В Ужгороді провели лекцію про вцілілих у Голокості євреїв Закарпаття

10 Грудня 2025, 17:30

452

Лектор Павло Худіш

Захід на пам'ять жертв геноциду та репресій.

9 грудня в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася публічна лекція доцента Ужгородського національного університету Павла Худіша «Після геноциду: соціальна історія вцілілих у Голокості євреїв у Закарпатській Україні».Про це пише на фейсбук-сторінці музею його завідувач відділу науково-освітньої роботи Михайло Лесів.

Така тема обрана не випадково, ідеться в дописі, адже саме 9 грудня 1948 року Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду й покарання за нього. Ухвалення документа стало, зокрема, наслідком Другої світової війни й тих масових злочинів, які були скоєні під час неї.

На жаль, як відомо, явище геноциду не оминуло території Закарпаття в часи Другої світової війни, що особливо відчула на собі єврейська спільнота краю. Тому саме про євреїв, їх долі після війни та ті нові обставини, в яких людям довелось жити, і говорив лектор.

Оскільки Павло Худіш займається цією проблематикою вже тривалий час, він продемонстрував всім присутнім цікаві сторінки історії краю. І що особливо цікаво, історія ця була відображена в конкретних іменах, конкретних долях, конкретних біографіях, що в особливий спосіб, дозволило слухачам зацікавитися оповіддю. Йшлося про тих, кому вдалося вижити після війни, втекти чи уникнути трагічної долі в концентраційних таборах, куди і як вони, у висновку, поверталися, як чином складалася їх подальша доля: що їли, де проживали, де працювали, як відстоювали свою власність і як вибудовували нові взаємовідносини з новою владою та новим суспільно-політичним устроєм.

На останньому Павло Худіш робить особливий акцент, звертаючи увагу на специфіку так званої «агентності», тобто спроб окремих людей, чи групи, вижити в нових реаліях та «вписатися» до наявних норм.

Коли мова йде про повернення вцілілих євреїв з таборів назад на Закарпаття, то йдеться про приблизно 15 тис. осіб, яким вдалося це зробити. Але більшість із них невдовзі, повернувшись додому, покидають Закарпаття, через що на місцях, залишилась набагато менша їх частка. В Ужгороді, до прикладу, це цифра в 86 – 89 осіб, хоча до війни, за різними даними, вони складали понад 25% населення міста.

Згадувати зайвий раз про жертв важко, проте лише, пізнаючи себе, своє минуле, навіть з такими страшними його сторонами, можна адекватно рухатися в майбутнє, оминаючи подібний трагізм.

Читайте також: Держархів Рівненщини зацифровує документи, що розповідають про життя єврейської громади краю