445 років українській філології в Острозькій академії: історія крізь спогади очевидців

18 Жовтня 2021, 08:50
445 років українській філології в Острозькій академії 3214
445 років українській філології в Острозькій академії

445 років тому на землях Острозьких запалало «вогнище нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя». Однак дух немислимий без мови, як і мова немислима без духу. Тому в Острозькій слов’яно-греко-латинській академії почала вирувати філологічна атмосфера.

Буквар, Біблія і граматика, або З чого все починалося

Історія свідчить, що в першій вищій школі Східної Європи вивчали сім вільних мистецтв – тривіум і квадривіум. До складу тривіуму входили три науки – граматика, діалектика та риторика, які вимагали від студентства ґрунтовного володіння словом, щоби вміло дискутувати, знаходити компроміси та вправно обстоювати свою думку.

Історія не зберегла окремих свідчень про специфіку навчання філології в Острозькій академії XVI ст. Анастасія Хеленюк, директорка Музею історії Національного університету «Острозька академія» (НаУОА), зазначає, що філологію не можна вирізнити як окрему дисципліну, бо граматику вивчали в комплексі з іншими науками. 

Мовознавство в Острозі розвивалося під потужним впливом грецької та латинської лінгвістики. У передмові до «Букваря» (1578 р.) Іван Федорович пише, що князь Костянтин Острозький зібрав «мужеи, въ б(о)ж(е)ственномъ писанїи искусныхъ, въ греческомъ языцѣ и въ латиньскомъ, паче же и в руском. И приставї ихъ дѣтищному оучилищу»

Неабияким лінгвістичним хистом володіли вчені Острозької академії, які впродовж декількох років перекладали, редагували та доповнювали текст Острозької Біблії. Це був перший переклад Нового та Старого Заповітів Святого Письма церковнослов’янською мовою, який вийшов у світ 1581 р. Крім канонічного тексту, видання містило вірші першого ректора Острозької академії Герасима Смотрицького, що засвідчує про розвиток літературної творчости у виші.

До речі, текст Острозької Біблії сучасною українською мовою переклав професор НаУОА  о. Рафаїл Турконяк. Книга вийшла у Львові 2006 року.

Отець Рафаїл Турконяк – перекладач Острозької Біблії. Фото vifbs.in.ua
Отець Рафаїл Турконяк – перекладач Острозької Біблії. Фото vifbs.in.ua

Учені Острозького культурного осередку та наближені до князівської родини діячі розвивали художній стиль. Герасим Смотрицький, Христофор Філалет, Дем’ян Наливайко, Василь Суразький, Андрій Римша, Клірик Острозький та інші зробили значний внесок у формування української літератури та прищепили місцевим спудеям любов до слова.

Вершиною острозьких науковців стала праця Мелетія Смотрицького «Грамматіки славенскиѧ правилное Сѵнтаґма», видана в Єв’є 1619 р. Це був підручник із церковнослов’янської мови східнослов’янської редакції, який вплинув на граматики всіх слов’янських мов і став «вратами вчености» для спудеїв різних народів.

«Граматику» Мелетія Смотрицького перевидавали багато разів, але досі її не перекладено сучасною українською мовою. Щоправда, спудеї НаУОА намагаються заповнити цю білу пляму в історії. 2019 року під час реалізації проєкту «Notre Gram d’Ukraine: 400 років «Граматиці» Мелетія Смотрицького» громаді презентували переклад вступу та першого розділу цієї визначної пам’ятки слов’янського письменства.

Перекладачі «Граматики» Мелетія Смотрицького. Фото з архіву автора
Перекладачі «Граматики» Мелетія Смотрицького. Фото з архіву автора

Українська філологія в Острозькій слов’яно-греко-латинській академії стрімко розвивалася, сягаючи нових і нових вершин, але 1636 року Анна-Алоїза Ходкевич кинула острозьку науку в небуття майже на 350 років… 

Від учителя до викладача: українська філологія в Острозькому колегіумі

1994 року розпочалася нова сторінка острозької філологічної науки й освіти, адже після підписання Указу Президента України Леоніда Кравчука «Про утворення Острозького колегіуму» на берегах Вілії та Горині знову забуяло студентське життя. 

