Як досліджували першу братську могилу розстріляних в'язнів Луцької тюрми

В червні цього року виповнилося 80 років з дня розстрілу в’язнів Луцької тюрми. Про ці події писали не мало, однак довгий час залишалося головне питання – де могили цих загиблих? І лише п’ять років по тому вдалося локалізувати одне братське поховання. 

На території колишнього Окольного Луцького замку розташований древній монастир Бригідок. З кінця XIX століття будівлю використовували як окружну в’язницю, яка існувала в часи самодержавства, радянської влади (до і після Другої світової війни) та німецької окупації. 

В другій половині XX століття ця будівля була відома, як тюрма на вулиці Бригітківській. Вранці 22 червня 1941 року з німецьких літаків на Луцьк скинули бомби, перші впали на територію тюрми, одна з яких розірвалася біля північно-західного кута центрального корпусу будівлі.

Німецькі війська стрімко наближалися до міста, центральний орган НКВС видав наказ розстріляти бранців без суду і слідства. Розстріл проходив на західному і східному подвір’ях в’язниці. За винятком декількох осіб всі в’язні були розстріляні. 

Читайте також: Волинська Голгофа: що варто пам'ятати про Трагедію Луцької тюрми

Уцілілих в’язнів НКВДисти заставили розширювати та поглиблювати воронки від авіабомб, які скинули німці в перші години війни, та копати нові ями, а потім скидати туди тіла всіх розстріляних. В джерелах вказуються є цифри жертв – від однієї до чотирьох тисяч осіб, яких поховали в чотирьох могилах.

Виявлена воронка на вулиці Кафедральній, 16 (біля колишньої Луцької в’язниці

У липні того року громадськість міста вшанувала пам'ять загиблих, на братських могилах встановили хрести. Після вигнання нацистів з Луцька у 1944 році, радянська влада знову влаштувала у монастирському приміщенні тюрму. За наказом енкаведистів могили зрівняли із землею і заасфальтували. 

Читайте також:  Історія: нерозгадані таємниці Луцької в’язниці

У такий спосіб на багато наступних десятиліть «поховали» правду про жахливу подію, яка тут відбулася. З цього часу до наших днів не залишилось ніяких візуальних ознак цих могил і лише в народній пам’яті цей злочин передавався з уст в уста.

Громадськість Луцька та Волині неодноразово ставила питання про перепоховання жертв розстрілу. У 2009 році міська рада прийняла цільову міську програму по увічненню пам’яті жертв розстрілу в Луцькій в’язниці. Для цього залучили  комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля» (директор Онищук Ярослав). 

Читайте також: Старе місто: підняли перші рештки розстріляних в’язнів

Розкопки у 2016 році

Дослідження не дали бажаного результату і питання щодо локалізації братських могил розстріляних  у Луцькій в’язниці залишилося відкритим. Було невідомо, чи збереглись ці братські могили, адже у післявоєнний час тут проводилися значні земляні роботи для будівництва різних споруд. 

Було припущення, що за розпорядженням кадебістів останки з могил таємно вивезли в невідомому напрямку. Однак я в ряді наукових статей і публікацій неодноразово висловлював обґрунтовану думка про необхідність продовження проведення польових пошукових робіт щодо локалізації братських могил розстріляних в’язнів Луцької в’язниці. 

І ось п’ять років потому вдалось зняти «гриф секретності». В серпні 2016 року на вулиці Кафедральній, 16 (біля колишньої Луцької в’язниці) були розпочаті роботи з благоустрою проїжджої частини. Користуючись нагодою організували проведення польових пошукових робіт, заклали всього лиш дві розвідкові траншеї в результаті, яких виявили місце із масовими залишками людських останків.

Читайте також: Які злочини тоталітарного режиму ховала Луцька в’язниця

За всіма ознаками це була одна із поховальних ям, розстріляних органами НКВС в’язнів у червні 1941 року. В наступному році уже за допомогою працівників Комунального підприємства «Доля» провели комплекс заходів, який передбачав: уточнення і фіксацію меж масового поховання, проведення розкопок та судово-медичної експертизи знайдених останків та ідентифікацію знайдених останків.

Таким чином, після довгих років пошуків були отримані наступні результати. Біля північної стіни колишньої Луцької в’язниці було виявлено масове поховання (110 осіб). Його характер та виявлений супровідний матеріал переконливо засвідчив приналежність загиблих до цивільного населення різних соціальних груп, які були в’язнями Луцької тюрми. 

Читайте також: Донька Зінаїди Рубіновської поділилися спогадами про матір, яка пережила розстріли у Луцькій тюрмі

Місце розташування поховання дозволило інтерпретувати його, як братську могилу розстріляних в’язнів «… під самою тюрмою» (за спогадами очевидців), яких поховали у воронці від німецької авіабомби. Виявлення масового поховання дозволило також спростувати думку, що його знищили кадебісти у післявоєнний час

Виявлені шматки рваного металу, як визначили фахівці, це осколки від німецької авіабомби. Воронка та осколки, це артефакти які свідчать про події, що сталися рівно 80 років потому, коли на Луцьк скинули німецькі авіабомби з вибухами яких для міста розпочалася німецько-радянська війна.

Шматки рваного металу, осколки від німецької авіабомби

Читайте також: У Старому місті відправили панахиду та захоронили в’язнів Луцької тюрми

Уже три роки, у співавторстві із Віктором Баюком заступником директора Державного історико-культурного заповідника у Луцьку, підготовлена книга «Відлуння трагедії Луцької тюрми (Матеріали комплексних пошуково-ексгумаційних робіт по вшануванню жертв війни та політичних репресій знищених органами НКВС в червні 1941 р.)». 

За браком коштів книга ще невидана. Наразі готується наукова стаття, у якій буде проаналізовано різні джерела і аргументовано локалізовано другу братську могилу розстріляних в’язнів Луцької тюрми. Пошук продовжується…

Титульна сторінка книги

Читайте також: Краєзнавчий музей отримав сімейні реліквії загиблого у Луцькій тюрмі волинянина

Нагадаємо, що в червні 1941 року розстріли в’язнів органами НКВС проходили в багатьох прикордонних містах, зокрема у Львові. В цьому місті провели меморіалізацію місця масового знищення жертв сталінських репресій і створили музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», що розташований в приміщенні тюрми, де розміщувалися каральні органи. 

Це перший в Україні музей-в’язниця. Очевидно було б справедливо, щоб і в Луцьку був свій музей «Тюрма на вулиці Бригітківській».

Читайте також: Відчути все на собі: у Луцьку пройшла акція «Ніч у тюрмі»

Юрій МАЗУРИК