Цей день в історії: у 1911 році народився актор Петро Вескляров

На Черкащині народився Петро Вескляров, актор театру й кіно, телеведучий «Вечірньої казки», якого діти називали Дід Панас. Сталося це десятого червня 1911 року.
Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.
Захоплення театром у Петра Вескляра розпочалося з тальнівського драматичного гуртка. Там його помітили артисти Черкаського театру, які приїжджали до Тального. Вони запросили Вескляров до Черкас. Протягом 1932-1940 років він був актором Черкаського робітничо-селянського театру.
1941-го Петра Весклярова призвали у військовий театр Південно-Західного фронту, у складі якого потрапив у оточення і опинився у фільтраційному таборі. Згодом Весклярову вдалося дістатися окупованого гітлерівцями Києва. Тут він влаштувався на роботу на залізниці, де організував театральний гурток.
Із поверненням радянської армії актора відправили до Луцька – у Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року. І де було зіграно чимало вдалих ролей – Миколу Задорожнього з «Украденого щастя», Командора з «Камінного господаря», Городничого з «Ревізора», Монтанеллі з «Овода». Талановитого актора почали запрошувати на зйомки у фільмах. Згодом Петро Вескляров переїздить до столиці, де активно знімається, здебільшого в ролях другого плану.
У кіно його доробок нараховує понад двадцять фільмів. Серед них «Олекса Довбуш», «Іванна», «Лісова пісня», «Гадюка», «Циган», «Вій», «Серце Бонівура». Остання його стрічка «Забудьте слово «смерть» датована 1979 роком, у цей час Петро Вескляров вже активно виступав у ролі Діда Панаса.
На українському радіо в 1950-х роках з'явився Дід Панас, який читав дітям казки на ніч. Ім'я цього першого актора, з'ясувати не вдалося. Але відомо, що той чоловік уже був у віці, отож йому стали шукати підміну. І знайшли її в особі Петра Юхимовича. Він продовжив заколисувати малечу під уже відомим псевдонімом Дід Панас: спочатку – на підміні, а з 1962 року повністю замінив свого попередника. Наприкінці шістдесятих Дід Панас з’явився на телебаченні.
Незмінна сорочка-вишиванка та україномовні казки (їх тексти Вескляров часто писав сам) нерідко потрапляли "під роздачу" в часи боротьби з націоналізмом. У сімдесяті роки навіть було кілька спроб закрити програму або замінити Діда Панаса кимось іншим. Проте обурені глядачі завалювали редакцію листами і вимагали повернути улюбленого казкаря на екран. З 1988-го Діда Панаса в ефірі таки не стало.
Петро Юхимович вийшов на пенсію і ще якийсь час їздив «на халтури» – зустрічався по клубах із глядачами.
Помер Петро Вескляров 5 січня 1994 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі.
Читати також: Осман Акчокракли: життя, творчість і трагедія кримськотатарського діяча
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром