великого хана і боротьба за владу розвернула назад армії кочівників.

Так виникла величезна Монгольська імперія, яка розкинула свої володіння від Кореї до Дунаю. Ще через кілька років вона розділилась на чотири частини. Найзахідніша отримала назву Золота Орда. І саме вона домінувала на межі Європи і Азії найближчі століття.

Золота Орда у складі Монгольської імперії
Золота Орда у складі Монгольської імперії

Що ж в цей час робили князі?

Першим не пощастило москалям. Більшість їх міст була захоплена монголами, а війська – знищені. Рязань, Муром, Володимир, Москва, Твер – їх всіх чекала одна доля:

«люди избиша от старьца и до сущаго младенца; а град и церкви святыя огневи предаша, и манастыри вси и села пожгоша и много именья вземше отъидоша»

Монголи знищують Суздаль
Монголи знищують Суздаль

Знищувати всі міста і населення монголи не планували. Розбивши залісські армії, нащадки Чингісхана відступили на південь, де розібрались з залишками половців. Монголи натякнули, що достатньо визнати їх владу, платити данину і у місцеві справи вони втручатися не будуть. 

Москалі це зрозуміли й вже в 1243 році до монгольського хана поїхали перші князі. Ціль була у них проста: визнати себе васалом правителя Золотої Орди і отримати дозвіл на керування в Заліссі. Називалось це «отримати ярлик від хана».

Читайте також: Князівське місто Перемиль: тисяча років історії

москальський князь отримує від хана ярлик
москальський князь отримує від хана ярлик

Цікавим фактом, що першим, хто це зробив, був князь Ярослав Всеволодович. Його рідного брата вєлікого князя владімірского Юрія (того, хто не ходив на битву під Калкою!) монголи вбили під час завоювання Залісся. Ярослав, дізнавшись про це, в бій не поліз. 

Навпаки, він пішов воювати з сусіднім Смоленськом. А, коли монголи знову пройшлись вогнем і мечем по його землям, не оборонявся. Таку поступливість монголи оцінили і вручили йому ярлик на правління в Заліссі і в Києві, який на той момент був знищений у ході їх Великого походу на Захід. 

Щоправда, довго правити Ярослав не зміг, оскільки вже через кілька років його викликали «на килим» у столицю усієї Монгольської імперії – ставку Великого хана Гуюка в Каракорумі. Там цього москаля і отруїли (так само, як і його діда Гюрги Довгорукого отруїли у Києві за 89 років до цього!).

Читайте також: Джаніке-Ханум або Як жінка вижила серед чоловіків-тиранів

У Ярослава залишилось сім синів, серед яких виділялись двоє – Андрій і Олександр. Якщо перший не волів визнавати влади монголів і шукав союзників на заході (в тому числі, і серед волинських правителів), то інший з радістю був готовий прийняти ярлик на княжіння і навіть виступити проти брата. 

В історію цей пристосуванець ввійде як Олександр Нєвскій – вєлікій князь владімірскій, черговий святой рпц і покровитель дипломатичної служби, сухопутних військ і морської піхоти рф.

Олександр Нєвскій на іконі в центрі
Олександр Нєвскій на іконі в центрі

Але це вже інша історія.

Далі буде...

Коментар
25/05/2022 Середа
25.05.2022
24.05.2022
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром