«Запах олійної фарби для мене найрідніший», – луцька мисткиня розповіла про свою стихію

10 Жовтня 2021, 15:58
Аліна Ольхова ІНТЕРВ'Ю 553
Аліна Ольхова

Традиційно у другу неділю жовтня усі українські майстри пензля святкують свій професійний день. З нагоди Дня художника луцька мисткиня Аліна Ольхова розповіла Район.Культура про те як стала художницею та що привело її до мистецтва стародавньої вишивки, чи заробляє вона на своїй творчості та чи бачить нащадків послідовниками сімейної малярної справи.

Художниця за мольбертом
Художниця за мольбертом

 

Зростання в сім'ї художників

– Коли ви почали писати картини? Що спонукало до цього?

– Я не могла не писати. Народжена в сім'ї художників, запах олійної фарби для мене найрідніший, а першими іграшками були пензлики.

– Розкажіть більше про батьків.

– Мама Галина, теж закохана у мистецтво з дитинства, з перших кроків плекала в мені цю любов. Змалку я завжди їздила з нею на пленери не тільки по Волині, а й по країні. Також часто була присутня під час розпису мамою церков та костелів західної України. З дитинства читала книги про мистецтво та відомих художників. Тато Валерій – нині знаний художник та скульптор у Канаді. Він також завжди підтримував і підтримує моє бажання творити.

Маленька Аліна з татом
Маленька Аліна з татом

– Тобто, мама розписувала церкви, а тато більше скульптор?

– І мама, і тато писали картини, ікони, їздили разом оформлювати церкви. Дуже талановиті, наразі нехай, не ображаються мої друзі-художники, більшого таланту не зустрічала.

Тато художниці за роботою
Тато художниці за роботою

– Чи пам’ятаєте свою першу картину?

– Першу точно не згадаю. Ми з татом досі згадуємо та сміємося, як приносив мені великі стоси паперу і їх я змальовувала за декілька днів і просила нові. Дуже любила з натури малювати свої іграшки.

Робота художниці
Робота художниці

– Де ви вчилися писати картини?

– У сім років мама віддала мене до Ковельської художньої школи, яку я успішно закінчила. І так по житті творчість завжди супроводжує мене, позаяк мистецтво – це бачити красу навколо. Подорожуючи, зупиняю мить, фотографуючи. Я це теж дуже люблю.

Пейзаж
Пейзаж

– Який жанр вам найбільше до вподоби?

– Щодо жанрів, то найбільше подобається писати натюрморти та пейзажі. А техніки виконання люблю від абстракції до реалізму.

Натюрморт
Натюрморт

 

Майстерність з покоління в покоління

 

– Знаю, що ви ще й вишиваєте в старовинних техніках. Хто вас навчав? Де знаходите схеми для вишивки?

– Так, одного разу захопилась і закохалась у вишивку нашої бабусі Ольги Ольхової. І вирішила собі попри все опанувати і цей прояв мистецтва. Бабусі ці знання передала ще її мама. Та й у нашій сім'ї вишиванки та рушники бабусі бережуть, як зіницю ока.

Калина
Калина

– Тобто, вас навчила бабуся?

– Так, я захотіла опанувати техніки, якими вона володіє. Численні мережки, настил по сітці, лиштва, вирізування, ретязь, солов'їні вічка, курячий брід – чого тільки варті ці милозвучні українські назви. Бабуся з радістю погодилася мене навчити своїх секретів, адже такими техніками зараз мало хто вишиває і їй хотілося, щоб ці знання залишилися в сім'ї. 

Волошки
Волошки

– Вам пощастило, що вдалося зберегти цей ланцюжок поколінь.

– Так, попри поважний вік, а бабусі Олі, тоді вже було 90, я щодня приходила до неї й годинами ми сиділи за вишивкою. Зараз вона часто жартує, що свого часу правильно зробила і дала мені «не рибку, а вудку». Опанувавши ще й мистецтво вишивки, я тепер не тільки пишу картини, а й вишиваю сучасно автентичні сорочки та сукні.

Вишита сорочка
Вишита сорочка

– Отже, ви вже, так би мовити, профі у двох напрямках? Що більше імпонує?

– Насправді ці два жанри мають багато спільного. Картини я пишу пензлями на полотні, а вишиванки нитками на тому ж таки полотні. Ці два заняття дуже медитативні й схожі між собою. Бо митцям притаманно свій внутрішній світ переносити на полотно, будь то картини, вишивка, фотографія чи поезія.

Донька мисткині у вишитій сукні
Донька мисткині у вишитій сукні

 

Буденність художниці

– Чи можете оцінити кількісно свій творчий доробок?

– Наразі, скільки картин у моєму доробку, вже не злічу. А от вишиванок і вишитих суконь вже понад тридцять. І вишиваю я щодня. Маю замовлення і в Україні, і за кордоном. Ідеї до кожної вишиванки черпаю з навколишнього світу. Тут надихає усе: природа, квіти, птахи. Кожна робота індивідуальна та ексклюзивна, ніколи не повторююсь. Нині мої вишиванки зібрані в соцмережах під тегом #вишитідумки

– На вишивці виходить заробляєте, а картини теж пишете на замовлення?

– Так, завдяки вишивці я не тільки розвиваюсь, а й заробляю. Попит народжує пропозицію. Картини теж пишу на замовлення, маю своїх постійних клієнтів, але більше до вподоби писати для душі.

Картина для душі
Картина для душі

– Ви із сім’ї митців, чи бачите у своїх дітях творчі задатки?

– У дітях однозначно бачу творчі нахили, адже правду кажуть: не виховуйте своїх дітей, вони все одно будуть схожими на вас. І донька Софійка, і син Сашко полюбляють малювати. Доця дуже вправно вишиває бісером. Та основне їх заняття зараз – це навчання і який шлях діти оберуть, залежить тільки від них. Ми з чоловіком підтримаємо усе.

Син мисткині у вишитій сорочці
Син мисткині у вишитій сорочці

– Знаю, що нещодавно  ви перемогли зі своєю вишиванкою у конкурсі образотворчого мистецтва. Чи берете участь у художніх відборах?

– Зазвичай, нині в конкурсах я не залучена. Цей етап я пройшла у шкільні роки, постійно десь виставлялася і брала участь. Навіть, якось виграла путівку в табір «Артек». А от взяти участь у Всеукраїнському конкурсі з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, це був порив душі.

Читайте також: Мисткиня з Луцька перемогла у всеукраїнському конкурсі образотворчого мистецтва

Птахи
Птахи

– Чому ж виник такий порив?

– Просто відчула, що хочу, а ще, чомусь, була впевнена, що займу одне з призових місць. Правда, була приємно вражена, що отримала почесне перше місце. Такі нагороди надихають і дають зрозуміти, що рухаюсь у правильному напрямку.

Читайте також: Сто днів для культури: редакція Район.in.ua збирає кошти на новий проєкт

Якщо вам сподобалось це інтерв'ю – підтримайте Район.Культура довільним внеском на Спільнокошті.

Фото Аліни ОЛЬХОВОЇ

Коментар
27/10/2021 Середа
27.10.2021
26.10.2021
25.10.2021
24.10.2021