Галшка Гулевичівна – волинська меценатка і ...свята!

26 Листопада 2021, 16:02
Галшка Гулевичівна. Віктор Брикулець. Учасник конкурсу в 1997 році] 3229
Галшка Гулевичівна. Віктор Брикулець. Учасник конкурсу в 1997 році]

Цього року, 22 листопада відбувся з’їзд Священного Синоду Православної Церкви України. Під час цього зібрання, зокрема, прийняли рішення про канонізацію Галшки Гулевичівни. В соцмережах це викликало жваве обговорення і певні непорозуміння:

Хто така Галшка? Галшка Гулевичівна і Галшка Острозька – це різні постаті чи ні? Як вона виглядала? За що її оголосили святою (і, взагалі, чи оголосили)? І яке відношення вона має до Волині і Луцька?

Спробуємо ж розібратися у цих історичних ребусах!

Марка з Галшкою Гулевичівною 1999 року
Марка з Галшкою Гулевичівною 1999 року

Галшка Гулевичівна – це представниця відомого волинського шляхетського роду, яка жила в XVI-XVII століттях. Тобто, місцева аристократка, чия сім’я жила на наших землях понад 500 років тому. Гулевичівна – це жіноча форма назви її родини Гулевичі

Назвали її Єлизавета, але так як тоді Волинь була у складі Польського королівства, то ім'я звучало у польськомовному варіанті Гельжбета або Halżbieta. А скорочена версія – Галшка або Halszka. За життя Галшка двічі виходила заміж, але в документах підписувалася як Галшка Гулевичівна, дружина такого-то чоловіка.

Так Галшка називала себе у документах XVII століття
Так Галшка називала себе у документах XVII століття

Читайте також: Галшку Гулевичівну визнали святою

Через схожість імен їх плутають – Галшку Острозьку і Галшку Гулевичівну

Перша жила у XVI столітті і померла буквально через кілька років після народження другої. Острозьку так само звали Єлизаветою, і так само у польськомовній версії її ім’я звучало як Галшка. Що ж об’єднувало цих героїнь: обидві вони були родом з аристократичних родин Волині. 

Але, якщо Гулевичі були шляхтою середнього рівня, то Острозькі були могутніми магнатами, при дворі яких подібних Гулевичам було десятки й сотні.

Читайте також: Як князі-меценати перетворили Острог на центр духовності

Галшка Гулевичівна. Левко Воєдила. Друге місце на конкурсі в 1997  році
Галшка Гулевичівна. Левко Воєдила. Друге місце на конкурсі в 1997 році

Гулевичівна була однією з шести дітей шляхтича, а Острозька була єдиною спадкоємицею своєї династії і вважалася найбагатшою нареченою свого часу! Гулевичівна отримала освіту від викладачів Острозької академії, на заснування якої свої кошти виділила її тезка.

Читайте також: Багаті теж плачуть, або Історія про любов найбагатшої нареченої XVI століття з Острога

Гулевичівна двічі виходила заміж (і один раз, як мінімум, по любові), а Острозька тричі була заміжня і не завжди по своїй волі (так родичі, магнати і король полювали за її величезними володіннями). А от як виглядали ці дівчата ми не знаємо, оскільки портретів їх до нашого часу не збереглося!

Острозьку вважають чи не першою красунею XVI століття Є портрет її матері – Беати Костелецької, тому можна хоча б уявити як виглядала її донька.

Портрет Беати Костелецької, матері Галшки Острозької
Портрет Беати Костелецької, матері Галшки Острозької

Читайте також: Чорна княгиня, засновниця Острозької академії

Галшку Острозьку на своєму полотні зобразив відомий польський митець Ян Матейко

На картині «Проповідь Скарги» Галшка сидить зверху, схиливши голову. Але це не більше, аніж фантазія художника, тому що в реальності єзуїт Скарга міг проповідувати або коли Галшка вже була в дуже похилому віці, або померла.  А на картині вона зображена молодою жінкою.

Галшка Острозька тримається за голову на картині Яна Матейка
Галшка Острозька тримається за голову на картині Яна Матейка

Портрету Галшки Гулевичівни теж немає. І все що ми можемо побачити, лише уява митців. Так, у 1997 році за ініціативи подружжя Наталі та Івана Даниленків зі Сполучених Штатів Америки, меценатів Києво-Могилянської Академії, оголосили та провели виставку, присвячену Гулевичівні, під назвою «Образ жінки – образ нації».

Там художники могли зобразити цю волинську шляхтянку і меценатку такою, як її уявляли.

Читайте також: Щастя та драма меценатки Галшки Гулевичівни, яка, ймовірно, народилася у Затурцях

Галшка Гулевичівна. Мирослава Пшенична. Перше місце на конкурсі в 1997 році
Галшка Гулевичівна. Мирослава Пшенична. Перше місце на конкурсі в 1997 році

У січні 2015 року Національний банк України з нагоди 400-ліття Києво-Могилянської Академії ввів в обіг монету номіналом 2 гривні, присвячену Галшці Гулевичівні, а Укрпошта виготовила ювілейний поштовий блок з маркою, на якій зображена Галшка Гулевичівна в колі спудеїв.

