Містична сімка і бароковий портрет: таємниці Панегірика Івану Мазепі
-
-
>
-
>
-
>
404
У другому залі виставки «Мазепа. Стратегія європейської України» експонується унікальний Панегірик початку XVIII століття – величний гімн на честь гетьмана Івана Мазепи.
Про це повідомляє Національний заповідник Києво-Печерська лавра.
Ця гравюра, створена архідияконом Софійського собору Іваном Мігурою (в чернецтві Іларіоном), талановитим інтелектуалом і гравером, зображує Мазепу як ідеального правителя в дусі барокового мистецтва.
У нижній частині композиції – герб Мазепи, оточений символами військової слави, та розгорнутий сувій із латиномовним текстом, що прославляє чесноти гетьмана з нагоди його іменин 12 жовтня (переклад – Н. Сінкевич). У центрі – образ Мазепи в лицарських обладунках, оточений алегоричними постатями муз – покровительок мистецтв і наук. Бароковий символізм посилює магія числа сім: кожен композиційний ряд налічує сім елементів.
Над гетьманом – сім небесних покровителів із пальмовим гіллям: у центрі – Іоанн Хреститель, головний патрон Мазепи, поряд – Іоанн Богослов із книгою (другий за значенням покровитель) та апостол Андрій. У третьому ряді – ймовірно, Іоанн Воїн (у світському вбранні), Іоанн Златоуст (у патріаршому), Іоанн Лествичник та Іоанн Кущник. Останнього Мазепа особливо шанував, адже ще в 1698–1701 роках на його честь звели шестигранну вежу в Батурині.
Як побожний правитель, Мазепа підтримував Церкву, тому вгорі зображено сім київських храмів “на семи пагорбах”: Софія Київська в центрі, праворуч – Вознесенська церква монастиря, де ігуменувала мати гетьмана Марія Магдалина, ліворуч – Успенська церква Києво-Печерської лаври, а також Микільський собор, надбрамні Троїцька і Всіхсвятська церкви та Кирилівська церква на Подолі.
Ця гравюра – рідкісний прижиттєвий портрет Мазепи, який відображає його вигляд у віці за 60 років, хоча й із бароковою ідеалізацією, притаманною жанру панегірика.
Переклад латиномовного тексту Панегірика (Н. Сінкевич):
«Свята Софія, перша серед церков, тріумфує. Мазепа, що служить цезарю, чиє ім’я сім разів благословенне покровителями, присвячується цим сувоєм – непереможному гетьману запорозького війська, кавалеру орденів апостола Андрія і Білого Орла, щедрому меценату церков і учаснику ордену Іоана Хрестителя від Софійного дому. Київ, 12 жовтня.
Я, посланець Софії, закликаю благодать на Іоана. Хай велич і слава Господня, твоя благодать, буде оспівана. Твої чесноти помножаться, а нині я посилаю тисячу благословень – військових і мирних. Під покровом Софії образ Іоана стоїть на семи міцних стовпах, щоб у палацах відваги та мудрості царював мудрий гетьман. Твоя слава люба благородним. Залізо, що прикрасило корони, стало золотом, яке звучить, збагачуючи храми Господні.
Ти, лавреносний гостю, прийшов до Києва і побачив плоди своєї скарбниці. Переможені вороги дали тобі божественну славу. Ти, славетний патроне, входиш до храмів і бачиш перемоги. Ти, Гекторе, закрив пащу лева, соромиш Атласа. Прийми благодать і будь благословенний.
Від Найяснішого Господа мого, магістр Іван Мігура, архідиякон Київської митрополії. 1705.»
Читати також: Шабля Мазепи: символ влади та дипломатії на виставці у Києво-Печерській лаврі
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