Спочатку у відновленому закладі функціювало лише підготовче відділення, яке очолила Наталія Банацька. Архівні документи стверджують, що в Острозькому колегіумі відразу створили катедру філологічних (лінгвістичних) дисциплін (у різних документах фігурують обидві назви), на посаду старших викладачів якої 15 жовтня 1994 року зарахували Анатолія Криловця та Віру Захарчин.

Згодом філологічну родину поповнили вчителі місцевих шкіл. 1 грудня 1994 р. викладачем української мови за сумісництвом став учитель української мови і літератури Острозької середньої школи № 1 Олександр Мазур. А з 13 грудня українську мову почала викладати директорка підготовчого відділення Наталія Банацька, яка до роботи в Острозькому колегіумі читала російську мову, українську мову та літературу, а також літературу народів світу в Острозькому СПТУ № 28.

Викладачі Острозького вищого колегіуму. Стрілка вказує на Анатолія Криловця. Фото з архіву університету
Викладачі Острозького вищого колегіуму. Стрілка вказує на Анатолія Криловця. Фото з архіву університету

Фактично цей квартет таких різних людей розпочав новітню сторінку української філології в Острозькій академії.

Нижче подаємо біографічні довідки (до 1994 року) згаданих осіб, написані на основі архівних документів університету.

Криловець Анатолій Олександрович народився 1961 року в селі Городище Корецького району Рівненської области. Після закінчення Великомежиріцької середньої школи з вересня 1978 р. по серпень 1979 р. працював автослюсарем у Рівненському виробничому об’єднанні вантажного транспорту. Упродовж 1979–1983 р. навчався в Рівненському педагогічному інституті на українському відділенні філологічного факультету. Після здобуття вищої освіти вчителював у Крилівській середній школі, викладав на катедрі української літератури Рівненського педагогічного інституту. Упродовж 1991–1994 р. навчався в аспірантурі при Українському державному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, де під керівництвом професора Петра Хропка захистив кандидатську дисертацію «Філософічність драматичних поем Лесі Українки» зі спеціальности 10.01.01 – українська література.

 

Захарчин Віра Валентинівна народилася 1967 р. в місті Сколе Львівської области, де й закінчила місцеву школу. Навчалася в Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім. І. Я. Франка за спеціальністю «Українська мова і література та англійська мова». Після здобуття вищої освіти працювала вчителькою української мови і літератури в середній школі № 4 Коростеня Житомирської обл., згодом – асистенткою катедри української мови Луганського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка. Упродовж 1991–1994 навчалася в аспірантурі при катедрі українського і загального мовознавства Тернопільського державного педінституту.

 

Мазур Олександр Олексійович народився 1961 р. в селі Старий Олексинець Кременецького району Тернопільської области, де й закінчив місцеву середню школу. Упродовж 1978–1983 р. навчався на філологічному факультеті (спеціальність «Українська мова і література») Львівського державного університету ім. І. Я. Франка. 1983 р. захистив дипломну роботу на тему «Фольклорні мотиви в романах Михайла Стельмаха», а по катедрі військової підготовки отримав звання «Лейтенант». З серпня 1983 р. влаштувався вчителем української мови і літератури в Острозькій середній школі № 1.

 

Банацька Наталія Анатоліївна народилася 1952 року в місті Бугульма Чистопільської области (Татарська АРСР). Згодом родина повернулася до України, звідки походила матір. Закінчила Рівненську середню школу № 15 та філологічне відділення Рівненського державного педагогічного інституту за спеціальністю «Учитель російської мови та літератури». Після навчання працювала в Острозькій середній школі-інтернаті (згодом – Острозькій санаторній школі для дітей хворих на туберкульоз). З 1983 року перейшла на роботу в Острозьке СПТУ № 28. Очолювала методичне об’єднання викладачів суспільно-гуманітарних дисциплін, а 1992 р. – обласну методичну секцію викладачів світової літератури. 1993 р. пройшла курс перекваліфікації за спеціальністю «Українська мова та література».