Монета 2015 року, присвячена Галшці Гулевичівні
Монета 2015 року, присвячена Галшці Гулевичівні

Марка 2015 року, присвячена Галшці Гулевичівні
Марка 2015 року, присвячена Галшці Гулевичівні

Читайте також: Руські княгині чи європейські принцеси: жінки, які керували Луцьком, Волинню і Європою

На офіційній сторінці Волинської єпархії ПЦУ про канонізацію Гулевичівні, наша героїня зображена на полотні Григорія Зорика, 2015 року. Картина підписана як «Умовне зображення Галшки Гулевичівни», а не реальне обличчя. 

Але найцікавіше, що дуже схоже полотно називається «Гальшка Острозька» і, відповідно, викликає запитання у тому хто ж таки там зображений: Гулевичівна чи Острозька?

Уявний портрет Галшки Гулевичівни. Чи Галшки Острозької?  Григорій Зорик. 2015 рік
Уявний портрет Галшки Гулевичівни. Чи Галшки Острозької? Григорій Зорик. 2015 рік

Читайте також: «Невидимі» княгині

Абсолютно зрозумілою є думка, яку висловлює відомий науковець Микола Бендюк на своїй сторінці в ФБ під обговоренням новини про канонізацію Гулевичівни:

«..головне щоб хоч одяг був написаний відповідно до епохи».

Авторка історичних романів, присвячених тій епосі та героїням часів Острозької й Гулевичівни, Ганна Гороженко написала про зовнішній вигляд жінок XVII століття, що:

«на початку 17-го століття вже з’явились в одязі дуже жорсткі корсети задовженої форми. Спідниці стали трикутної форми, однак пишніші за спідниці 16-го століття, з валиками позаду. Це мода усієї Європи і заможна шляхтянка мала б одягатись саме так. За портретами та надгробками представниці князівських родин все ще носили заушниці та високі шапки з рантухами. Однак увесь інший одяг відповідав саме модним європейським трендам. Зокрема, широкі манжети з мереживом – це був писк моди. Я думаю десь так і виглядала Галшка… На цьому малюнку все підходить Галшці окрім горностаю, який був ознакою князівських родин».

Так могла вдягатися Галшка Гулевичівна. Автор Сергій Шаменков для книг Ганни Гороженко
Так могла вдягатися Галшка Гулевичівна. Автор Сергій Шаменков для книг Ганни Гороженко

Читайте також: Волинська експедиція у село з міським гонором: Сокіл вразив історією, пам'ятками та людьми

Канонізація Галшки Гулевичівни

На офіційній сторінці церкви, де міститься ця інформація, йдеться, що:

«Було надане благословення на місцеве шанування у єпархіях на території історичної Волині та у м. Києві відомої православної діячки XVI-XVII століть, сповідниці православної віри, меценатки, фундаторки Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи Єлизавети Василівни Гулевич, відомої також як Галшка Гулевичівна (+1642). День пам’яті праведної Єлизавети відзначатиметься щорічно в день її небесних покровителів – пророка Захарії і праведної Єлисавети, батьків святого Іоанна Хрестителя, 18 вересня (5 вересня ст.ст.)».

Ключові слова – «місцеве шанування» і «на території історичної Волині та у м. Києві», а не по всій Україні. А подання на це прославлення «на підставі численних досліджень» подала Волинська єпархія ПЦУ, про що вони повідомляють на своїй сторінці в ФБ. 

Там же вказано, що Галшка канонізована, що означає «прославлення нових угодників Божих».

Читайте також: Фундаторка Почаївської лаври володіла луцьким селом

Барельєф Галшці Гулевичівні на фасаді Староакадемічного  корпусу Києво-Могилянської академії. Скульптор В. П. Луцак
Барельєф Галшці Гулевичівні на фасаді Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії. Скульптор В. П. Луцак

Чим же так прославилася Галшка Гулевичівна?

На початку XVII століття вона виділила свої кошти, маєток і землю у Києві для Київського братства, щоб там заснували православний монастир, шпиталь і школа для дітей всіх станів. Саме цей дарунок і став тією основою, з якої пізніше зародилася Києво-Могилянська Академія.

Після смерті свого чоловіка Галшка вернеться на малу батьківщину на Волинь, де перед смертю складе заповіт, по якому вже Луцькому братству будуть передані значні кошти. Поховають Галшку, по її останній волі, під стінами Братської Хрестовоздвиженської церкви.

Тому на стінах обох закладів – в Києві і в Луцьку – висять сучасні барельєфи з зображенням Галшки Гулевичівни.

Читайте також: Волинська шляхтянка, яка зробила меценатство модним

Барельєф Галшки Гулевичівни на Хрестовоздвиженській церкві у  Луцьку. Скульпторка І. Дацюк
Барельєф Галшки Гулевичівни на Хрестовоздвиженській церкві у Луцьку. Скульпторка І. Дацюк

Коментар
18/01/2022 Вівторок
18.01.2022
17.01.2022
16.01.2022