Культурна спадщина доступна кожному: сайт Дубенського музею буде інклюзивним

На Рівненщині триває реалізації проєкту «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1» який, за підтримки Українського культурного Фонду, втілює у життя Громадська спілка «Сучасний погляд».

У рамках цього проєкту сайти Комунальних закладів «Державний історико-культурний заповідник міста Дубно» та «Державний історико-культурний заповідник міста Острога» адаптовують відповідно до найновіших рекомендацій щодо веб доступності WCAG 2.1.

Результатом кількамісячної роботи будуть оновлені сайти, які забезпечуватимуть максимальний доступ до web-контенту музеїв людям з інвалідністю (зір, слух, інтелектуальні комплексні порушення та синдром Дауна).

Про перебіг роботи над сайтами та про всі зміни на інтернет-ресурсах ми розпитали Петра Поліщука – учасника команди проєкту «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1», керівника Відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області. 

Він зазначив, що проєкт втілюють, аби люди з інвалідністю могли реалізовувати своє право на інформацію та доступ до української культури, яку презентують історико-культурні заповідники Рівненщини.

Читайте також: У Дубні з'явився інформаційний центр, який розвиватиме внутрішній та в’їзний туризм в Україні

Технічні питання по сайтах вирішують спеціалісти із Харкова та Рівного – Михайло Ізюмський та Сергій Асєєв. Петро Поліщук зазначив, що на початках команда запланувала адаптувати сайти двох музеїв, однак у процесі роботи довелося абсолютно переписувати їх. Нові сайти технічна команда пише уже згідно з вебдоступністю WCAG 2.1.

«До початку роботи ми вивчали український та закордонний досвід у цій сфері. На жаль, в Україні немає таких музейних сайтів, які  повністю інклюзивні. Одні з найкращих – сайти Музею Голодоморів та Музею Ханенків. Тому за приклад для нас стали музейні сайти з доступністю у Канаді, Німеччині»

Також пан Петро підкреслив, що у роботі ставили завдання, аби сайти були зручними для усіх користувачів.

«Важливо, щоб кожному було зручно користуватися сайтом –  що б він мав естетичний вигляд, простий у пошуку потрібної інформації та інше. Сайт має легко читатися: мати великий шрифт, контраст у друці та фоні, виділені кнопки (іконки), заголовки  та правильно розставлені акценти. Це важливо не лише для користувачів з порушенням зору, а й людей поважного віку», – підкреслив Петро Поліщук.

Після оновлень на кожному сайті буде окрема вкладка із «Модулем доступності», який розробили у Рівному за участі Петра Поліщука та Сергія Асєєва. Цей модуль дає можливість обрати будь-яку кольорову схему, міжрядковий, міжбуквенний інтервали. 

А ще можлива  зміна шрифту та  його збільшення. У цьому модулі ще можливе відключення відео, зображень, фото. Останні буде можливо перевести у чорно-білий, монохромний колір.

Читайте також: «Музей – це не лише експонати, його творять люди», – Анастасія Хеленюк

Тепер сайти безперешкодно читатимуться з верхнього лівого кутка до нижнього – правого. Окрему увагу розробники  приділили заголовкам. 

Зокрема зробили їх чітко виділеними, багаторівневими, аби користувачам, які використовують для читання сайту програми екранного доступу могли легко орієнтуватися по сайту та правильно сприймати інформацію, яку там подано.

Наприклад, перший рівень заголовку – це назва сторінки, другий – це так званий підзаголовок у якому розповідається про що можна дізнатися на цій сторінці, до прикладу «Екскурсії», а в третьому підзаголовку уже можна детальніше дізнатися про ці екскурсії і так аж до контактів. 

Петро Поліщук підкреслив, що велике значення має розташування заголовків на сторінці. Повинна бути структура, не може бути так, що зверху після першого заголовку йшов п’ятий, внизу сторінки другий та таке інше.

Для того, щоб сайти були зручними у користуванні для людей з порушенням зору, усі іконки (кнопки) мають бути підписані, а не лише намальовані. Наприклад, біля іконки пошуку, має бути не лише зображення лупи, а й підпис «пошук», аби можна було озвучити її за допомогою програм екранного доступу.

Читайте також: Проти вандалізму – артпростір, проти асоціальності – спільна праця: проєкт «Friendly City» об’єднав Острозьку громаду

Учасники команди також наголошують, що всі фото та картинки на сайті мають бути підписані. Окрім того, фотографії будуть доповнені описом – що, або хто на них зображений, у якому порядку, який ракурс та інше. Також особливу увагу приділятимуть розміщенню фото у новині. Зокрема, що б вони були не відразу після заголовку, а після першого, чи другого абзацу тексту. 