 

Анатолій Криловець і Віра Захарчин. Джерело - libr.rv.ua
Анатолій Криловець і Віра Захарчин. Джерело - libr.rv.ua

1995 р. в Острозькому вищому колегіумі Національного університету «Києво-Могилянська академія» розпочали навчатися перші спудеї. Відповідно до наказу ректора Острозького вищого колегіуму №160-к, з 25 вересня 1995 р. обов’язки завідувача катедри лінгвістичних дисциплін почав виконувати кандидат педагогічних наук, доцент Василь Жуковський, який із вересня 1994 р. працював у закладі за фахом «Іноземна філологія». Архівні документи свідчать, що до складу цієї катедри входили українські (Анатолій Криловець, Віра Захарчин, Олександр Мазур, Наталія Банацька) та англійські (Василь Жуковський, Наталія Ломінська, Василь Ханенко) філологи.

Перша посвята в спудеї Острозького колегіуму. Фото з ФБ-сторінки Наталії Янчук
Перша посвята в спудеї Острозького колегіуму. Фото з ФБ-сторінки Наталії Янчук

У жовтні 1995 року Віра Захарчин під керівництвом доцентки Лілії Невідомської успішно захистила дисертацію «Українська мовознавча термінологія кінця ХІХ – початку ХХ століття» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук. 20 жовтня Віра Валентинівна стала деканесою створеного гуманітарного факультету, а 1 листопада секретаркою (згодом – методисткою І категорії) цього структурного підрозділу призначили Ларису Мініч, випускницю філологічного факультету (спеціальність «Українська мова та література») Рівненського державного педагогічного інституту.

«На той час викладачі катедри читали дисципліни «Українська мова-1», «Ділова українська мова», «Сучасна українська літературна мова», «Історія української літератури» на гуманітарному й економічному факультетах. Також забезпечували викладання курсів «Сучасна українська літературна мова» й «Історія української літератури» для слухачів підготовчого відділення, що діяв при Острозькому вищому колегіумі», – згадує Лариса Мініч, кандидатка філологічних наук, доцентка катедри української мови і літератури, заступниця директора Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту НаУОА.

Філологи Острозької академії в колі друзів. Джерело - libr.rv.ua
Філологи Острозької академії в колі друзів. Джерело - libr.rv.ua

Утвердження філологічної науки в Острозькій академії

5 червня 1996 року Президент України Леонід Кучма підписав указ про перейменування Острозького вищого колегіуму в Острозьку академію. 9 грудня 1996 р. створили катедру української філології, яку очолив Анатолій Криловець. 15 серпня 1997 р. Олександра Мазура, старшого викладача цієї катедри, призначили на посаду проректора з навчально-виховної роботи академії. Це свідчить, що українські філологи значно вплинули на історію становлення університету.

У серпні 1998 р. Анатолій Криловець залишив посаду завідувача катедри української філології, оскільки вступив у докторантуру при Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова. З 1 вересня 1998 р. катедру очолила деканеса гуманітарного факультету Віра Захарчин, яка тоді вже мала вчене звання доцента.

В академії зріс спектр філологічної науки, адже Вища атестаційна комісія затвердила «Наукові записки» (серія «Філологічна») як фахове видання. Окрім того, відкрили спеціальність «Англійська мова та література». Студентам почали читати такі дисципліни, як «Сучасна українська література», «Вступ до літературознавства», «Аналіз художнього тексту», «Жанри і стилі», «Стилістика та редагування в історичних джерелах», «Старослов’янська мова». Українську мову та літературу викладали на підготовчому та заочному відділеннях. 

Наукові збірники острозьких філологів. Фото автора
Наукові збірники острозьких філологів. Фото автора

Початок нового тисячоліття став переломним як для української філології, так і для академії загалом. 2000 року Острозька академія отримала статус Національний університет «Острозька академія». Філологічні ряди університету зазнали змін.

Наприкінці серпня 2000 року з університету звільнився Олександр Мазур, перейшовши на іншу роботу. У жовтні цього ж року Наталія Банацька під керівництвом Лукаша Скупейка успішно захистила дисертацію «Християнські мотиви та образи в драматургії Лесі Українки (морально-ціннісні аспекти)» та отримала ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література. 

