У Києві відбулася нарада керівників дипломатичних установ України: фокус на культурній та історичній дипломатії
954 
У Києві відбулася щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних установ України, організована Асоціацією Подружжів Українських Дипломатів.
Про це повідомляє пресслужба Українського інституту національної пам’яті.
Цьогоріч ключовими темами стали культурна, історична та публічна дипломатія, які відіграють важливу роль у формуванні міжнародного іміджу України в умовах війни.
Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП-скорочено) Олександр Алфьоров узяв участь у пленарній сесії разом з істориками та фіналістами проєкту «Резиденція Пилипа Орлика. Віднайдення України в архівах світу».
У своєму виступі пан Алфьоров наголосив на важливості вивчення архівів світу для збереження історичної пам’яті.
«Документи й артефакти, пов’язані з Україною, часто зберігаються за кордоном під іншими назвами – російськими, європейськими чи візантійськими. Наше завдання – знаходити, досліджувати й повертати їх у контекст української історії. Не менш важливо упорядковувати поховання видатних українців, які боролися за незалежність», – зазначив Алфьоров.
Український інститут національної пам’яті співпрацює з волонтерами та закликає українців за кордоном долучатися до спільних ініціатив із МЗС, стаючи амбасадорами української історичної пам’яті.
Робота над архівами вимагає знань мов, архівознавства та міжнародної координації.
«Це не лише наукова діяльність, а й частина боротьби за історичну правду, яка є невід’ємною складовою національного спротиву», – йдеться у дописі.
В свою чергу, очільник МЗС Андрій Сибіга висловив переконання, що просування українського сучасного мистецтва, творів талановитих письменників та поетів підсилить голос України на міжнародній арені.
«Не може бути великого знаного глобального мистецтва в країні, яку не знають. Зараз Україну знають усі. У нас є шанс масштабувати все українське, в тому числі мистецтво», – зауважив він.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов зазначив, що архівна частина культурної дипломатії є дуже дієвим механізмом. Це підтверджує кількість оцифрованих архівних документів, а саме 34 мільйони цифрових копій у 2024 році. Він подякував керівникам закордонних дипломатичних установ за конструктивну співпрацю та висловив сподівання на її продовження.
«На тлі втрат української культурної спадщини через російську агресію архіви демонструють досить хороші результати, в тому числі завдяки оцифруванню та фізичному збереженню. Я ще раз хочу подякувати всьому дипломатичному корпусу, оскільки завдяки міжнародній співпраці українські архіви за три роки війни отримали матеріально-технічну допомогу та засоби для співпраці. І це також допомогло нам зберігати нашу спадщину», – зауважив Анатолій Хромов.
Читати також: Українські архіви в Європі: крок до демократії та історичної правди