В Ужгороді розповіли про археометалургійне дослідження меча Х століття
664 
Стародавню холодну зброю вивчали з використанням новітніх методів і технологій.
Серпень вважається часом відкриття могильника епохи здобуття угорцями батьківщини біля с. Соломоново. До Дня археолога та з нагоди річниці відкриття знахідок в Соломонові відділ історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького провів захід, у якому поєдналися ці дві події. Про це на фейсбук-сторінці закладу пише провідна наукова співробітниця відділу історії та краєзнавства музею Василина Палинчак-Кутузова.
За даними Й. Гoмпела, що ґрунтуються на листі одного із дослідників могильника, колишнього директора Ужгородської королівської гімназії Еде Сібера, пам’ятка була відкрита у 1875 році під час будівництва залізниці Шаторолйоуйгей – Чоп (насправді будівництво було завершене у 1872 році). Дізнавшись про знахідку, Е. Сібер прибув до Соломонова і на захід від села, на невеликому підвищенні, де робітники знайшли кістки, провів розкопки.
На підставі цих даних у літературі за фахом твердо вкоренилася думка, що соломонівські знахідки були знайдені у 1875 році. Однак Т. Легоцький писав, що дослідження могильника в Соломонові відбулося не в 1875 році, а в 1883 році. Причому він знає, що директор Ужгородської гімназії розкопав тут один курган. Йосип Кобаль вказує, що огляд тогочасної преси дав можливість встановити, що розкопки в Соломонові проводилися у серпні 1880 року Еде Сібером та викладачем ужгородської гімназії Іваном Зейканом.
Вони знайшли чимало предметів, серед яких кілька наконечників, дротиків, ніж, стремено, прикраси кінської збруї, пряжки, ґудзики та інше. Отже, соломонівський могильник можливо і був відкритий у 1872 році, але його розкопки проводилися у другій половині серпня 1880 року.
Більш детально про це відкриття розповів слухачам Бейло Балог, здобувач вищої освіти кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Він проводив археометалургійне дослідження меча 10 століття з с. Соломоново й ознайомив присутніх із метою та попередніми результатами проведеного обстеження.
Увага доповідача була зосереджена на демонстрації особливостей соломонівського меча, визначенні його типу відповідно до прийнятих серед археологів типологій, порівнянні із найбільш наближеними аналогами того ж періоду, знайденими в Угорщині, Польщі та Чехії. Бейло наголосив також на тому, що проведення археометалургійного дослідження дозволяє встановити склад і структуру меча, технологію його виготовлення та приблизно датувати час, коли було викувано предмет.
Насамкінець виступила директорка музею Ольга Шумовська, яка відзначила, що такі лекції, як і саме проведення дослідження із використанням новітніх технологій, є надзвичайно важливими і цікавими. Це дозволяє отримати нові знання про предмети в музейних фондах та відкрити їх як для науки, так і для відвідувачів з нової, раніше прихованої сторони.
Читайте також: Музейник з Ужгорода виготовив старовинне ковадло та меча