28 серпня 2001 р. Віра Захарчин залишила посади деканеси гуманітарного факультету та завідувачки катедри української філології, а через декілька років переїхала до Німеччини. Катедру знову очолив Анатолій Криловець.

Анатолій Криловець на рідній катедрі
Анатолій Криловець на рідній катедрі

«Анатолій Олександрович запропонував ліцензувати спеціальність «Українська мова і література». Цей процес був нелегким, оскільки в академії не було своїх викладачів із науковим ступенем. Попри всі негаразди та за сприяння ректорату цю місію вдалося виконати. Для читання професійних курсів запросили відомих викладачів з інших навчальних закладів, зокрема Ярослава Поліщука, Петра Лобаса, Володимира Шанюка, Михайла Гнатюка та інших», – пригадує Лариса Мініч.

Філологічно обдарована юнь розпочала свій політ

2003 року в НаУОА за парти сіли перші спудейки спеціальности «Українська мова та література». Філологія в Острозі потребувала нової крови, тому в університеті почали працювати фахівці з рівненських вишів – Галина і Євген Вокальчуки, Наталія Кирилкова, Тамара Шкарбан, Раїса Тхорук, Стефанія Українець, Богдан Кир’янчук, Мирослава Крупка, Іван Хом’як, Алла Архангельська та ін.

«Після успішного захисту докторської дисертації окреслилася чітка перспектива працювати в Національному педуніверситеті імені М. П. Драгоманова, очолювати катедру, до якої був прикріплений на час навчання в докторантурі. Ректор Віктор Андрущенко дав розпорядження проректорові Володимиру Беху оперативно вирішити питання мого працевлаштування до 25 серпня нового навчального року, однак ректор Острозької академії Ігор Пасічник, з яким свого часу працював у Рівненському державному університеті, заінтригував бажаним розв’язанням житлової проблеми.

Окрім того, душу гріла славетна історія університету – наступника першого вищого навчального закладу Східної Європи Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Колектив тодішньої катедри української філології був добре знайомий – Анатолій Криловець, Лариса Мініч, Галина і Євген Вокальчуки, Ярослав Поліщук: усіх їх навчав у Рівненському державному гуманітарному університеті. Вакантним був курс синтаксису української мови, який ніхто з катедралів не наважувався розробляти, ну а лінгводидактика, безумовно, зігрівала душу», – пригадує початок свого шляху в Острозі Іван Хом’як, доктор педагогічних наук, професор катедри української мови і літератури НаУОА.

Професор Іван Миколайович Хом’як
Професор Іван Миколайович Хом’як

Окрім наукових та організаторських здібностей, Анатолій Криловець мав неабиякий поетичний хист. Він був членом Національної спілки письменників України й автором збірок «Великдень гряде!», «Скресання», «Друга чаша», «Похмілля». Поетична душа прагнула навчати молодь українського слова та виховувати сучасних письменників, тому виникла ідея ліцензувати спеціальність «Літературна творчість».

«У той час така спеціальність була в Україні лише у двох вишах. 2004 р. колектив катедри гідно здолав етап ліцензування і на нашому факультеті з’явилася «Літературна творчість». До когорти викладачів долучилися Петро Білоус, Олександр Ірванець, Юрій Андрухович, Ігор Павлюк, Дмитро Стус, Лідія Рибенко», – пригадує Лариса Мініч. 

Ковалі молодих талантів. Фото з архіву Оксани Пухонської
Ковалі молодих талантів. Фото з архіву Оксани Пухонської

Професор Петро Білоус серед філологинь. Фото з архіву автора
Професор Петро Білоус серед філологинь. Фото з архіву автора

Українська філологія в НаУОА почала наповнюватися новими барвами. Університет у різні роки відвідували відомі письменники: Іван Драч, Дмитро Павличко, Борис Олійник, Сергій Жадан, Любко Дереш, брати Капранови, Оксана Забужко, Юрій Винничук, Макс Кідрук, Юрко Іздрик та ін.

