На службі у князів: як захищали та чим допомагали волинські татари

06 Жовтня 2021, 16:14
Татарський ротмістр ХVII століття 4191
Татарський ротмістр ХVII століття

У ХVI столітті вихідці степу тюркського походження – татари осіли на землях Правобережної та Західної України, які входили до складу Великого Князівства Литовського та Польського королівства. Вони жили й на території Волині та як люди служиві перебували на військовій службі у місцевих князів. Допомагали їм не лише боронити маєтки від вторгнень чужинців, а й з’ясовувати стосунки з сусідами. Ось, як це відбувалося упродовж ХVI – ХVII століть.

На службі у князя Острозького

Найвідомішим осередком проживання татар на Волині була фортеця Острог – центр Острозької ординації, що відігравав важливу роль в обороні регіону. Вперше вони тут з’явилися близько 1512 року, після битви під Вишневцем, де князь Костянтин Іванович Острозький захопив чималу кількість бранців.

З початку XVI століття в Острозі налічувалося майже 50 мусульманських сімей (приблизно 100–150 воїнів), які мешкали на вулицях Татарській і Зарванській. Вони мали мечеть, яка діяла з 1569 до 1659 року, і навіть магазин «халяльної» (дозволеної для мусульман) їжі.

Читайте також: «Культурний барбакан» – друге життя Татарської вежі. ФОТОХРОНІКА

Татарська вежа в Острозі, 1920-1930-ті роки. Фото Євгена Яковенка
Татарська вежа в Острозі, 1920-1930-ті роки. Фото Євгена Яковенка

Читайте також: Як князі-меценати перетворили Острог на центр духовності

І хоч татарське населення тут давно асимілювалося, серед місцевих жителів і тепер можна простежити монголоїдну домішку, що є нехарактерною для антропології Волині. 

«Острозькі татари» залишили помітний слід в історії України, відбиваючи атаки кримців з османами та беручи участь 1570 року у боротьбі князів Острозьких зі Станіславом Тарновським за місто Тарнов.

Читайте також: В гостях у Роксолани: волинський рукопис про посольство до Стамбула

Острозький Коран. Джерело: https://islam.in.ua
Острозький Коран. Джерело: https://islam.in.ua

Водночас у фондах Центрального державного історичного архіву України збереглися судові справи, у яких ідеться про їхнє повсякденне життя, зокрема, і розбійницькі походи. Ці документи дослідив та оприлюднив науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України Національного музею історії України Олексій Савченко.

Читайте також: В Острозі створили інтерактивну карту володінь князів Острозьких

Відповідно до судових скарг, 21 липня 1575 року острозькі татари здійснили наїзд на маєток пана Мишкі-Варковського, під час якого знищили, витоптуючи, збіжжя жита й пшениці, вівса і ячменя. На додаток, ще й побили пастухів та викрали худобу. Повертаючись до Острога, те саме зробили й на інших володіннях скаржника.

Розбійницькі напади

Восени того ж року кілька сотень озброєних татар, на замовлення князя Острозького, прорили від ставка пана Мишкі-Варковського рів «и воду с рыбою всею у став Жорновский спустили, и мельников моих Хому и Пыжа посбивали, кожухи, сермяги, поясы с колитами и з грошмы поотрывали». Того дня ще й скоїли набіг на село Хрилів.

Костянтин Острозький
Костянтин Острозький

Читайте також: Як волиняни поверталися із кримськотатарського полону

У іншій справі пан Миколай Кгедзінський – війт Луцький у своїй скарзі звинувачував Василя Борзобагатого Красенського в тому, що він 1 січня 1584 року приїхав до його маєтку неподалік Луцька разом із сином Костянтином та шістьма сотнями острозьких і дубенських татар та пограбували його, захопивши коштовні речі, худобу тощо. 

Водночас вони напали й на місцеву церкву Cвятого Михайла, з якої не лише прихопили начиння, а й «у тоє церкви замок отбити дворы выбити и тело небожчика Матфея Волошинина выгкопавши и з собою повезти до Жидичина…».

Про продовження цієї історії 2 січня 1584 року можна дізнатися зі скарги пана Рафала Кгутовського на того ж Василя Борзобагатого Красенського. 

Адже він вночі із сином та татарами князя Острозького «з розными бронями войне належачими, наєхавши моцно кгвалтом на двор и имене мое Подлсцы… и жону, детей, слуг и подданых моих позбивал и поранилъ». Самого ж господаря побитого вивезли до Жидичина, а його оселю пограбували.

Читайте також: Як москвичі хотіли, але не змогли захопити Луцьк

Як виходить із тексту судових справ, войовничі татари князя Острозького також мешкали у місті Дубно. Про їхні діяння ідеться у скарзі луцького гродського писаря Петра Мложовського. Той зазначав, що Василь Борзобагатий Красенський разом із дубенськими татарами постійно чинили кривди мешканцям сіл Колчин та Звоз біля Луцька. 

Костянтин Василь Острозький
Костянтин Василь Острозький

Інший пан Юрій Кирдей-Милський також скаржився до Луцького гродського суду у липні 1603 року, згадуючи стрільців з татарами, що «…до пятдесяти с сагайдаками…ходили погрожаючи челяди моей…».

Читайте також: Пригоди волинського шляхтича Михайла Чайковського: від козацького ватажка до османського паші

Приватні армії Заславських і Вишневецьких

Такі ж воєнізовані татарські загони перебували на службі в інших представників шляхетських родів, зокрема, Заславських. Там також не обходилося без розбоїв і грабунків. 

У жовтні 1651 року до Луцького земського суду скаржилися на князя Владислава Заславського щодо відшкодування збитків, які завдали два командири його служивих татар. Ті на чолі своїх загонів пограбували підданих Данила Єловицького у селі Плоска і вивезли награбоване до Дубна.

Але найпотужнішу армію татарських найманців утримували князі Вишневецькі. Так, дві сотні татар Яреми Вишневецького на чолі з ротмістром Стефаном Ліпським у 1637–1638 роках придушували козацькі повстання під проводом Павлюка (Бута) і Остряниці. Цей же загін на чолі із Яном Дубровським здійснив наїзд на слободу Буків – маєтність Анджея Суходольського.

Зазначені скарги свідчать, що татари на службі у волинських князів, бувши гарно озброєними, часто брали участь у зведенні рахунків зі сусідами, пересічному грабежі та у місцевих суперечках за маєтність.

Читайте також: Джаніке-Ханум або Як жінка вижила серед чоловіків-тиранів

Коментар
27/10/2021 Середа
27.10.2021
26.10.2021
25.10.2021
24.10.2021