У Львові 157 років тому утворилося товариство «Просвіта»

08 Грудня 2025, 11:00

312

Просвітяни

Перші просвітяни створювали читальні, проводили курси для неписьменних, організовували творчі вечори, позичкові каси для простого люду та господарські спілки.

8 грудня 1868 року у Львові відбулися збори представників українського населення, на яких заснували товариство «Просвіта». Про це йдеться на сайті Українського інституту на національної пам'яті.

Ще навесні того року ініціативна група створила комітет для написання статуту товариства й у вересні отримала дозвіл від Міністерства внутрішніх справ на його заснування. Розіслали запрошення долучатись до діяльності «Просвіти» й визначили день проведення зборів.

8 грудня католики святкують непорочне зачаття Пресвятої Богородиці. Урядові організації та навчальні заклади мали вихідний. Тому засновники «Просвіти» сподівались, що на збори прибуде чимало людей з різних куточків Галичини. Та їхні надії не справдились. Приїхав лише отець Йосип Заячківський з села Лоп’янки, решта – львів’яни.

«Щира охота пізнати чесних русинів львівських і докинути дрібненьку лепту до просвіти народу привела мене до Львова із села, прийміть ласкаво голос хоть не учений, а щирий. Маю вам донести два слова від німого сільського народу, від котрого представителів не бачу на тім зборі. Слово подяки для вас, панове, що в так краснім числі зібралися радити о єго просвіті. держіться свойого народу,... хоч як високо піднесла би вас доля, не дайтесь відорвати від вашої матері – від народу! Тоді лише ви будете сильні в народі, а нарід вами славний!» – писав Йосип Заячківський.

А студент Андрій Січинський про мету діяльності «Просвіти» зазначав, що кожен народ, який хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, аби нижчі верстви суспільності, народні маси піднести до тієї степені просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом національного організму, відчула свою громадянську та національну гідність й відчула потребу існування нації як окремішної народної індивідуальності.

Головою товариства обрали Анатоля Вахнянина, який на той час завершив навчання у Відні й працював у львівській Академічній гімназії. До керівного органу (виділу) увійшли Олександр Огоновський, Корнило Сушкевич, Олександр Борковський, Михайло Коссак. Вони вирішили організувати бібліотеку та зайнятися видавництвом підручників та популярних книжок для народу. Створювали читальні, проводили курси для неписьменних, організовували творчі вечори, позичкові каси для простого люду та господарські спілки.

На початках діяльності «Просвіти» її члени мали сплачувати вступні внески у розмірі чотирьох крон та щомісячні – по одній кроні (для прикладу – вівця натоді коштувала дві крони). Згодом ці внески дещо зменшили. До того ж віцемаршал Галицького сейму Юліан Лаврівський для товариства добився від держави щорічної допомоги на видавничу справу.

Читайте також: Центр патріотизму: історія «Просвіти» та Пласту у Великих Межирічах