«Осінь 2006 року привнесла в моє життя Острозьку академію, за якою не лише університет, а світ Слова і Людей. Це було 5 років творчих вечорів, перших літературних публікацій, наших перших студентських променів слави, добрим фундаментом для якої стали літературні студії при катедрі української філології під керівництвом світлої пам’яті Анатолія Олександровича Криловця. Це був час, коли в університетській бібліотеці ми не лише готувалися до практичних занять, гортали підшивки літературних часописів, а й «шукали своє майбутнє», як доленосно одного разу висловився Віталій Максимчук», – пригадує Оксана Пухонська, випускниця спеціальности «Літературна творчість», докторка філологічних наук, доцентка катедри української мови і літератури НаУОА.

У гостях – Борис Олійник і Микола Жулинський. Фото з катедрального архіву
У гостях – Борис Олійник і Микола Жулинський. Фото з катедрального архіву

Студенти літературної творчости публікували свої тексти в різноманітних журналах, видавали власні книги, стукали у віконце Національної спілки письменників України. З-під юного пера вийшли збірки Вікторії Каневської, Оксани Пухонської, Наталії Бліхар, Юхима Дишканта, Романа Романюка, Юлії Костюкевич, Галини Філонюк, Ольги Гузій, Діани Нагірної, Анатолія Білого, Олександра Подвишенного, Вікторії Селезень та іншої молодої парослі.

Задля поширення альтернативного мистецтва 2007 року Віктор Іщенко, Євген Лущиков, Роман Романюк і Юхим Дишкант створили Союз творчої потенції «Плита», який мав честь виступити на Форумі видавців у Львові.

Літературно-екстремістський союз «Плита». Фото unian
Літературно-екстремістський союз «Плита». Фото unian

Презентація збірки Юлії Костюкевич, тоді вже випускниці НаУОА. Фото з архіву автора
Презентація збірки Юлії Костюкевич, тоді вже випускниці НаУОА. Фото з архіву автора

Оксана Пухонська зауважує, що навчатися було цікаво, а також вистачало часу на дозвілля: «ми вчилися жити і любити, подорожувати Києвом, Львовом, Чернівцями, Тернополем, Запоріжжям, Ніжином, Кам’янцем-Подільським, Хотином, Уманню… І знову повертатися в затишні авдиторії нашого Старомонастирського корпусу… Це відчуття, які не вдасться підмінити  жодними іншими, навіть найбільшими і найяскравішими враженнями інших досвідів».

2007 року при катедрі української філології Галина Вокальчук створила науковий гурток «Українська індивідуально-авторська неографія» (згодом – лексикографічна лабораторія «Острозький неограф»), започаткувавши видання однойменної серії словників авторських новотворів українських поетів. Це стало поштовхом для формування Острозької неологічної школи та поширення наукових напрацювань філологічно обдарованої молоді.

Наукові напрацювання «Острозького неографа». Фото з архіву автора
Наукові напрацювання «Острозького неографа». Фото з архіву автора

Завдяки мудрому наставництву випускники спеціальности успішно поповнювали викладацькі ряди Острозької академії, уносячи нові віяння в острозьку філологічну науку. Найбільш урожайними буди перші два випуски, колишні студенти яких стали колегами своїх учителів, зокрема: Зоя Олексійчук (Столяр), Зоряна Годунок, Світлана Саковець (Власова), Віталій Максимчук, Вікторія Назарук, Наталія Криловець.

«Українською лінгводидактикою зумів захопити відмінницю навчання, старосту першого випуску української філології Зою Олексійчук, а згодом і Христину Федорич, бакалаврська робота якої переросла в магістерську, а згодом, як і в Зої Володимирівни, у кандидатську дисертацію зі спеціальности 13.00.02 – теорія і методика навчання української мови», – пригадує Іван Хом’як.

Саме молоде покоління надихнуло Івана Миколайовича започаткувати науково-дослідну студію дидактичної лінгвістики, яка тривалий час діяла в університеті, а її вихованці публікувалися в провідних педагогічних журналах, як-от, «Дивослово», «Українська мова і література в школах України».

