На Волині 123 роки тому народився педагог Василь Івчук, рятівник людей в часи Голодомору
514 
Директор школи врятував од голодної смерті понад 200 школярів і вчителів.
21 листопада 1902 року в селі Яблунівка Новоград-Волинського повіту Волинської губернії (нині це територія Хмельницької області) в родині заможних селян народився Василь Івчук – педагог, директор школи в селі Дударків на Київщині. Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.
Його батьки були заможними, мали 36 гектарів землі та різноманітний реманент для її обробітку. З приходом радянської влади родину розкуркулили, а все майно – націоналізували.
Василь пішов учитися. У 20 років сів за парту, закінчив 7 класів Славутської гімназії, а далі – Вищі учительські курси. Отримав призначення на посаду директора та вчителя історії неповної середньої школи в селі Дударків Бориспільського району на Київщині.
Перший рік вчителювання і директорства припав на трагічний 1932 рік. Зрозумівши, якими можуть бути осінь і зима, Івчук заснував при школі підсобне господарство «для трудової практики учнів», орендувавши для цього у колгоспу вісім десятин землі, дві корови й коня. Це дозволило організувати безплатнч сніданки в школі. Відмінникам для заохочення видавалася «премія» у вигляді двох шматочків хліба, які вони могли забрати додому і поділитися з рідними.
Але їжі катастрофічно не вистачало. Тоді директор домовився з керівництвом Дарницького м’ясокомбінату про те, що школярі в рамках так званої «виробничої практики» працюватимуть на їхньому підсобному господарстві – полотимуть, сапатимуть, збиратимуть урожай. Платнею був черпак юшки в день.
Це врятувало життя понад 200 школярам і вчителям: за офіційними даними, в Дударкові за час Голодомору померло 153 людини (хоча очевидці подій називають цифру в 400 осіб), але до цього списку не потрапив жоден школяр.
Дбав про здоров’я учнів та їхній всебічний розвиток. Для профілактики педикульозу домовлявся із заможними селянами й влаштовував для школярів «лазневі дні». У школі працювали численні гуртки – спортивний, художній, музичний, драматичний і хоровий, стрілецький, санітарний, юних мічурінців та юних моделістів. За короткий час школа стала однією з найкращих у районі та отримала перехідний червоний прапор за успіхи у навчально-виховному процесі.
Але в травні 1937 року школу без будь-яких пояснень перевели до рівня початкової. Спроби вчителів відстояти школу закінчилися арештами.
Вперше Івчук був затриманий органами НКВД і звинувачений у контрреволюційній діяльності в 1932 році, та через відсутність будь-яких доказів його відпустили. Але 17 травня 1938 року «чорний ворон» приїхав знову.
Йому приписали участь у контрреволюційній повстанській організації, «яка ставила за мету відокремити Україну від СРСР та приєднати до Польщі». Разом з ним у справі проходило іще восьмеро людей. 28 вересня 1938 року «трійка» при Київському обласному управлінні НКВД винесла їм вирок – розстріл.
2 жовтня вирок було виконано. Місце поховання досі не встановлено. Швидше на все, ним став сумнозвісний Биківнянський ліс.
У 1958 році за клопотанням сина був реабілітований Військовим трибуналом Київського військового округу.
У 2007 році Указом Президента України Василю Іщуку було посмертно надане звання Героя України.
Читайте також:Дослідник Голодомору: 91 рік тому народився письменник і громадський діяч Володимир Маняк
Читайте також:
- Історія
Євген Коновалець перебував у таборі для інтернованих в Луцьку
- Історія
У Тернополі створили Асоціацію нащадків жертв польських репресій «Пам'ять і справедливість»
- Історія
Злочини більшовиків у 1918 році: Держархів презентував унікальний рукописний лист Михайла Грушевського
- Історія
Дипломатія пам’яті та повернення пантеону героїв: Голова Українського інституту національної пам’яті виступив на нараді дипломатів
- Історія
На Сумщині 207 років тому народився письменник, етнограф і мовознавець Пантелеймон Куліш