«Коли незряча людина за допомогою спеціальної програми зчитує новину і відразу після заголовку іде зображення, то дуже важко зорієнтуватися до чого воно стосується, і чи вона правильно зайшла за заголовком. Тому потрібно, аби після заголовку був хоча б абзац тексту, а далі фото. Наприклад, зряча людина, зайшовши на сайт, може відразу оцінити, що їй цікаво читати, а що ні. Для людини з порушенням зору, аби знайти необхідну інформацію, потрібно читати усе. Саме тому важливо після заголовку писати два-три речення, які коротко окреслюють про що йтиметься далі. І лише після цього вставляти підписане фото. Те саме стосується відео. Воно має бути підписане і доповнене коментарем, де потрібно натиснути аби його увімкнути», – наголосив Петро Поліщук.

Читайте також: Інтерактивний комплекс і квест-кімнати: у Рівному функціонує унікальний музей «Таємничі підземелля»

Також сайт має мати функцію повного користування ним за допомогою клавіатури. Щоб користувач міг за допомогою клавіатури зайти у будь-яке вікно меню і так само легко міг повернутися звідти. 

«Іноді, аби знайти потрібну інформацію, людям із порушенням зору доводиться постійно перезавантажувати сайт і починати спочатку пошуки необхідної інформації», – додав чоловік.

Важливою частиною інклюзивного сайту є шрифт. На сайті він має бути великий. Не 12-14, а хоча б 16 і більше. Окрім того  потрібно використовувати тип шрифту «Arial» або «Verdana».  Як зазначив пан Петро,  ці два шрифти підтримуються кирилицею та є у вільному доступі.

 Головна їхня перевага, що вони без зарубок, достатньо широкі. Звичний і побутуючий шрифт «Times New Roman» –  абсолютно не підходить, адже є не зручний для читання для людей з порушеннями зору, люди з дислексією узагалі погано читають цей шрифт.

Для людей з ментальними порушеннями на обох сайтах готують тексти про ключові пам’ятки, експозиції та експонати, які є в Дубенському та Острозькому замку. Над текстами працює Надія Майорова з Києва. Також готують коротку інформація,  про те, що ще можна побачити поблизу музеїв і де поїсти й відпочити.

 Окрім того, до друку готують видання-путівник, про те, що таке музей, що там можна побачити й таке інше. Усе це буде надруковано простою мовою з легкими конструкціями, аби людям з ментальними порушеннями було не складно прочитати цю інформацію. Також у рамках проєкту в музеях створять або вдосконалять існуючий аудіогід. 

Читайте також: Молодіжний міст з історичним контекстом: як громада на Рівненщині співпрацює зі словаками

Петро Поліщук розповів. що наразі триває етап тестування оновлених сайтів. Їх перевіряють на наявність помилок та інше. Аби працівники музеїв надалі наповнюючи сайти інформацією, дотримувалися принципів доступності, для них проведуть семінари. 

«За кордоном практично у кожному музеї є співробітник який на постійній основі займається адаптацією інформації для людей з інвалідністю та створює інклюзивний продукт. На жаль, у наших реаліях до цього дуже далеко. Однак, ми можемо вчитися та прагнути до кращого. Незабаром два потужні Державні історико-культурні заповідники Рівненщини отримають інклюзивні сайти. Це важливий і дуже потрібний крок до доступності у культурній сфері», – підсумував Петро Поліщук.

 Довідково:

Громадська спілка «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд» заснована у 2013 році і ставить за мету всебічну підтримку осіб з порушеннями зору, сприяння у їх професійній реалізації, відстоювання та захист прав та законних інтересів осіб з інвалідністю по зору. Фахівці спілки постійно беруть участь у семінарах, конференціях, нарадах, «круглих столах» з питань, що стосуються реабілітації, працевлаштування, освіти людей з інвалідністю по зору.

ГС «Сучасний погляд» була організатором або одним з співорганізаторів низки інформаційних, просвітницьких, реабілітаційних заходів, які проводилися у переважній більшості регіонів України.

 WCAG 2.1. (Web Content Accessibility Guidelines) – міжнародні стандарти доступності – норми Універсального (Інклюзивного) дизайну, покликані забезпечити максимальний доступ до web-контенту людям з інвалідністю (зір, слух, інтелектуальні комплексні порушення та синдром Дауна).

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.