Після засідання науково-дослідної студії дидактичної лінгвістики. Фото з катедрального архіву
Після засідання науково-дослідної студії дидактичної лінгвістики. Фото з катедрального архіву

«Якось незчулася, коли поруч із учителями на рідній катедрі, яко колеги, опинилися, ми, учні 2000-х: Зоя Столяр (Олексійчук), Віталій Максимчук, Зоряна Шостюк (Тарадай), Христина Карповець (Федорич), Ірина Рабчук (Думіч). У нас безліч спільних споминів, що частково також виповнюють мозаїку історії нашої alma mater», – зауважує Оксана Пухонська.

Студенти-філологи наповнювали власне життя різноманітними подіями, брали участь у творчих вечорах і танцювальних колективах, реалізовували себе в різних царинах і досягали високих результатів.

Акція до Дня академії. Фото з архіву родини Карповців
Акція до Дня академії. Фото з архіву родини Карповців

«На першому курсі ми вивчали історію Острозької академії. Із дисципліни можна було заробити собі автоматичне зарахування іспиту. Проте я не шукала легких шляхів і, не отримавши бал автоматично, мусила складати екзамен. Я до нього готувалася так, наче це був останній день мого життя: заходила в найглибші нетрі історії ОА, вивчала найменші дрібниці й усі-усі дати. І коли отримала свої заповітні 100 балів – то був один із тих навчальних днів, які я й досі пригадую з усмішкою та гордістю», – пригадує випускниця української філології Марина Карповець, технічна письменниця ТОВ «Нова пошта» (Київ).

Науковий прорив українських філологів НаУОА

1 лютого 2010 року катедру української філології реорганізували та створили катедру української мови, завідувачем якої став академік Іван Хом’як. Літературне крило відійшло до катедри журналістики та літературознавства, яку очолив професор Ярослав Поліщук.

Іван Миколайович удихнув у колектив нове життя, постійно ініціюючи заходи для утвердження української мови та художнього слова. Під керівництвом Любові Черухи постала студія-театр «Слово», яка організувала захід «Не перебрати квітів у цьому вінку». До Міжнародного дня рідної мови відбулася театралізована вистава «Дочка Троянди» за однойменною драмою-казкою Зірки Мензатюк і зустріч із самою письменницею.

Тетралізована вистава «Дочка Троянди». Фото з катедрального архіву
Тетралізована вистава «Дочка Троянди». Фото з катедрального архіву

Зірка Мензатюк у колі учасників театралізованої вистави «Дочка Троянди». Фото з архіву родини Карповців
Зірка Мензатюк у колі учасників театралізованої вистави «Дочка Троянди». Фото з архіву родини Карповців

Іван Хом’як пригадує, що під час свого керівництва започаткував усеукраїнські щорічні науково-практичні конференції з актуальних проблем культури української мови й мовлення, у яких брали участь провідні українські вчені – Любов Мацько, Світлана Єрмоленко, Анатолій Загнітко, Микола Вашуленко, Марія Пентилюк, Ніна Голуб, Олена Горошкіна, Світлана Бибик, Любов Струганець, Володимир Олексенко, Сергій Омельчук, Павло Гриценко та інші.

Учасники І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми культури української мови і мовлення». Фото з катедрального архіву
Учасники І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми культури української мови і мовлення». Фото з катедрального архіву

Діалектологічний семінар. Фото з катедрального архіву
Діалектологічний семінар. Фото з катедрального архіву

Однак у вересні 2012 року літератори знову повернулися в рідну гавань – катедру української мови і літератури очолив професор Іван Хом’як. До її складу, окрім завідувача, увійшли Анатолій Криловець, Лариса Мініч, Наталія Банацька, Юрій Миненко, Світлана Саковець, Віталій Максимчук, Зоя Столяр, Роман Криловець і Зоряна Шостюк.

Колектив катедри та студенти української філології продовжували популяризувати рідне слово в стінах університету та за його межами. Молодь активно брала участь і перемагала в конкурсах й олімпіадах міжнародного та всеукраїнського рівнів.

