Як москвичі хотіли, але не змогли захопити Луцьк

02 Вересня 2021, 18:00
Війська волинських князів 4590
Війська волинських князів

Про цю історію можна написати так – міжусобна війна між руськими князями за Київ і домінування на Русі. І це буде правда. Можна й так – дядько з племінником сперечаються хто з них крутіший. І це теж буде правда. А можна навіть так закрутити – внук шведського короля воює проти внука англосаксонського короля. І з цим теж не посперечаєшся.

Одним словом, історія ця буде цікавою, несподіваною і пізнавальною. Історія про те, як виникло Луцьке князівство! Але перед тим як зануритися у світ князівських інтриг, воєн, доблесті та хитрості я нагадую звідки почалася уся ця суєта суєт.

Князь Ярослав Мудрий написав правила, за якими мали керувати його діти. Але дітей було багато, внуків ще більше, а князівств на усіх не вистачало. Тому швидко після смерті Ярослава почалася боротьба за владу, землю і фінанси. 

Читайте також: Коли вперше згадується Луцьк, або що у місті робив перший король Русі

Князі успішно одружувалися і виходили заміж за усіляких королів, графинь і герцогів від Англії й Франції до Візантії та Грузії. І тим самим розносили нашого цвіту по усьому світу, збільшуючи кількість родичів-претендентів на руські землі.

Пройшли роки та десятиліття, і в першій половині ХІІ століття на Русі сформувалось кілька коаліцій і династій. І кожна з них претендувала на звання найсильнішої, найбільшої та найуспішнішої. 

В галицьких землях правили Ростиславичі, на Чернігівщині князювали Ольговичі, а на більшій частині інших князівств сперечалися між собою діти й внуки Володимира Мономаха. Все зрозуміло? Тоді полетіли далі!

У 1112 році не стає князя Давида, який у свій час тримав під контролем майже все Полісся і Волинь. І ці землі перейшли під контроль Мономаха. Цей князь був ще тим фруктом. Успішно одружився із донькою останнього англосаксонського короля, ще пізніше на доньці половецького хана. 

Ті народили вісім синів і троє доньок. І по завітам своїх предків Мономах так само через шлюби дітей породичався зі шведами, угорцями, візантійцями, осетинами та половцями. Розсілися його діти й внуки на Волині, Київщині, в Суздалі й Заліссі (там, де пізніше збудують Москву).

Читайте також: «Невидимі» княгині

Усі отримали по земельному паю, але не всіх це влаштовувало. Найдовше з синів Мономаха прожив Юрій. Його ще за життя батька відправили в ліси майбутньої центральної Росії нести туди світло цивілізації. 

Там він заснував свою окрему династію та отримав прізвище Довгорукий. Чи то через свої реально довгі руки, чи через те, що постійно втручався у справи інших князів. Дуже сильно йому хотілося правити у Києві. 

Проте був він по списку аж сьомим сином і шанси на престол були мінімальні. Тим більше, що у столиці правив старший син Мономаха – Мстислав Великий і його діти. Князя цього в Європі називали ще Гаральд, на честь його діда – англійського короля, і дуже поважали за мудрість, силу, хитрість і міць. 

В Києві його народ теж дуже любив за гумор, забави та харизму. І, коли не стало Мстислава і мав престол переходити наступним меншим братам, то столичний електорат дуже обурювався і виступав на підтримку сина його Ізяслава.

Останній «був парубком моторним». Вмів воювати, інколи називався «царем», збудував чи не першу Дніпровську флотилію (чим дуже неприємно потім здивував Довгорукого!) і підтримував вітчизняну церкву проти її залежності від Візантії. Зрозуміло, чому у Києві його так шанували!

Князь Ізяслав – засновник династії волинських Ізяславовичів
Князь Ізяслав – засновник династії волинських Ізяславовичів

Тим більше, що за ними стояли серйозні хлопці-вікінги, адже дідом Ізяслава був шведський король Інге Старший! Так серед Мономаховичів виникло дві конфліктуючі фракції – племінник Ізяслав і Со проти дядька Юрія&Москва.

Військові дії велися від Володимира до Суздаля і від Переяслава до Новгорода. Князі домовлялися про співпрацю, через кілька місяців зраджували один одного, наймали сусідів-половці зі степів Причорномор’я і Кубані, приводили загони з братських і сестринських Угорщини й Польщі та знову домовлялися про черговий «вічний мир». Одним словом, все як завжди.

У 1149 році Юрій Довгорукий збирає величезне військо разом з союзними половцями (з якими у нього були тісні сімейні контакти) і бере в облогу Луцьк. Ізяслав перед тим якраз програв чергову битву і змушений був втікати на Захід у пошуках підтримки.

Читайте також: 400 гривень і 4 міста: скільки коштував Луцьк і Володимир 900 років тому

Обороною міста керував його молодший 19-річний брат Володимир. Керував дуже успішно. Уся та армія так і не змогла взяти невелике, але дуже важливе місто. 

Мало того, під час однієї з вилазок обложених під стінами Лучеська ледь не загинув син Юрія Андрій Боголюбський – майбутній святий РПЦ, перший великий князь Володимирський і організатор першого в історії Русі знищення Києва.

Боголюбського врятував кінь, який виніс його з поля бою, і помер від отриманих ран. Княжич наказав поховати вірного коня на березі річки Стир і більше в атаку без стяга й охорони не ходив. 

Через шість тижнів облоги на горизонті з’явився Ізяслав з союзними військами з Польщі, Угорщини та Чехії. А з Галичини підтягнулися місцеві князі до цього поділу територіально-князівського пирога. І облога припинилася. 

Усі домовилися про мир і розійшлися готуватися до дальшої війни. Ізяслав все-таки спромігся вернутися до столиці і правити останні роки свого життя як великий князь Київський. Він помер через чотири роки після облоги Луцька. 

Проте це не зупинило війну, оскільки справу його продовжили сини, котрі на той момент вже осіли на Волині. Саме так з’явилася династія волинських Ізяславовичів.

Навчений гірким досвідом, після смерті Ізяслава Юрій Довгорукий домовляється з галичанами, що ті знову атакують Луцьк. Ви це собі уявляєте: один з засновників майбутньої Московії вмовляє майбутніх львів’ян і тернопільців воювати проти волинян? Мда...

Мало того, разом з військами останніх на Луцьк іде і той князь Володимир, який керував його обороною п'ять років тому! Чимось його там образили, напевно. На Волині тоді правили сини покійного Ізяслава – Мстислав і Ярослав

Старший Мстислав успішно воював з половцями, любив свою дружину польську княжну Агнешку, був дуже популярним в Києві та збудував у Володимирі відомий Свято-Успенський собор. 

Читайте також: Кохання Святого Володимира

Свято-Успенський монастир у Володимирі, який заснував князь Мстислав
Свято-Успенський монастир у Володимирі, який заснував князь Мстислав

Розуміючи, що їх землі атакує величезна армія, він залишає Лучеськ під контролем молодшого брата Ярослава і, як його батько в свій час, їде в Європу за допомогою. Ярослав одружився з чеською принцесою, заснував Луцьке єпископство та успішно оборонив Луцьк від галичан.

Останні зрозуміли, що під стінами Луцька їм немає що робити, пішли через рік на Володимир. Де Мстислав зрозуміло розповів, що на Волині їм немає чого робити. Це західноукраїнське дербі закінчилося перемогою Волині з рахунком 2:0.

Брати Ізяславовичі якось між собою домовилися і розділили володіння. Саме після цих облог, у 1155 році Ярослав Ізяславович став першим Луцьким князем. А його брат так і залишився князювати у Володимирі. За Ярослава місто дуже розрослося і збагатіло.

Перший Луцький князь Ярослав
Перший Луцький князь Ярослав

І князі тут правили без малого майже 300 років. До смерті в 1452 році останнього луцького князя Свидригайла. Що ж було далі на Русі?

Читайте також: Як управляли Луцьком півтисячоліття тому

Юрій Довгорукий після смерті племінника Ізяслава стане великим князем Київським. Саме там його успішно отруять під час чергової гулянки у місцевого боярина Петрила. Засновника Москви поховають у Києві у церкві Спас на Берестові, і як напише літописець «побивали суздальців по городах і по селах, а добро їхнє грабуючи».

Спас на Берестові у Києві, де похований Юрій Довгорукий
Спас на Берестові у Києві, де похований Юрій Довгорукий

Його син Андрій Боголюбський у 1169 році вперше в історії Русі вщент спалить і розграбує Київ. Він заснує велике князівство Володимирське, яке стане центром майбутньої Росії. 

Через кілька років після знищення Києва його війська розбіжаться у паніці перед загонами того ж таки першого луцького князя Ярослава, а самого Боголюбського вб’ють свої бояри.

Галицьке князівство буде чи то приєднане, чи то захоплене волинським князем Романом, а через кілька десятиліть повторно – його сином Данилом. Так виникне Волинсько-Галицька держава династії Романовичів.

Карта Волинського і Галицького князівств
Карта Волинського і Галицького князівств

 А волинські князі – що володимирський Мстислав, що луцький Ярослав – будуть по черзі, крім Волині, ставати великими князями Київськими. Проте значення столиці Русі буде вже занепадати та замість нього будуть рости нові центри майбутніх держав Східної Європи.

Проте це вже інша історія!

P.S. До речі, матір’ю цих волинських князів (Мстислава і Ярослава) була Агнеса фон Гогенштауфен. Донька німецького короля Конрада ІІІ (першого з цієї династії на престолі) і тітка імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси! Знала ця Агнеса за кого заміж виходити.

Читайте також: Чорна княгиня, засновниця Острозької академії

Агнеса Гогенштауфен – матір волинських князів і тітка німецького імператора
Агнеса Гогенштауфен – матір волинських князів і тітка німецького імператора

Коментар
17/09/2021 П'ятниця
17.09.2021
16.09.2021
15.09.2021