У Києві почесною гостею круглого столу була столітня зв’язкова ОУН-УПА
-
-
>
-
>
-
>
358
Обговорення паралелей між двома війнами за участю ветеранки визвольних змагань українців.
5 жовтня до Дня захисників та захисниць України в Національному музею історії України (м.Київ) відбувся круглий стіл на тему: «А ворог той самий». Почесною гостею заходу була Марта Бліхар ‒ зв’язкова ОУН-УПА (псевдонім «Пчілка»), яка цього року відсвяткувала свій 100-річний ювілей. Про це йдеться на фейсбук-сторінці музею.
Музей зустрічав учасників і гостей події невеликою виставкою, де представлені особисті речі, які цього року Марта передала до колекції Національного музею історії України. Серед них ‒ унікальні фотографії, де вона разом з іншими засудженими під час незначних перерв між тяжкою працею на лісоповалі в Сибіру, офіційні документи про перегляд її справи, звільнення й реабілітацію, рушник, який вона вишила в засланні, нагороди та подяки.
«Століттями в нас ворог один і той же – це росія. Чи то Радянський Союз, чи то російська федерація. І тому недаремно ми запросили сьогодні двох гостей. Це Марта Яківна Бліхар ‒ зв'язкова ОУН-УПА, а також ветеран сучасної російсько-української війни – Олег Хмелевський, офіцер Національної гвардії України, який був поранений в боях на Донеччині у 2022-му», – зазначила у вітальному слові модераторка круглого столу Олена Кохан.
Марта Бліхар розповіла свою життєву історію, поділилася спогадами про боротьбу, про свою діяльність в УПА.
«Молодь боролась, щоб зникла та держава, яка нас так мучить. Я працювала з ними: всі задання, доручення, які мені давали, я старалася виконувати. Я розповсюджувала листівки, які були закликом до народу, щоб ставали проти тої держави, проти більшовицької комуністичної влади. Не дивлячись на те, що я була під наглядом, в нашому дворі була криївка, там збиралися хлопці-упівці. Я їм допомагала всім чим було потрібно, поки мене не викрили», – сказала вона.
Згадує Марта Яківна ув’язнення, допити, заслання в Сибір ще геть юною дівчиною. Цілий рік її мучили й допитували, з ким має зв'язки, але нікого не виказала.Її засудили на 15 років:10 років невтомної праці на лісоповалі та 5 років позбавлення прав. Працювала і на каменоломних роботах, у копальні слюди. Багато разів хворіла, вже була і перед смертю, але таки вижила. Повернулася після 10 років у Тернопіль, але жити й працювати з таким минулим жінці не давали.
З проведення паралелей між двома війнами розпочав свій виступ ветеран російсько-української війни – офіцер Національної гвардії України Олег Хмелевський.
«Я дуже зворушений історією, яку я щойно почув, і ми бачимо, що за ці 100 років нічого не змінилося. Ворог так діє, змінюються технології, змінюються роки, а суть залишається тією самою. Знищити, подавити, покарати, перетворити на щось своє», – сказав Олег.
У ході обговорення ветеран поділився власним практичним досвідом з багатьох питань, які надважливі в наш час: від першої допомоги собі, яка рятує життя, до практики адаптації ветеранів, можливостей для ветеранської підприємницької діяльності, психоемоційного відновлення, фізичної реабілітації.
Читайте також: Жінки у лавах Української повстанської армії