Юрій Андрухович під час Шевченківського марафону. Фото з катедрального архіву
Юрій Андрухович під час Шевченківського марафону. Фото з катедрального архіву

Ушанування пам*яті Кобзаря. Фото з катедрального архіву
Ушанування пам*яті Кобзаря. Фото з катедрального архіву

Вікторина до Дня слов*янської писемности та культури. Фото з катедрального архіву
Вікторина до Дня слов*янської писемности та культури. Фото з катедрального архіву

«З-поміж переможниць всеукраїнських студентських олімпіад з української мови й літератури, всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт, Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т. Шевченка – Вікторія Назарук, Катерина Цімахович, Ольга Галуга, Аліна Томілович, Оксана Пухонська, Ірина Думіч, Христина Семерин, Олена Самсонюк, Віолета Немикіна, Тетяна Марценюк, у яких був науковим керівником, лінгвістичним й організаційним консультантом», – з гордістю називає імена найкращих студенток Іван Хом’як.

У 2010-х роках науковий потенціал катедри невпинно зростав завдяки захистам дисертацій Лариси Мініч «Лінгвосинергетика ідіостилю Миколи Вінграновського» (2012), Світлани Саковець «Міфопоетика поезії Василя Стуса» (2012), Віталія Максимчука «Лексичні новотвори поетів Рівненщини середини XX – початку XXI сторіч» (2014), Зої Столяр «Формування комунікативної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення синтаксису» (2015).

Учасники V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми культури української мови і мовлення». Фото з катедрального архіву
Учасники V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми культури української мови і мовлення». Фото з катедрального архіву

Це дало можливість забезпечувати освітній процес власними науково-педагогічними кадрами. Однак окремі дисципліни продовжували читати фахівці з рівненських вишів – Наталія Шульжук, Олександр Кирильчук, Володимир Лавренчук, Наталія Кирилкова.

Революція, Крим, пам’ять: історія катедри в постмайданний період

Революція гідности й окупація Криму вплинули як на долю всієї України, так і катедри української мови і літератури НаУОА. У вересні 2014 року до колективу приєдналася Світлана Кочерга, професорка Кримського гуманітарного університету (Ялта), а згодом і її учениця – доцентка Олександра Вісич.

Світлана Кочерга й Олександра Вісич у Балаклаві. Фото http://lesiaukrainka.crimea.ua
Світлана Кочерга й Олександра Вісич у Балаклаві. Фото http://lesiaukrainka.crimea.ua

Вони започаткували в університеті вивчення геопоетики й метадрами, употужнили острозьке (волинське) лесезнавство. Світлана Кочерга створила науковий гурток «Genius loci», який розпочав видавати літературно-науковий альманах «Геопоетичні студії». 

Перша презентація альманаху «Геопоетичні студії». Джерело oa.edu.ua
Перша презентація альманаху «Геопоетичні студії». Джерело oa.edu.ua
 

Драматичне дійство до дня народження Михайла Коцюбинського. Фото з катедрального архіву
Драматичне дійство до дня народження Михайла Коцюбинського. Фото з катедрального архіву

Весна 2017 року чорною хмарою оповила українську філологію в Острозі – раптово відійшов у вічність ідейний натхненник і засновник спеціальности Анатолій Криловець. Хвороба виявилася сильнішою за невмируще слово поета…

Одне з останніх занять Анатолія Криловця. Фото з архіву Інни Анталовської (Кухарської)
Одне з останніх занять Анатолія Криловця. Фото з архіву Інни Анталовської (Кухарської)

Однак після падінь завжди бувають злети. 2018 року на рідну катедру повернулася випускниця Оксана Пухонська, яка через рік захистила докторську дисертацію «Посттоталітарна пам’ять та її трансформація в сучасній українській літературі». 

«Заходжу в авдиторію, як у вічне майбутнє власного минулого і тихо радію своєму поверненню хай не крізь час, а бодай у просторі в той затишний світ починань і звершень. Після Острозької академії, звісно, були інші університети навчання і життя, були інші вчителі й учні, свої принади інших країв і країн, мов і культур. Але це одне з небагатьох місць, де справді відчуваєш себе ВДОМА», – з приємністю говорить Оксана Ярославівна.

