У Національному музеї історії України презентували унікальний прапор загону УПА
-
-
>
-
>
-
>
290
Знамено просякнуте кров'ю повстанців, і це надає йому особливого сакрального значення.
До Дня створення Української повстанської армії в Національному музеї історії України відбулася зустріч «Зродились ми великої години», присвячена історії українського спротиву російській експансії в середині минулого століття та спадкоємності боротьби українців за свободу в сучасній російсько-українській війні. Про це повідомляють на фейсбук-сторінці музею.
Спікерами заходу стали історики, дослідники українського національного спротиву, які з початком повномасштабного вторгнення стали до лав ЗСУ та є учасниками сучасної російсько-української війни.
Важливою частиною заходу стала презентація унікальної реліквії з колекції музею – прапора загону УПА, більшість якого полягла в нерівному бою з радянськими партизансько-диверсійними зʼєднаннями. На прапорі вручну вишито герб України з мечем – відомий символ Організації українських націоналістів. Знамено просякнуте кров'ю вояків УПА, і це надає йому особливого сакрального значення. Адже вони покладали свої життя не просто за стяг, а за ідеї та цінності, які за ним стоять, так само як нині це роблять сучасні захисники України.
Модератор Антон Богдалов відкрив захід нагадуванням аудиторії про важливість памʼяті про історію, бойовий шлях і необхідність вшанувати незламний дух, жертовність і стійкість українського народу як тоді, так і зараз.
Офіцер 1-го корпусу НГУ «АЗОВ» Іван Патриляк розпочав з констатації тяглості й підкреслив паралелі між боротьбою минулого та сьогодення. На запитання модератора: «Чи була Українська повстанська армія народною, чи не була?» спікер відповів: «Очевидно, що Українська повстанська армія була на 105 % народною. УПА стала зрізом тодішнього українського суспільства, так само як і нині українські Сили оборони є зрізом українського суспільства з усіма його сильними сторонами, усіма його вадами та проблемами»
«Ми перебуваємо в бульбашці, де більшість людей знає, хто такий Роман Шухевич, Євген Коновалець та інші. На жаль, поза нею це далеко не так, зокрема в армії. Багато хто чув про цих діячів, але поверхово. Існує очевидна потреба, щоб бійці знали про історію УПА більше. Про саму Українську повстанську армію чули абсолютна більшість, про ключових постатей теж, зокрема про Романа Шухевича, але чимало не може пояснити, хто це», – так начальник навчально-лабораторного комплексу кафедри воєнної історії Національного університету оборони України Богдан Скопненко відповів на запитання про приклад УПА як мотивацію для сучасних українських військових.
Щодо запитання: «На чому базувалася в той час віра в нереальне бійців УПА?» спікер зауважив: «Віра є ірраціональною за своєю природою. Вони вірили, що Україна відбудеться як обʼєктивна реальність колись. Нині ми бачимо, що їхня віра не була марною».На заході також йшлося про виникнення, становлення та еволюцію УПА як сили, що боролася проти двох тоталітарних режимів. Обговорювалися забезпечення цієї армії, підтримка населення та подальша доля, зокрема в планах держав Заходу, що зрештою не втілились у життя.
Важливою також була тема російських пропагандистських наративів про «бандерівців», які нібито співпрацювали з нацистами, спікери згадали й інші пропагандистські штампи, як-от «петлюрівці», «мазепинці» та навіть «виговці». Крім того, підіймалося питання про суперечності в історичній памʼяті українців і поляків, на що наші спікери відповіли необхідністю повернення цих питань з політичної площини назад у наукову дискусію.
Читайте також: У Дубенському замку експонується унікальний прапор-реліквія
