Локомобілі, шлюбна угода та постріл у мера: історія володимирської електрівні

29 Липня 2021, 18:00
Міський голова Володимира – Леон Сухоржевський 1437
Міський голова Володимира – Леон Сухоржевський

Одного дня 1934 року мешканці Володимира опинились без електрики. Вуличні ліхтарі не горіли. Лінії електропостачання були перерізані. А на східній околиці міста при десятках свідків стріляли у міського голову.

Блага цивілізації приходили у Володимир поступово. На початку ХХ століття містяни купували автівки, видавали газети, відкривали промислові підприємства (дрібні, та усе ж таки), побачили потяги та почали їздити на відпочинок до Карлових Вар та Закопане. Утім – електрики у місті все ще не було.

Напевне, виглядає дивно, але допомогла війна. У 1914 році дійшло до глобального конфлікту – Першої Світової війни. За рік наше місто було зайняте австро-угорськими військами.

Спалене росіянами перед відступом місто виглядало суцільним згарищем. Міським посадником австрійці призначили Гната Мартинця. Він узявся наводити лад – розчистив та замостив вулиці, відновив лікарню, купив «санітарного воза».

Електростанція в Володимирі: вид з вулиці
Електростанція в Володимирі: вид з вулиці

Читайте такожВбивство цадика у Володимирі 1792 року: контекст та деталі

Фрагмент мапи Володимира з позначкою електрівні
Фрагмент мапи Володимира з позначкою електрівні

Важливою справою також було запровадження електрики – для австрійських вояків це була уже звична справа. Гнат Мартинець створив акціонерне товариство. Для продажу акцій посадник використав адміністративний тиск. Закрив магазини тих підприємців, що відмовились від купівлі акцій. Це дало результат і уже невдовзі було закуплено два локомобілі (мобільний пристрій для виробництва електроенергії у польових умовах).

Гарнізон та вулиці міста тепер були освітлені. 

Володимирська електрівня
Володимирська електрівня

Минуло кілька років. Володимир опинився у складі Польщі. Міський бюджет – надзвичайно обмежений, надходжень нема. Утримувати електростанцію коштом міста було проблематично. Тим паче вона вимагала модернізації.

Тож міську електрівню віддали в оренду. Орендарем став Едмунд Лакутович, який 1 лютого 1921 року зареєстрував фірму на своє ім’я. Для оновлення станції, для бізнесу потрібні були гроші. 

Едмунд знайшов їх у родині нареченої Яніни. Укладений шлюбний договір передбачав, що тесть, Павло Іваницький, має внести у фірму 20 тисяч доларів. Усе було оформлено документально і оприлюднено.

Публічне оголошення про 20 тисяч доларів в якості посагу Яніни Лакутович
Публічне оголошення про 20 тисяч доларів в якості посагу Яніни Лакутович

Отримані гроші вкладено у розвиток бізнесу. Підприємство стало приносити трохи прибутку.

Міську владу взяли завидки – прибуткове підприємство, формально комунальне, а прибутки йдуть приватній особі. Почали ставити палки в колеса – то тарифи не погодять, то лінії до нових клієнтів не дозволяють прокладати. Врешті, подали до суду прохання скасувати угоду про оренду. Лакутович у відповідь вимагає повернути вкладені гроші.

Опис фірми Едмунда Лакутовича
Опис фірми Едмунда Лакутовича

Поки справу розглядали, то сплив 12-річний термін оренди. Один суд, другий. Апеляція. Врешті – вирок: електростанцію повернути власнику, тобто, міській громаді. Лакутовичу дали три дні на завершення справ. Він подав ще один позов, у якому просив 14 днів. Міський суд підтримав його.

Читайте також:  Шкіц до історії водогону та каналізації у Володимирі

Однак, ввечері того дня, коли було винесено вирок, у місті раптово зникло світло. Виявилось, що пошкоджено лінії електропередач.

На електростанцію приїхав міський голова Леон Сухоржевський. Поставив свою охорону, опечатав склади. Наступного дня Лакутович знову йде до суду з позовом про забезпечення йому доступу до електростанції. І має ж на це повне право, бо 14 днів на ліквідацію фірми ще не закінчились. І знову суд встає на сторону підприємця. Міський голова та охорона ідуть, печатки зривають. Станція знову працює. Але...

Газетне повідомлення про штурм міським головою Володимира Леоном Сухоржевським електрівні
Газетне повідомлення про штурм міським головою Володимира Леоном Сухоржевським електрівні

Поруч із електростанцією гуртуються дивні чоловіки міцної статури. Серед них впізнають працівника магістрату Зигмунта Похильського. У якийсь момент вони виламують вхідні ворота і опиняються на подвір’ї електростанції. Навпроти них став Едмунд Лакутович з пістолетом.

Леон Сухоржевський
Леон Сухоржевський

Натовп зупинився. Перед нього виходить міський голова. У приступі емоцій розриває на собі одяг і кричить «Стріляй!!!». Шум, схвальні крики...

Лакутович вистрілив вгору. Потім – у натовп. Прострелив плащ Сухоржевського.

Врешті Лакутовича зловили і сильно побили. Електростанція опинилась під контролем міської влади.

Лакутовича судили за замах на міського голову Сухоржевського – за порушення громадського спокою. На жаль, поки що не вдалось знайти цю судову справу.

Уже невдовзі Сухоржевський добився інвестицій з державного бюджету. 5 травня 1934 року розпочато будівництво нової електростанції, а уже 8 вересня вона розпочала свою роботу.

Уривок з телефонної книжки за 1939 рік з номерами телефонів та адресами електрівні
Уривок з телефонної книжки за 1939 рік з номерами телефонів та адресами електрівні

Едмунд та Яніна Лакутовичі переїхали до Гдині та розірвали шлюбну угоду. Яніна під час Другої Світової війни брала участь у Русі Опору, померла у 1960-х. Про Едмунта відомостей немає. Леон Сухоржевський невдовзі після подій став депутатом парламенту. Помер у 1970 році у Варшаві.

Газетне повідомлення про розірвання шлюбної угоди Яніни та Едмунда Лакутовичів
Газетне повідомлення про розірвання шлюбної угоди Яніни та Едмунда Лакутовичів

Читайте також: Володимир-Волинський на малюнку кінця ХІХ століття

Коментар
06/07/2022 Вівторок
05.07.2022
04.07.2022