Оксана Пухонська читає поезію переможцям творчого конкурсу. Фото автора
Оксана Пухонська читає поезію переможцям творчого конкурсу

2019 року під керівництвом Марії Моклиці докторську дисертацію «Метадрама: теорія і репрезентація в українській літературі» захистила Олександра Вісич. Через рік науковий ступінь кандидата педагогічних наук отримала Христина Карповець (тема роботи – «Формування правописної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури в процесі навчання мовознавчих дисциплін»).

Філологія нового покоління: пандемійний виклик

2020 року катедру української мови і літератури очолила Олександра Вісич, яка продовжила острозькі філологічні традиції.

Пандемія внесла свої зміни в академічне життя, але не зупинила його. Відеомарафони, презентації, конкурси, олімпіади, зустрічі з цікавими людьми – усе перемістилося в онлайнові застосунки та соціальні мережі. Налагоджено роботу з випускниками в межах дистанційних зустрічей «Філологія: широкі можливості».

Онлайн-презентація словника футбольних фразеологізмів
Онлайн-презентація словника футбольних фразеологізмів

2021 року завідувачем катедри української мови і літератури став Віталій Максимчук.

Сьогоднішня філологія в Острозькій академії – це сплав досвіду та молодости, це єдність новаторства і традицій, які творять майбутнє.

«На українській філології працюють висококваліфіковані фахівці, які безмежно цінують свою професію, чим і надихають нас до підкорення філологічних вершин. Під час спілкування з викладачами ми вражені тим, як сильно треба любити філологію, свою роботу та студентів, щоб так оперувати словом і так натхненно читати лекції», – говорить Альона Пиліпака, староста другого курсу.

Катедра української мови і літератури в майже повному складі. Фото Зоряни Шостюк
Катедра української мови і літератури в майже повному складі. Фото Зоряни Шостюк

Дівчина переконана, що в стінах НаУОА спудеї-філологи усвідомлюють значущість своєї майбутньої професії, а викладачі завжди підтримують «найбезглуздіші» ідеї здобувачів освіти й допомагають їх реалізувати. Окрім того, багато практики допомагає студентам розвивати професійні навички.

«Українські філологи в Острозькій академії – це допитливі, ерудовані люди, які поважають минуле та цінують майбутнє. Це не просто щирі й мудрі люди, а ковалі українського слова! Кар’єрні можливості для філолога надзвичайно широкі, бо ця спеціальність – незліченна кількість напрямів до розвитку й самовдосконалення», – стверджує Альона Пиліпака.

Острозькі спудейки-філологині. Фото автора
Острозькі спудейки-філологині. Фото автора

Позаду 445 років – років боротьби за місце під сонцем, років злетів і падінь, років засівання добірного українського слова на студентських нивах, років прополювання суржику, років, які з удячністю зринають у споминах кожного з нас.

«Ця осінь стає своєю для інших поколінь студентів, для яких наші спогади – то вже історія, але, спостерігаючи їх, мимоволі шукаєш у них себе з тими ж хвилюваннями перед сесією, з тими ж недоспаними поглядами після веселих гуртожитських посиденьок ночами, з тими ж мріями підкорити світ тут і тепер. У кожної пори життя свої принади і переваги», – говорить Оксана Пухонська.

Попереду нові виклики, нові вершини й нові відкриття…

«Я впевнена, що українська філологія в університеті буде й надалі розвиватися, і згодом усі виші країни будуть наслідувати приклад Острозької академії», – переконана Катерина Опейда, учениця 11 класу Луцької ЗОШ І–ІІІ ступенів № 12, слухачка підготовчого відділення НаУОА.

Цікаво: якою ж буде українська філологія в Острозі через наступні 445 років? 

***

Автор щиро дякує за спогади-думки-міркування Іванові Хом’яку, Ларисі Мініч, Оксані Пухонській, Марині Карповець, Анастасії Хеленюк, Альоні Пиліпаці, Катерині Опейді, а також людям, завдяки яким окремі спогади стали можливими: Христині Карповець та Ірині Рабчук. Окреме велике спасибі Зоряні Шостюк і Наталії Денисенко – за чудову роботу з архівними матеріалами та непереборне бажання докопуватися до істини.

Коментарі
26 Листопада 2021, 17:29
До чого ж цікавий матеріал! Було неймовірно захопливо читати про історію мужніння катедри!
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром