Імператор Нерон: від народного улюбленця до ворога імперії

Район.IN.UA

Автор(ка)

09 Червня 2025, 12:00

586

Імператор Нерон. Портрет. Реконструкція

Імператор Нерон, покинутий соратниками та оголошений Сенатом ворогом народу, вчинив самогубство. Сталося це дев’ятого червня 68 року.

По це пише історикиня Ганна Дзекан в статті на проєкті «Цей день в історії».

Його смерть поклала край правлінню династії Юліїв-Клавдіїв і вкинула Рим у хаос громадянської війни, відомої як «Рік чотирьох імператорів». Ситуацію ускладнювала поява самозванців, які видавали себе за померлого імператора.

Початок правління: Реформи та популярність

Нерон Клавдій Цезар Друз Германік, уроджений Луцій Доміцій Агенобарб, став імператором Риму 13 жовтня 54 року після смерті імператора Клавдія, якого, ймовірно, отруїла мати Нерона, Юлія Агріпіна-молодша. На початку правління Нерон здобув популярність завдяки розважливій політиці:

Боротьба з корупцією та марнотратством.
Зниження податків і мит.
Будівництво театрів, шкіл, організація фестивалів.
Зміцнення кордонів імперії через призначення талановитих управлінців.

Ці заходи сприяли підтримці Нерона серед простих громадян, вільновідпущеників і рабів. За його правління Рим вів лише одну війну, зосередившись на внутрішньому розвитку.

Переломний момент: зміна поведінки

Після вбивства матері у 59 році за підозрою в змові Нерон кардинально змінився. Він відсторонився від впливу наставника, філософа Сенеки, і почав:

Страчувати політичних опонентів і знатних римлян.
Переслідувати християн, яких вважав загрозою.
Зосереджуватися на мистецтві: писав вірші, п’єси, виступав на поетичних і музичних змаганнях, де завжди перемагав.

Цей період ознаменувався відходом Нерона від державних справ, що послабило його позиції.

Пожежа в Римі та її наслідки

У 64 році Рим охопила масштабна пожежа, яка знищила третину міста. Нерона безпідставно звинуватили у підпалі, що підірвало його авторитет. У відповідь він:

Обклав провінції додатковими податками.
Розпочав будівництво розкішного «Золотого палацу» площею до 120 гектарів.
Відновив оргії, подібні до часів Калігули.
Убив другу дружину та влаштовував театралізовані весілля з численними коханками й коханцями.

Чума 64 року, марнотратство та грандіозні проєкти спустошили казну, викликавши невдоволення серед населення.

Заколоти та падіння

У 67 році Нерон придушив змову сенаторів, але в 68 році проти нього повстав Гай Юлій Віндекс, намісник Лугдунської Галлії, через надмірні податки. Заколот підтримав Сервій Гальба, намісник Тарраконської Іспанії, а також частина преторіанської гвардії на чолі з Гаєм Німфідієм Сабіном.

Залишений соратниками, Нерон планував утекти на схід, але повернувся до Риму, сподіваючись на милість Гальби. У ніч на 9 червня 68 року, дізнавшись, що сенат оголосив його ворогом народу, Нерон наказав своєму секретареві Епафродиту перерізати йому горло, промовивши: «Який великий артист гине!».

Кінець династії та громадянська війна

Після смерті 31-річного Нерона його тіло спалили, а прах поховали в родовій усипальні. Ім’я Нерона стерли з монументів, а його зображення замінили іншими. Смерть імператора завершила правління династії Юліїв-Клавдіїв, започаткованої Октавіаном Августом.

Гальба, проголошений імператором, не зміг утримати владу. Через сім місяців, у січні 69 року, його убили після заколоту, підбуреного Марком Сальвієм Отоном. Громадянська війна тривала весь 69 рік, доки імператором не став Тит Флавій Веспасіан, засновник династії Флавіїв. Протягом наступних 20 років з’являлися самозванці, які видавали себе за Нерона, викликаючи нові заворушення в імперії.

Читати також: Тордесільяський договір 1493 року: Розділ світу між Іспанією та Португалією